Ухвала суду № 53922246, 26.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14265/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Комсервіс-Безпека" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01 серпня 2014 року по 30 вересня 2014 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт № 108/26-54-22-04-07/ від 02 лютого 2015 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1532113 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001082204 від 18 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 405 479,50 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 18 лютого 2015 року № 0001082204 скасовано в частині основного платежу на суму 71540,00 грн., штрафних санкцій - на суму 35770 грн.

З огляду на викладене, податковим органом прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 30 квітня 2015 року № 0002692204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 298 169, 50 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2014 року між приватним підприємством "Комсервіс-Безпека" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Де-Лайн Аудит" (виконавець) укладено договір № 0814-3 про надання послуг, за умовами якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні та маркетингові послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та у терміни, узгодженні Сторонами. Маркетингові дослідження повинні проводитися по обласним центрам на всій території України.

Предметом маркетингових досліджень є можливість запровадження електронних видань та перспективи розвитку даної продукції в умовах існуючого ринку.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість послуг виконавця становить 4 583 958 грн.

За результатом наданих послуг сторонами складено акти надання послуг від 28 серпня 2014 року № 201 та від 29 серпня 2014 року № 213.

В свою чергу, ТОВ "Де-Лайн Аудит" виписано на адресу позивача податкові накладні від 29 серпня 2014 року № 213 на суму 2291979 грн., від 28 серпня 2014 року № 201 на суму 2291979 грн.

Аналогічний за змістом договір укладений між приватним підприємством "Комсервіс-Безпека" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Де-Лайн Аудит" (виконавець) 01 вересня 2014 року № 0914-3.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість послуг виконавця становить суму 4 608 720,00 грн. За результатом наданих послуг сторонами складено акти надання послуг від 29 вересня 2014 року № 142, № 143, від 30 вересня 2014 року № 153, від 26 вересня 2014 року № 140, від 26 вересня 2014 року № 139.

В свою чергу, ТОВ "Де-Лайн Аудит" виписано на адресу позивача наступні податкові накладні: від 30 вересня 2014 року № 153 на суму 640600 грн., від 29 вересня 2014 року № 143 на суму 960000 грн., від 29 вересня 2014 року № 142 на суму 800000 грн., від 26 вересня 2014 року № 140 на суму 800000 грн. від 26 вересня 2014 року № 19 на суму 800000 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України: «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентом підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за поставлений товар.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно з вимогами чинного в Україні законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Посилання відповідача на анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Де-Лайн Аудит" 17 грудня 2014 року правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки спірна господарська діяльність провадилась у серпні - вересні 2014 року, тобто до анулювання свідоцтва платника податків.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до суду в сумі 535 грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 30 листопада 2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.