Ухвала суду № 53920804, 26.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7932/14 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/6113/15 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Курій Н. М., Мельничук О. Я.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Сивуля і КО» на рішення Галицького районного суду міста Львова від 02 липня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-Комерційний Банк «Львів» до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Сивуля і КО» про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-Комерційний Банк «Львів» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 558 552,83 грн.

В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному підприємству «Сивуля і КО», а саме: нежитлові приміщення площею 209,1 кв.м., розтащовані на АДРЕСА_1, які складаються з нежитлових приміщень на першому поверсі, позначених на поверховому плані цифрами від 9-19 по 9-26 та нежитлових приміщень в підвалі, позначених на поверховому плані цифрами від 9-1 по 9-5 та ІІ реєстраційний номер об»єкту 4324747. Спосіб реалізації предмета іпотеки визначено шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні звичайних цін на такий вид майна, на підстві оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна проведення виконавчих дій. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржило Приватне підприємство «Сивуля і КО».

Вважає його незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 18 червня 2012 року № 6-73цс12 прийшов до висновку, що у зобов»язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов»язань перед банком. З доданого до позовної заяви розрахунку ПАТ АКБ «Львів» вбачається, що 23 квітня 2007 року - в час укладення кредитного договору процентна ставка за договором становила 12,5%, що узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема, пунктом 1.5. кредитного договору. Однак, з 28 серпня 2008 року до 25 травня 2010 року така стала становити 13,5%. ПП «Сивуля і КО» жодних додаткових договорів чи інших правочинів, спрямованих на збільшення відсоткової ставки з 12,5% до 13,5 % не підписувало, а відтак згоди на збільшення відсоткової ставки за договором кредиту не давало. Тому вважає, що у зв»язку зі збільшення обсягу відповідальності без згоди поручителя, договір поруки від 19 лютого 2008 року, укладений між ПАТ АКБ «Львів» та ПП «Сивуля і КО» є припиненим. Будь-яких доказів, які б свідчили про правомірність збільшення розміру відсоткової ставки, матеріали справи не містять. Крім того зазначає, що ПП «Сивуля і КО» не отримувало від ПАТ АКБ «Львів» жодної вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, в тому числі про звернення стягнення на предмет іпотеки. Лист-вимога № 56810-12 від 26 березня 2012 року про стягнення заборгованості був скерований лише на адресу ОСОБА_3

Також зазначає, що вимоги до боржника - фізичної особи про стягнення заборгованості за договором та до юридичної особи про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути об»єднані в одному провадженні, оскільки повинні розглядатися за правилами різних видів судочинства. Правові підстави для звернення ПАТ АКБ «Львів» до ПП «Сивуля і КО» з позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, а тому провадження в цій частині повинно бути закрито на підставі ст. 201 ЦПК України.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно до положень ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.1 і п.2 ч.1 ст.335 цього Кодексу, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-павовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при затосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 р. (справа № 6-745цс15) не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз»ясень, викладених в абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч.1 і ч.2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за нормами КАСУ (ст.17) або ГПК України (ст.ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У абз.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз»яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об»єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов»язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об»єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частні вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Отже, у даній справі суд першої інстанції помилково пийняв до розгляду вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерно-Комерційний Банк «Львів» до Приватного підприємства «Сивуля і КО» у справі про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває повадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ АКБ «Львів» до Приватного підприємства «Сивуля і КО» про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному підприємству «Сивуля і КО», а саме: нежитлові приміщення площею 209,1 кв.м., розташовані на АДРЕСА_1, які складаються з нежитлових приміщень на першому поверсі, позначених на поверховому плані цифрами від 9-19 по 9-26 та нежитлових приміщень в підвалі, позначених на поверховому плані цифрами від 9-1 по 9-5 та ІІ реєстраційний номер об»єкту 4324747, в погашення заборгованості за кредитним договором скасувати та в цій частині провадження у справі закрити.

Відповідно до ч.2 ст.206 ЦПК України повідомити ПАТ АКБ «Львів», що розгляд його позовних вимог до ПП «Сивуля і КО» віднесено до юрисдикції господарських судів.

Керуючись ст.ст. 205, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сивуля і КО» задоволити.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 02 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ АКБ «Львів» до Приватного підприємства «Сивуля і КО» про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному підприємству «Сивуля і КО», а саме: нежитлові приміщення площею 209,1 кв.м, розтащовані на АДРЕСА_1, які складаються з нежитлових приміщень на першому поверсі, позначених на поверховому плані цифрами від 9-19 по 9-26 та нежитлових приміщень в підвалі, позначених на поверховому плані цифрами від 9-1 по 9-5 та ІІ реєстраційний номер об»єкту 4324747, в погашення заборгованості за кредитним договором скасувати та в цій частині провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Курій Н. М.

Мельничук О. Я.