______________________
Справа № 520/2469/14-ц
Провадження № 2/520/4306/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2015 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Реви С.В.,
при секретарі Гудові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, надалі збільшив позовні вимоги та згідно з якими просить суд стягнути на свою користь з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» заборгованість по виплаті страхового відшкодування в розмірі 36210,86 грн., пеню в розмірі 16045,88 грн., три проценти річних в розмірі 3184,57 грн., інфляційні втрати в розмірі 27151,25 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., а всього 83592,56 грн., а також 500 грн., моральної шкоди з ОСОБА_2. Також позивач просив стягнути з відповідачів понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та оплатою правової допомоги в розмірі 4000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 жовтня 2011 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Костанді та вул. Люстдорфська дорога допустив зіткнення з належним йому автомобілем марки «Фольксваген Поло», д/н НОМЕР_2, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні ушкодження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2011 р. по справі №3-5845/11 ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні зазначеної ДТП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 є застрахованою в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія».
Позивач неодноразово звертався до ПАТ «УОСК» з вимогами про виплату страхового відшкодування, але це не призвело до позитивного результату. На сьогоднішній день відповідачем страхове відшкодування так і не виплачене. Позивач вважає, що відповідач повинен виплатити йому зазначену суму страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних та пені за прострочення виплати страхового відшкодування за цей же строк. Також, необґрунтованою відмовою у виплаті страхового відшкодування йому було завдано моральної шкоди.
Окрім цього, позивач вважає, що в результаті пошкодження його автомобіля, йому була завдана моральна шкода винуватцем ДТП ОСОБА_2, яку позивач оцінив у 500 грн.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник ПАТ «УОСК», будучи повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, однак надав відзив на позов, в якому визнав пред'явлений позов в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 36210,86 грн. та в частині стягнення пені. В частині стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та моральної шкоди відповідач позов не визнав, посилаючись на необґрунтованість цих вимог.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність. При цьому позов до нього про стягнення моральної шкоди не визнав, вважаючи його необґрунтованим. Позов до ПАТ «УОСК» вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі наявних у справі доказів, суд уважає за можливе ухвалити рішення при відсутності відповідачів.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини скоєння 18 жовтня 2011 рокудорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Мерседес д/н ВН0075СЕН під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ОСОБА_3 д/н НОМЕР_2 в м. Одеса на перехресті вул. Костанді та вул. Люстдорфська дорога, підтверджуються постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2011 р. по справі № 3-5845/11, якою винною у ДТП особою було визнано ОСОБА_2.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до полісу АВ/0047440 від 15.10.2011 року.
28 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до ПАТ «УОСК» про подію повязану зі спричиненням майнового збитку, у якій повідомив про дорожньо-транспортну пригоду.
09 грудня 2011 року за вих. №3342 ПАТ «УОСК» було направлено лист потерпілому ОСОБА_1 про надання документів, які стосуються дорожньо-транспортної пригоди.
04 квітня 2012 року за вх. №2413 ОСОБА_1 надано до страхової компанії заяву-повідомлення про ДТП та довіреність від 30 червня 2011 року, видану ОСОБА_4 на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на вчинення певних дій відносно транспортного засобу «Фольксваген Поло», д/н НОМЕР_2, у тому числі право представляти його інтереси у відносинах зі страховою компанією та у випадках спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП; укладати, якщо в тому буде необхідність, від його імені угоди про відшкодування заподіяної, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми.
06 липня 2012 року ПАТ «УОСК» направило на адресу ОСОБА_1 лист, в якому зазначено, що вищевказаною довіреністю не передбачено право ОСОБА_1 на отримання страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
17 вересня 2012 року до ПАТ «УОСК» ОСОБА_1 була надана довіреність від 18 серпня 2012 року, якою позивача уповноважено на отримання страхового відшкодування.
Однак, до цього часу виплата страхового відшкодування з боку ПАТ «УОСК» так і не відбулася. Таким чином, страхове відшкодування залишилось несплаченим в розмірі 36210,86 грн. і в цій частині ПАТ «УОСК» позов визнало.
Відповідно до ст. 992 ЦК Украйни у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Закону Украйни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст. ч. 2 ст. 625 ЦК Украйни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 21 п. 4 Постанови пленуму ВССУ №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу страхувальника зобовязаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
Відповідно до висновків Верховного Суду України від 06.06.2012 року, висловлених під час розгляду цивільної справи № 6-49цс12, зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст.ст. 549 - 550 ЦК України.
Таким чином, заперечення ПАТ «УОСК» щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є необґрунтованими.
Судом приймаються розрахунки позивача відповідно до яких, розрахунок інфляційних нарахувань з вересня 2012 року ( місяця, коли страховик зобовязаний був здійснити страхове відшкодування) по вересень 2015 року становить 27151,25 грн.
ПАТ «УОСК» визнало позов у частині стягнення пені у розмірі 4951,45 грн. Але позивачем розрахунок пені був уточнений за останній рік (з 02.09.2014 р. по 02.09.2015 р.). Таким чином, розмір пені за останній рік склав 16045,88 грн. Суд погоджується з розрахунком пені наданим позивачем.
Виходячи з основної суми боргу, яка становить 36210,86 грн., розмір трьох відсотків річних за цей період становитиме 3184,57 грн. (36210.86 Х 3% : 1070/100/365) з 28.09.2012 року по 02.09.2015 року.
Також суд погоджується з тим, що своєю необґрунтованою відмовою у виплаті страхового відшкодування ПАТ «УОСК» завдало моральної шкоди позивачеві. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою по відношенню до неї або членів сімї.
Таким чином, сума, що підлягає стягненню з ПАТ «УОСК» з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних, пені та моральної шкоди складає 36210,86 грн. + 27151.25 грн. + 16045,88 грн. + 3184,57 грн. +1000 грн. = 83592,56 грн.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак позовні вимоги ОСОБА_5 до ПАТ «УОСК» підлягають задоволенню.
В частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 суд відмовляє у позовних вимогах у звязку з їх недоведеністю.
У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За подачу позову до Київського районного суду позивачем було сплачено 442,30 грн, за подачу апеляційної скарги - 221,16, касаційної скарги - 476,64 грн. та за уточнення позовних вимог позивачем сплачено 399,00 грн., таким чином загальна сума судових витрат, понесених позивачем складає 1519,10 грн.
Таким чином, на думку суду, судові витрати підтверджені відповідними доказами квитанціями, договором про надання правової допомоги, розрахунком витрат на правову допомогу, у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн. та судових витрат у розмірі 1519,10 грн. підлягають стягненню з ПАТ «УОСК» на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 509, 625, 992 ЦК України, ст. 22, 29, 30, 36 Закону Украйни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 5, 7, 10, 11, 15, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (МФО 321477, ЄДРПОУ 23734213, п/р 265093014654 а АБ "Старокиївський банк" м. Київа) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3) заборгованість по виплаті страхового відшкодування в розмірі 36210,86 грн., інфляції втрати в розмірі 27151.25 грн., пеню в розмірі 16045,88 грн., 3% річних в розмірі 3184,57 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., судові витратив розмірі 1519,10 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн., а всього 89111 (вісімдесят девять тисяч сто одинадцять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Рева С. В.
Судове рішення № 53922060, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 27.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/2469/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: