Ухвала суду № 53922287, 25.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3259/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника позивача Йовдія Д.В., представника відповідача Борисова І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач" (далі - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2015 р. №№0000982204 та 0000992204.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо безтоварності операції позивача з контрагентами ТОВ «Винт-РПБ», ТОВ ТК «Вектор», ТОВ «Алькар СМТ», ТОВ «Титул Авто» є безпідставними. Хибні висновки податкового органу спростовуються наданими позивачем первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2015 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.07.2015 р. №№0000982204 та 0000992204.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що безтоварність укладених позивачем угод підтверджується відсутністю доказів походження товарів, що були предметом угод та окремими недоліками у документах бухгалтерського обліку позивача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрзооветпромпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ТК «Вектор» за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р., податку на прибуток за 2014 р. щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Алькар -СМТ» за період з 01.06.2014 р. по 31.07.2014 р. та податку на прибуток за 2014 р. щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Титул-Авто» за період з 01.08.2014 р. по 30.09.2014 р. та податку на прибуток за 2014 р. щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вінт-РПБ» за період з 01.10.2014 р. по 30.11.2014 р. та податку на прибуток за 2014 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 30.06.2015 р. №846/22-4/37051349 про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПКУ в результаті чого відбулось заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за червень-листопад 2014 р. на загальну суму 1042800,00 грн. у т.ч. у червні у сумі 90000,0 грн., у липні у сумі 135000,0 грн., у серпні у сумі 187800,0 грн., у вересні 2014 р. у сумі 210000,0 грн., у жовтні 2014 р. у сумі 210000,0 грн., у листопаді 2014 р. у сумі 210000,0 грн.; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ у результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток за 2014 р. у сумі 776585 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.07.2015 р № 0000982204, якими визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 776585 грн. та застосована штрафна фінансова санкція у розмірі 194146,25 грн. та №0000992204, якими визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1042800 грн. та застосована штрафна санкція у сумі 260700 грн.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 необхідною умовою для віднесення позивачем сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом та спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реального характеру проведених господарських операцій, позивачем до суду надані наступні документи, а саме:

- по взаємовідносинах між ТОВ НВП "Укрзооветпромпостач" та ТОВ "Винт-РПБ": копії договору № 81 від 20.10.2014 р., специфікації № 2 від 17.11.2014 р. до Договору № 81; видаткових накладних № ВІ-00157 від 27.10.2014 р., № ВІ-00168 від 29.10.2014 р., № 148 від 26.11.2014 р., № 155 від 27.11.2014 р.; прибуткових ордерів № 1297 від 27.10.2014 р., № 1298 від 29.10.2014 р., № 1420 від 26.11.2014 р., № 1450 від 27.11.2014 р.; товарно-транспортних накладних № 157 від 27.10.2014 р., № 168 від 29.10.2014 р., № 148 від 26.11.2014 р., № 155 від 27.11.2014 р.; податкових накладних ПН № 157 від 27.10.2014 р., ПН № 168 від 29.10.2014 р., ПН № 158 від 26.11.2014 р., ПН № 155 від 27.11.2014 р.; банківських виписок про рух коштів платника податків;

- по взаємовідносинах з ТОВ "ТК "Вектор": копії договору № 09/01/13 від 09.01.2013 р.; специфікацій №2 від 01.08.2014 р., № 3 від 12.08.2014 р., № 4 від 27.08.2014 р. до Договору № 09/01/13 від 09.01.2013 р.; видаткових накладних № 1081 від 01.08.2014 р., № 13081 від 13.08.2014 р., № 27081 від 27.08.2014 р.; прибуткових ордерів № 911 від 01.08.2014 р., № 915 від 13.08.2014 р., № 940 від 27.08.2014 р.; товарно-транспортних накладних № 01/08 ТКВ від 01.08.2014 р., № 13/08 ТКВ від 13.08.2014 р. та від 27.08.2014 р.; податкових накладних ПН № 4 від 01.08.2014 р., ПН № 23 від 13.08.2014 р., ПН № 48 від 27.08.2014 р.; банківської виписки.

- по взаємовідносинах з ТОВ "Алькар СМТ": копії договору купівлі-продажу монокальціюфосфату кормового № 17 від 17.06.2014 р.; специфікації № 1 від 17.06.2014 р., № 2 від 17.06.2014 р., № 3 від 23.07.2014 р.; видаткові накладні № 101 від 19.06.2014 р., № 116 від 23.06.2014 р., № 120 від 24.07.2014 р., № 156 від 28.07.2014 р., № 168 від 30.07.2014 р.; прибуткові ордери № 968 від 19.06.2014 р., № 714 від 23.06.2014 р., № 811 від 24.07.2014 р., № 841 від 28.07.2014 р., № 842 від 30.07.2014 р.; товарно-транспортні накладні № 1/06 ТКВ від 19.06.2014 р., № 2/06 від 23.06.2014 р., № 1/07 від 24.07.2014 р., № 3/07 від 30.07.2014 р.; податкові накладні ПН № 101 від 19.06.2014 р., ПН № 116 від 23.06.2014 р., ПН № 120 від 24.07.2014 р., ПН № 156 від 28.07.2014 р., № 168 від 30.07.2014 р.; банківські виписки.

- по взаємовідносинах з ТОВ "Титул Авто": копії Договору № 07 від 11.08.2014 р., Договору № 17 від 16.09.2014 р.; специфікацій № 1 від 11.08.2014 р. до Договору № 07 від 11.08.2014 р., № 1 від 26.09.2014 р. до № 17 від 16.09.2014 р.; видаткових накладних № 37 від 20.8.2014 р., № 49 від 22.08.2014 р., № 86 від 27.08.2014 р., № 92 від 29.08.2014 р. до Договору № 07 від 11.08.2014 р. та № 140 від 29.09.2014 р., № 157 від 30.09.2014 р. до Договору № 17 від 16.09.2014 р.; прибуткових ордерів б/н від 20.08.2014 р., № 954 від 22.08.2014 р., № 973 від 27.08.2014 р., № 974 від 29.08.2014 р. до Договору № 07 від 11.08.2014 р. та № 1151 від 29.09.2014 р., № 1152 від 30.09.2014 р. до Договору № 17 від 16.09.2014 р.; товарно-транспортних накладних № 1-0837 від 20.08.2014 р., № 2-0843 від 22.08.2014 р., № 3-0886 від 27.08.2014 р., № 0892 від 29.08.2014 р. до Договору № 07 від 11.08.2014 р. та № 2909/140 від 29.09.2014 р., № 3009/157 від 30.09.2014 р. до Договору № 17 від 16.09.2014 р.; товарно-транспортних накладних № 1-0837 від 20.08.2014 р., № 2-0843 від 22.08.2014 р.; податкових накладних ПН № 37 від 20.08.2014 р., ПН № 43 від 22.08.2014 р., ПН № 86 від 27.08.2014 р., ПН № 92 від 29.08.2014 р. до Договору № 07 від 11.08.2014 р. та ПН № 140 від 29.09.2014 р., ПН № 157 від 30.09.2014 р. до Договору № 17 від 16.09.2014 р., банківських виписок.

Також позивачем надано копії договорів оренди ангару №№28;32 складу №3-4 з обладнанням від 31.12.2013 р.

Крім того, в судовому засіданні відповідачем не надано та не доведено належними та допустимими доказами про обізнаність позивача щодо фіктивної діяльності його контрагентів, доводи податкового органу щодо безтоварності господарських відносин у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Водночас, на момент розгляду справи як у суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції відсутні офіційні відомості щодо контраґентів позивача про обмеження дієздатності юридичних осіб, їх посадових осіб та обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Крім того, відповідальність у податковому законодавстві має персональний характер, платник податку не може нести відповідальності за дії його контрагентів.

Виключенням з цього правила є, якщо буде підтверджено належними доказами, що платник податків знав про те, що його контрагент є фіктивною фірмою (створений без наміру здійснення господарської діяльності) і метою укладених правочинів та здійснених господарських операцій було саме ухилення від сплати податків або отримання так званої податкової вигоди через формування податкового кредиту та валових витрат платника податку, тоді існуватимуть правові підстави для застосування статті 228 ЦКУ із наслідками щодо нікчемності правочину та право органів державної податкової служби на звернення до суду із позовними вимогами щодо застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ.

Таким чином, позивач надав належним чином оформлені первинні документи та інші документи на підтвердження виконання умов договору.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 30.11.2015р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.