Ухвала суду № 53922277, 25.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/579/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

16.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Михайлівське" (далі - ТОВ "Михайлівське") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ ДФС у Київської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. № 000497/229/3343.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. № 000497/229/3343.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Справу розглянуто за відсутності сторін без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Білоцерківською ОДПІ ДФС у Київської області з 09.10.2014 р. по 15.10.2014 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Михайлівське" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо неподання звітності з ПДВ спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2014 р.

За результатами перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено акт про неподання товариством податкової звітності, а саме податкової декларації з ПДВ спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства за серпень 2014 р. та реєстру виданих та отриманих податкових накладних спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства за серпень 2014 р., чим порушено вимоги п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, п.209.13 ст.209, п.203.1 ст.203 та п.201.15 ст.201 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. № 000497/229/3343 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 22440,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ТОВ "Михайлівське" оскаржило його до Головного управління ДФС у Київській області.

08.01.2015 року Товариство отримало від Головного управління ДФС у Київській області рішення за результатами розгляду скарги від 05.01.2015 року № 8/10/10-36-10-01-04/1263, за яким скаргу залишено без задоволення.

Надалі Товариство звернулося із повторною скаргою до Державної фіскальної служби України, яка 21.01.2015 року рішенням № 1002/6/99-99-10-01-02-25 залишила скаргу без задоволення.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

До діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до п.п. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, відноситься виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до п. 5 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею.

Спеціальним режимом оподаткування передбачено, що сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, акумулюється на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їх перерахування на такий рахунок до повного використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, без урахування строків давності.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що податковим органом зроблені висновки без посилань на норми законодавства та документи, які були досліджені при перевірці відповідачем, що унеможливлює, в силу вимог статті 19 Конституції України, дослідження судом самостійно таких обставин на предмет їх відповідності зазначеним вище нормам Закону.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не прибув, про причини неявки суди не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не надсилав.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи вимоги статей 2, 11, 71 та 86 КАС України, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як такого, що прийнято на підставі необгрунтованих висновків Акту перевірки, не підтверджених належними доказами, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, оскільки останнім під час судового розгляду не доведено фактів допущення порушень вимог податкового законодавства позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 30.11.2015р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівське" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.