Постанова № 53921593, 01.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/7670/15-п 01.12.2015

Провадження №33/784/265/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ап. провадження: № 33/784/265/15 Головуючий у суді 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий в суді ап. інстанції: ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Царюк В.В., за участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу цієї особи на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2015 року, якою,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, пенсіонер, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 31.07.2015року, близько 18 год. 10 хв., ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. Веселинівська буд. № 14 в м. Миколаєві, з явними ознаками алкогольного спяніння та на вимогу працівників ДАІ, відмовився від проведення медичного огляду на стан спяніння, чим порушив вимоги п.2.5.ПДР.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2015 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2015 року та закрити справу.

В своїх доводах, апелянт не погоджується із рішенням суду першої інстанції. Пояснює, що в день складання протоколу, близько 18 год. 00 хв., дійсно керував автомобілем: «ГАЗ 24» н/з НОМЕР_2 та рухався повул.Веселинівській в м.Миколаєві.

Стверджує, що під час виконаної ним зупинки, в районі будинку № 14, в нього виник конфлікт із невідомими йому особами, з приводу зображення на його футболці національної символіки. В результаті виниклого конфлікту, невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження, відібрали гаманець та ключі від автомобіля. Стверджує, що він втік з місця пригоди, залишивши свій автомобіль.

Пояснює, що прибігши додому, зателефонував чоловіку своєї доньки та попрохав забрати залишений ним автомобіль з місця пригоди, а в цей час, зі своїм знайомим ОСОБА_4, розпочав вживати спиртні напої.

Апелянт зазначив, що близько 20.00 години, за місцем його проживання прибули працівники ДАІ та запропонували йому пройти медичний огляд на стан алкогольного спяніння, від чого він відмовився та про що було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Стверджує, що такі ж самі пояснення, були надані ним під час розгляду справи в суді першої інстанції, проте не були взяті суддею до уваги.

Вважає, судом необґрунтовано було взято до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не маючи медичної освіти, прийшли до висновку, що він знаходився у нетверезому стані під час керування транспортним засобом.

Також, апелянт вказує, що в протоколі відсутні підписи вказаних свідків, що є грубим порушенням закону, а під час судового засідання не було допитано працівників ДАІ.

Крім того, зазначає, що судом при призначенні йому міри стягнення не було враховано, що він є пенсіонером, інвалідом 3-ої групи, має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП судом першої інстанції встановлені вірно.

Посилання правопорушника в апеляційній скарзі на те, що він вживав алкоголь коли вже не керував транспортним засобом не можна прийняти до уваги, оскільки такі твердження є голослівними та спростовуються поясненнями свідків, які долучені до матеріалів справи.

Не відповідають дійсності і твердження апелянта про те, що у протоколі відсутні підписи свідків при його відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння. Такі підписи у протоколі є.

Разом з тим, висновки суду про те, що ОСОБА_3 лише керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння - є не повними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, які суд сам же зазначив вище. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ( а.с.1) та інших матеріалів справи ОСОБА_3 не тільки керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, а й відмовився від проходження медичного огляду на такий стан на пропозицію працівників ДАЇ. Як перші, так і другі протиправні дії ОСОБА_3 охоплюються складом єдиного правопорушення передбаченого ст.. 130 КУпАП, а тому його твердження про те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності лише за керування транспортним засобом у стані спяніння без належних доказів на підставі пояснень громадян і без підтвердження медичними даними, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як цього просить апелянт. Протокол стосовно нього був складений саме за відмову у проходженні медичного огляду на стан алкогольного спяніння, тобто у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.

За вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності законно і обґрунтовано. Усі обставини, на які він посилається у апеляційній скарзі, судом першої інстанції були враховані.

Таким чином, підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції по цій справі - не вбачається.

Керуючись ст.. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2015 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 на цю постанову - залишити без задоволення.

Ця постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_2