Вирок № 53920993, 30.11.2015, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа №474/978/15-к

П. №1-кп/474/87/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.15 року смт Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

судді - Сорочан А.В.

секретар судового засідання - Татаренко О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу ( ЄРДР № 12015150200000342 від 04.09.2015 р.) по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився с. Кумарі Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючий, не військовозобов»язаний, проживає однією сім»єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, має на утриманні одну малолітню дитину, місце реєстрації проживання АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 08.12.2010 року Врадіївським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 02.06.2011 року Врадіївським районним судом за ч.1 ст. 186 КК України, на підставі ст. 71 КК України до 1 року 15 днів позбавлення волі;

- 20.07.2011 року Кривоозерським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнений 04.01.2013 року по відбуттю строку покарання, судимість не погашена;

- 30.04.2015 року Врадіївським районним судом за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 304, на підставі ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 15.07.2015 року вирок змінено, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки, судимість не погашена;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився с. Федорівка Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна середня, не працює, не одружений, місце проживання АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 30.04.2015 року Врадіївським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі строком на шість місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки, судимість не погашена

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 185 КК України,-

Учасники судового провадження:

прокурор Лук»яненко І. С.

потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_1

обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7

законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8

представник служби у справах дітей ОСОБА_9

представник уповноваженого підрозділу поліції - ОСОБА_10

в с т а н о в и в :

31 серпня 2015 року, близько 22:00 год., ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, посягаючи на моральні засади у ставленні суспільства до виховання підростаючого покоління, з метою схилити до вчинення злочину, за його пропозицією та за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, втягнув останнього у злочинну діяльність, запропонував останньому вчинити крадіжку чужого майна, викликавши тим самим у нього бажання вчинити злочин, так як ОСОБА_3 на дану пропозицію погодився. У цей же час, вони разом пройшли на територію домоволодіння ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3, де умисно, таємно, повторно, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття пасажирських дверей вантажного автомобіля «ГАЗ-53» д/н НОМЕР_1, викрали з його салону бензопилу «Viper 4500», червоного кольору, б/в, яку перенесли до місця проживання ОСОБА_1, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 1150 грн.

Крім того, 16 вересня 2015 року, близько 19:00 год., ОСОБА_1, діючи повторно, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, пройшов на територію домоволодіння ОСОБА_5, по АДРЕСА_4, де умисно, таємно, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до приміщення літньої кухні, звідки із портмоне викрав кошти в сумі 1200 грн. З викраденими коштами зник та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальні збитки у розмірі 1200 грн., які відшкодовано частково у розмірі 500 грн.

Також, у першій декаді вересня 2015 року, в обідній час, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_3, діючи повторно, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, пройшов на територію домоволодіння ОСОБА_6, по АДРЕСА_5, де умисно, таємно, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до приміщення житлового будинку, звідки викрав мобільний телефон «SAMSUNG» чорного кольору моделі SCH-R800 та USB-кабель до нього. З викраденим зник та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальні збитки у розмірі 410 грн.

Встановлене у судовому засіданні обвинувачення кваліфіковано органами досудового розслідування для ОСОБА_1 за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України, для ОСОБА_3 за ч.2,ч. 3 ст. 185 КК України та суд вважає, що вказана кваліфікація дій обвинувачених є правильною, так як повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вину визнали повністю, щиро розкаялись та суду надали показання, які повністю співпадають між собою та узгоджуються з іншими дослідженими доказами.

По епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4:

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, який вину визнав та суду повідомив, що 31.08.2015 року він запропонував ОСОБА_3 у вечірній час скоїти крадіжку у ОСОБА_4, на що останній погодився. Спочатку вони хотіли злити соляру з автомобіля, але не знайшов каністри, вирішили викрасти бензопилу, яку виявили коли відкрили пасажирські двері вантажного автомобіля. Викрадену бензопилу вони разом перенесли до нього додому та в подальшому він мав намір її продати та виручені кошти розділити порівну. Про те, що ОСОБА_3 неповнолітній він знав ще з попередніх злочинів.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_3, який після невизнання вини по вказаному епізоду, допитувався судом як потерпілий за ч. 1 ст. 304 КК України у режимі відеоконференції, та суду показав, що 31.08.2015 року він перебував у ОСОБА_1, який був випивший. У вечірній час, коли було темно, вони пішли у центр та коли проходили біля ОСОБА_4, ОСОБА_1 запропонував йому злити соляру з автомобіля, що перебував у дворі, на що він погодився. У салоні автомобіля вони виявили бензопилу червоного кольору, яку ОСОБА_1 запропонував викрасти, на що він погодився. Викрадену бензопилу вони віднесли до ОСОБА_1 додому, яку останній мав продати та виручені кошти розподілити порівну. Вказаний злочин йому запропонував вчинити ОСОБА_1, він знав що він є неповнолітнім;

-показаннями потерпілого ОСОБА_4, який у суді повідомив, що він є пенсіонером та вказані особи його добре знають. 31.08.2015 року він приїхав на своєму вантажному автомобілі додому та залишив його у дворі. 02 вересня 2015 року він вирішив перевірити його механічний стан та виявив крадіжку бензопили «Viper 4500», червоного кольору, б/в, яка знаходилась в кабіні автомобіля. Від працівників міліції йому стало відомо, що крадіжку вчинили ОСОБА_1 та ОСОБА_3. До обвинувачених претензій матеріального та морального характеру немає, так як бензопилу, яку було вилучено у ОСОБА_1, йому повернуто;

-показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що під час допиту ОСОБА_3 слідчим, вона була присутня в якості законного представника цієї особи. ОСОБА_3 детально розповів про крадіжку у ОСОБА_4 бензопили. Він розказав, що вчинити крадіжку йому запропонував ОСОБА_1, на що він погодився. Вночі вони вдвох пішли до ОСОБА_4 та викрали бензопилу, яку забрав ОСОБА_1. При допиті, ніякого тиску на ОСОБА_3 не було, він розповідав це сам та детально.

-письмовими документами, а саме - витягом з кримінального провадження № 12015150200000342 від 04.09.2015 року про надходження заяви від потерпілого ОСОБА_4 про те, що невідома особа, з салону автомобіля «ГАЗ-53» д/н НОМЕР_1, викрала бензопилу «Viper 4500», червоного кольору, б/в, чим спричинено збиток на загальну суму 1300 грн.;

-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 04.09.2015 року - крадіжки невідомою особою бензопили червоного кольору, б/в;

-протоколом огляду місця події від 04.09.2015 року у домогосподарстві по АДРЕСА_3, з яких вбачається, що місцем викрадення є салон автомобіля «ГАЗ-53», д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4;

-письмовою заявою ОСОБА_1 від 04.09.2015 року про добровільну видачу працівникам міліції викраденої разом із ОСОБА_3 у ОСОБА_4 бензопили марки « Вайпер», б/в;

-протоколом огляду речей від 04.09.2015 року, з якого вбачається, що бензопила «Viper 4500» являється об'єктом вчинення крадіжки, і була пред'явлена до впізнання потерпілому ОСОБА_4 при проведенні слідчої дії, в ході якої він останню впізнав;

-висновком судової товарознавчої експертизи № 376 від 10.09.2015 року, згідно якого середня ринкова залишкова вартість бензопили «Viper 4500», станом на серпень 2015 року становила 1150 грн.;

-постановою про визнання в якості речових доказів від 14.09.2015 року - бензопили «Viper 4500» червоного кольору, яка передана на зберігання потерпілому ОСОБА_4;

- протоколами проведення слідчого експерименту за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 17.09.2015 року з фотозображеннями до них, з яких вбачається, що дана слідча дія проводилась за місцем скоєння правопорушення, де обвинувачені вказують на місце викрадення бензопили із салону автомобіля та детально розповідають як вони разом, за пропозицією ОСОБА_1, викрадали вказану бензопилу . Під час дослідження вказаного документу у суді , обвинувачені зауважень та заперечень щодо його змісту, достовірності не мали, проти долучення до матеріалів справи не заперечували.

Враховуючи вказані докази, суд приходить до висновку, що свідчення, які давали вказані особи під час слідчого експерименту, незадовго після викрадення, є детальними та послідовними, а тому так придумати вказані особи не могли.

Суд розцінює показання неповнолітнього потерпілого по вказаному епізоду як достовірні, так як вони узгоджуються з додатковими показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, письмовими доказами. Суд вважає, що неповнолітній обвинувачений міг перебувати у стані боязні від свого повнолітнього друга ОСОБА_1, його родичів, а тому спочатку судового розгляду надати недостовірні покази.

По епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_5:

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, який у суді підтвердив, що 16 вересня 2015 року, біля 19.00 години він разом із ОСОБА_3 здали потерпілому ОСОБА_5 по місцю його проживання горіхи, які самостійно назбирали. Коли ОСОБА_3 пішов на дорогу, а потерпілий пішов з двору по воду, він вирішив повернутися та з літньої кухні викрасти гроші,так як бачив куди потерпілий їх заніс. Він зайшов до кухні та з чорного портмоне викрав 1200 грн. різними купюрами. Викрадені гроші він витратив на власний розсуд. ОСОБА_3 про крадіжку грошей не говорив. Потерпілому збитки відшкодував частково у розмірі 500 грн.;

-показаннями потерпілого ОСОБА_5, який у суді повідомив, що 16.09.2015 року він по місцю свого проживання - АДРЕСА_4, купив горіхи у обвинувачених та повністю з ними розрахувався. ОСОБА_1 бачив, як він за грішми ходив до літної кухні. Через деякий час він поїхав по воду, а коли приїхав, то виявив крадіжку грошей з портмоне у сумі 1200 грн. Він відразу ж запідозрив цих осіб, які продали йому горіхи. Від сусіда ОСОБА_13 він довідався, що в його дворі він бачив якогось хлопця, яким виявився ОСОБА_1, інший перебував на дорозі. Обвинувачений частково відшкодував йому 500 грн., тому він звернувся до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого на його користь 700 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди через моральні страждання, похилий вік, погіршення стану здоров»я. Покарання просить призначити на розсуд суду;

-показаннями свідка ОСОБА_13, який підтвердив, що 16.09.2015 року по місцю проживання ОСОБА_5 він бачив обох обвинувачених. Менший на зріст стояв на дорозі, а старший - шастав по літній кухні. Коли він запитав, що він там робить, той відповів, що хотів купити спиртного. Господаря у цей час вдома не було. Коли той повернувся, то зразу ж у його присутності виявив крадіжку грошей у сумі 1200 грн.;

-письмовими документами, а саме - витягом з кримінального провадження № 12015150200000361 від 17.09.2015 року про надходження 17.09.2015 року заяви від потерпілого ОСОБА_5 про те, що невідомі особи 16.09.2015 року, з його літньої кухні по АДРЕСА_4 викрали гроші у сумі 1200 грн.;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.09.2015 року та письмовою заявою потерпілого ОСОБА_5;

-протоколом огляду місця події від 17.09.2015 року з якого вбачається, що місцем викрадення є приміщення літньої кухні по АДРЕСА_4, яке належить ОСОБА_5 Двері приміщення замикаються на навісний замок.

-постановою про об»єднання матеріалів досудових розслідувань від 18.09.2015 року, згідно якої матеріали за фактом крадіжки бензопили у потерпілого ОСОБА_4 та крадіжки грошей у потерпілого ОСОБА_5 об»єднано в одне провадження за № 12015150200000342

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 22.09.2015 року з фотозображеннями до нього, з якого вбачається, що дана слідча дія проводилась за місцем скоєння правопорушення, де обвинувачений вказує на місце, спосіб проникнення та деталі викрадення коштів, які знаходились у портмоне в літній кухні потерпілого ОСОБА_5 по АДРЕСА_4. Під час дослідження вказаного документу у суді , обвинувачений зауважень та заперечень щодо його змісту, достовірності не мав, проти долучення до матеріалів справи не заперечував.

По епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_6:

-показаннми обвинуваченого ОСОБА_3, який у суді підтвердив, що з сином потерпілої перебував у дружніх відносинах та бачив у нього мобільний телефон. У першій половині вересня цього року, він вирішив з домоволодіння ОСОБА_6 щось викрасти. Коли він прийшов у двір домоволодіння, двері були прикриті, він відкрив двері та зайшов всередину. У пуфику він побачив мобільний телефон чорного кольору з кабелем, який викрав. У подальшому цей телефон він передав ОСОБА_1, щоб той продав. Про те, що він крадений він йому не говорив;

-показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка у суді повідомила, що вона знаходилась з дочкою у лікарні. Коли приїхала додому, то виявила крадіжку мобільного телефону «SAMSUNG» чорного кольору та USB-кабеля до нього, які належали її та знаходились у м"якому пуфику у приміщенні її житлового будинку по АДРЕСА_5. Це сталось приблизно на початку вересня 2015 року. Від працівників міліції довідалась, що крадіжку вчинив ОСОБА_3, до якого вона раніше неодноразово підходила з метою його викриття у крадіжці, на що останній не визнавав крадіжки мобільного телефону. Тільки після того, як вона звернулась до міліції, було встановлено, що саме він вчинив цю крадіжку. ОСОБА_3 вона запідозрила у цьому, так як він раніше дружив із її сином, неодноразово бував у них вдома, бачив цей телефон. Зі слів свого сина, вона знає, що ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 вчинили крадіжку у ОСОБА_4 бензопили. До обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру немає. Позов у цьому кримінальному провадженні не пред»являла ;

-письмовими документами, а саме - витягом з кримінального провадження № 12015150200000342 від 04.09.2015 року про надходження заяви від потерпілої ОСОБА_6 про те, що невідомі особи, з її житлового будинку викрали мобільний телефон «SAMSUNG» з USB-кабелем до нього, б/в, чим спричинили збиток на суму 450 грн.;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.09.2015 року та письмовою заявою потерпілої ОСОБА_6;

-протоколом огляду місця події від 18.09.2015 року, з якого вбачається, що місцем викрадення є житловий будинок по АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_6, двері житлового будинку зачиняються на внутрішній замок;

-письмовою заявою ОСОБА_1 від 19.09.2015 року про добровільну видачу працівникам міліції мобільного телефону, який йому приніс ОСОБА_3

-протоколом огляду речей від 19.09.2015 року , з якого вбачається, що мобільний телефон «SAMSUNG» чорного кольору моделі SCH-R800 та USB-кабелем до нього, являються об'єктом вчинення крадіжки, і були пред'явлені до впізнання потерпілій ОСОБА_6 при проведенні слідчої дії, в ході якої вона останні впізнала;

-висновком судової товарознавчої експертизи № 407 від 23.09.2015 року, згідно якого середня ринкова залишкова вартість мобільного телефону «SAMSUNG» чорного кольору моделі SCH-R800 та USB-кабелю до нього, станом на вересень становить 410 грн.

-постановою про визнання в якості речових доказів від 14.09.2015 року - мобільного телефону «SAMSUNG» чорного кольору моделі SCH-R800 та USB-кабель до нього, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6

По епізоду за ч.1 ст. 304 КК України:

-показаннями ОСОБА_3, допитаного судом в якості потерпілого за ч. 1 ст.304 КК України, який підтвердив, що ОСОБА_1 знав, що він є неповнолітнім та саме він запропонував йому вчинити крадіжку у ОСОБА_4 бензопили, на що він погодився. ОСОБА_1 має на нього негативний вплив, так як раніше він неодноразово вчиняв з ним крадіжки та були разом засуджені.

-протоколом одночасного допиту осіб обвинувачених від 17.09.2015 року, згідно якого саме обвинувачений ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку бензопили у потерпілого ОСОБА_4. Про те, що він є неповнолітнім він знав. Вказане обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив також під час його додаткового допиту у суді. Вказані покази між собою узгоджуються та є достовірними.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 суду пояснила, що дитина виховується у неповній сім»ї з вітчимом, місце перебування рідного батька невідоме, у сім»ї є ще троє неповнолітніх дітей. Через конфліктні ситуації з сином, на даний час він проживає біля бабусі. Вона та бабуся не взмозі контролювати поведінку сина, так він є нервовий та не послушний. На даний час ніде не навчається та не працює. Піддається негативному впливу зі сторони ОСОБА_1, що і призвело до вчинення ним крадіжки.

Представник служби в справах дітей покарання просила призначити на розсуд суду.

Представник уповноваженого підрозділу поліції суду повідомив, що неповнолітній на обліку перебував у зв»язку із вчиненням ним раніше злочину. Проти запропонованого прокурором покарання не заперечує.

Перевірив та оцінив вказані докази в їх сукупності з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 по 1 епізоду - в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб - ч.2 ст. 185 КК України, по 2 епізоду - в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло - ч. 3 ст. 185 КК України, по 3 епізоду - втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність - ч.1 ст. 304 КК України.

