Рішення № 53921437, 25.11.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8770/15-ц

н\п 2/490/4212/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(резолютивна частина)

25 листопада 2015 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Подзігун Г. В.

при секретарі - Кошевій О. С.

за участю представника позивача - Носової О. Г.

відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. ст. 10, 14, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/75380 від 27.02.2008 року в загальному розмірі 44 710,41 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовій збір у розмірі по 1 827 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Г. В. ПОДЗІГУН

Справа № 490/8770/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Подзігун Г. В.

при секретарі - Кошевій О. С.

за участю представника позивача - Носової О. Г.

відповідачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з них у солідарному порядку на користь Банку заборгованість за Кредитним договором № 014/08-112/75380 від 27.02.2008 року в загальному розмірі 44 710,41 дол. США (еквівалент 962 423 грн. 77 коп.), посилаючись на невиконання відповідачами своїх обов'язків за Кредитним договором та Договором поруки.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила про їх задоволення з підстав, викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги позову не визнала. При цьому вказувала, що їй невідомо, в якому розмірі ОСОБА_4 отримав кредит, а також що у вимогах Банку, надісланих на її адресу, вказані зовсім інший боржник та інший розмір заборгованості. Крім того, зазначала, що Банк пропустив шестимісячний строк звернення до суду із позовом до поручителя, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, свого представника до суду не направив.

Вивчивши доводи позову, письмових заперечень, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 27 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками у зв'язку із зміною найменування є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 014/08-112/75380.

Відповідно до умов вказаного договору Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів Банку, а також виконати інші обов'язки, визначені Кредитним договором (п. 2.1 Кредитного договору). Кредит надавався позичальнику у розмірі 70 000 дол. США на період з 27.02.2008 року по 27.02.2018 року під 14% річних на оплату товарів та послуг (п. п. 1.1.1, 1.1.2 Кредитного договору).

Договором передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами, які включають в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування, в розмірі, встановленому Графіком погашення кредиту та інших платежів.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором 27.02.2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 014/08-112/75380/П, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати за борговими зобов'язаннями позичальника, які виникають з умов Кредитного договору - повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку - в розміри, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (п. 2.2 Договору поруки).

У випадку невиконання позичальником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків (п. 3.1 Договору поруки).

20 травня 2009 року між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до якої тимчасово, на період з 27.05.2009 року до 27.04.2010 року, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за Кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором (в новій редакції).

24 червня 2010 року між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до умов якої дата остаточного погашення кредиту було визначена 27 лютого 2028 року. Крім того, тимчасово, на період з 27 червня 2010 року до 27 травня 2011 року, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за Кредитним договором до розміру, визначеного в графіку погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором (в новій редакції).

17 червня 2011 року між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо врегулювання виконання позичальником грошових зобов'язань за Кредитним договором.

Загальні положення щодо кредитних договорів передбачені Цивільним кодексом Украхни. Так, згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За своїм характером відносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними правовідносинами. Так, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

В ході судового розгляду встановлено, що Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши позичальнику у безготівковій формі кредит в розмірі 70 000 дол. США відповідно до п. 6.1 Кредитного договору шляхом переказу (зарахування) всієї суми кредиту на поточний рахунок позичальника, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки по особовому рахунку (а. с. 12), а також фотокопією заяви на видачу готівки. Крім того, у червні 2011 року було здійснено капіталізацію кредиту в розмірі 2 044,92 дол. США, у зв'язку з чим загальна сума виданого позичальнику кредиту склала 72 044,92 дол. США.

В той же час, позичальник, починаючи з березня 2009 року, перестав належним чином і у порядку, передбаченому Графіком погашення кредиту та інших платежів, погашати заборгованість за тілом кредиту та відсотками, у зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 371,53 дол. США, а також за відсотками у розмірі 2 745,14 дол. США.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Це тягне за собою передбачені законом або договором правові наслідки, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміну умов зобов'язання; сплату неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. п. 16.1-16.4 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених Договором, позичальник несе відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього Договору.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов'язків згідно цього Договору, кредитор має право вимагати дострокового виконання грошових зобов'язань згідно умов, викладеним у ст. 9 Договору.

За прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

За фактом невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за цим Договором кредитор надсилає позичальнику письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом одного місяця з моменту отримання позичальником цієї вимоги. Невиконання позичальником вимоги кредитора протягом встановленого строку є підставою для пред'явлення вимоги до поручителя відповідно до умов Договору поруки.

Враховуючи той факт, що у позичальника перед Банком виникла прострочена заборгованість за Кредитним договором, Банк вирішив скористатися своїм правом на вимогу дострокового виконання позичальником та поручителем своїх обов'язків за договорами.

Відповідно до п. 17.5 Кредитного договору повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за Договором здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів та/або вручення відповідних документів під особистий розпис іншої сторони. Сторони зобов'язані своєчасно інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їхніх поштових та інших реквізитах. При цьому, відповідно до ст. 18 Кредитного договору адреса позичальника вказана як: АДРЕСА_1. Така ж адреса вказана і у Додаткових угодах.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.05.2015 року ОСОБА_4 за вих. № 1140000/15-31714 на вищезазначену адресу було направлено вимогу про виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, однак позичальник вказану вимогу не отримав у зв'язку з чим її було повернуто Банку за спливом строку зберігання. Враховуючи викладене, суд вважає, що вимогу про дострокове погашення кредиту позичальнику було направлено належним чином.

Крім того, 18.05.2015 року ОСОБА_2 за вих. № № 1140000/15-31715 було також направлено вимогу про виконання грошових зобов'язань за Договором поруки. ОСОБА_2 отримала вказану вимогу 26.05.2015 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на теперішній час строк виконання основного зобов'язання є таким, що настав.

Однак, на теперішній час вимоги про дострокове виконання зобов'язань виконані не були, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_4 за Кредитним договором перед Банком складає 44 710,41 дол. США (еквівалент станом на 24.06.2015 року складає 962 423 грн. 77 коп.), з яких:

- 37 877,29 дол. США (еквівалент 815 335 грн. 94 коп.) - заборгованість за кредитом;

- 3 151,93 дол. США (еквівалент 67 847 грн. 56 коп.) - заборгованість за відсотками;

- 3 681,19 дол. США (еквівалент 79 240 грн. 27 коп.) - пеня за порушення строків погашення кредиту та відсотків.

В той же час, суд критично оцінює твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 не отримував грошові кошти за Кредитним договором, оскільки це повністю спростовується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі тим, що ОСОБА_4 певний період часу погашав тіло кредиту та відсотки, а також тим, що у подальшому між ним та Банком неодноразово укладалися Додаткові угоди. Ненадання позивачем оригіналів первинних бухгалтерських документів не може бути визнано судом безумовною ознакою ненадання позичальнику кредитних коштів та неукладення Кредитного договору.

Суд також не може погодитися із твердженнями відповідачки про те, що порука є припиненою внаслідок пропуску Банком встановленого ЦК України строку звернення з вимогою, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно з абз. 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, шестимісячний строк обчислюється не з дня отримання Банком права на дострокове погашення боржником кредиту, як це зазначає відповідачка, а з дня, коли Банк скористався таким правом, направивши відповідну вимогу на адресу боржника.

Як встановлено судом, Банк використав своє право на дострокове погашення заборгованості 18.05.2015 року, направивши вимогу на адресу позичальника; того ж дня Банк направив вимогу і поручителю. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що Банком не було пропущено преклюзивний шестимісячний строк, а тому порука не може бути визнана припиненою.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1 827 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 10, 14, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/75380 від 27.02.2008 року в загальному розмірі 44 710,41 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі по 1 827 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Г. В. ПОДЗІГУН