Суд вважає також доведеною вину ОСОБА_3 по 1 епізоду- в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб - ч.2 ст. 185 КК України та по 2 епізоду - в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом»якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, часткове відшкодування спричиненого збитку.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є рецидив злочину за ч. 1 ст. 304 КК України та відносно особи похилого віку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує скоєння обвинуваченим злочинів, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та середньої тяжкості, обставини, які пом"якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання, як особа є раніше судимою, вказаний злочин вчинив в період відбуття покарання, офіційно не працює, має одну малолітню дитину, по місцю проживання характеризується негативно, його роль у вчиненні крадіжки - пропозиція вчинити крадіжку неповнолітньому надійшла саме від нього. Всі ці обставини дають суду зробити висновок, що обвинувачений на шлях виправлення не став та йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом»якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину відносно особи похилого віку. Суд не враховує обставину, яка обтяжує покарання -рецидив злочинів, так як у даному випадку повторність врахована як кваліфікуюча ознака за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України. За ознакою повторно його дії кваліфіковано у зв»язку з тим, що він раніше судимий за ч.3 ст. 185 КК України. Тобто попередня судимість обвинуваченого врахована при даній кваліфікації, а тому відповідно до ч.4 ст. 67 КК України не може бути ще раз врахованою при призначенні покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує, що неповнолітній як особа є раніше судимою, вказаний злочин вчинив в період відбуття покарання, не працює, не навчається, за місцем проживання характеризується негативно, умови його життя, зростання в неповній сім»ї, ні мати, ні бабуся, з якою він проживає та фактично здійснює за ним контроль, не взмозі забезпечити належну його поведінку, вказані особи та вітчим авторитетом у неповнолітнього не користуються, живе безтурботним життям за рахунок бабусиної пенсії та соціальної допомоги на сім»ю матері, за своїм віком є здоровою розвиненою дитиною, легко піддається негативному впливу дорослих сторонніх осіб, обставини, що пом»якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, відсутність претензій зі сторони потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Всі ці обставини дають суду зробити висновок, що обвинувачений на шлях виправлення не став та з врахуванням декількох обставин, що пом»якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, з урахуванням особи винного, думок учасників судового провадження, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71, 102 КК України, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є судимими особами за вироком Врадіївського районного суду від 30.04.2015 року та нові злочини вчинили протягом іспитового строку. Таким чином, їм необхідно визначити остаточне покарання за правилами ч.1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Цивільний позов, пред»явлений потерпілим ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 700 грн., як матеріальні збитки від злочину підлягає повному задоволенню та 1000 грн., як моральна шкода - підлягає частковому задоволенню у зв»язку з доведенням винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені крадіжки грошей у сумі 1200 грн. Що стосується заявленим потерпілим позову про стягнення компенсації за моральну шкоду у розмірі 1000 грн., то, на думку суду, з врахуванням обставин справи та часткового відшкодування обвинуваченим матеріальних збитків, наслідків, які настали для потерпілого, який є особою похилого віку, його емоційного стану у зв»язку із викраденням, діями обвинуваченого порушено звичайний ритм життя потерпілого, збирав кошти на лікування хворої дружини, виходячи з засад розумності та справедливості, керуючись положеннями ст. ст. 24, 1167 ЦК України, ст.ст. 127, 128, 129 КПК України, то позов підлягає частковому задоволенню на суму 500 грн. Вказану суму, суд вважає достатньою для відшкодування моральної шкоди.

Процесуальні витрати, що складаються з витрат, пов»язаних із залученням експерта НДЕКЦ УМВС України у Миколаївській області для проведення товарознавчих експертиз у розмірі 613 грн. 80 коп. у відповідності до ст. ст. 118,122, 124 КПК України підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_1 та матері неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8, з огляду на відсутність у неповнолітнього самостійного заробітку та доходу.

Речові докази по справі на підставі ст. 100 КПК України, що передані на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_6, залишити останнім, як законним володільцям.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України і призначити покарання :

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавленні волі на строк 2 ( два) роки

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки

за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки .

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки .

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Врадіївського районного суду від 30.04.2015 року за яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, згідно ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 15.07.2015 року на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки, п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавленні волі на строк - 1 ( один) рік

за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Врадіївського районного суду від 30.04.2015 року за яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки, п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки 1 ( один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання з 23 вересня 2015 року .

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрану на досудовому розслідуванні до обвинуваченого ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Міру запобіжного заходу, що застосовувалась до ОСОБА_3 під час досудового розслідування у виді особистого зобов»язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Речові докази по справі - бензопилу «Viper 4500», червоного кольору, залишити потерпілому ОСОБА_4, як законному володільцю, мобільний телефон «SAMSUNG» чорного кольору моделі SCH-R800, USB-кабель - залишити потерпілій ОСОБА_6, як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_8 на користь держави в особі НДЕКЦ УМВС України у Миколаївській області процесуальні витрати, пов»язані із залученням експерта для проведення товарознавчих експертиз № 376 від 10.09.2015 року, № 407 від 23.09.2015 року, у розмірі 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 коп., по 306 грн. 90 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальні збитки від злочину у розмірі 700 ( сімсот) грн. та моральну шкоду у розмірі 500 ( п»ятсот) грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку.

Суддя А. В. Сорочан