Ухвала суду № 53920707, 26.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/11730/13 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О. Провадження № 22-ц/783/4756/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 44

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу а апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 травня 2015 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2

Вселено ОСОБА_5 у квартиру за адресою АДРЕСА_2

Зобов'язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_5 комплект ключів від квартири АДРЕСА_3. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, таким що порушує законні права та інтереси. Зазначає, що повістки про виклик в суд йому не надходили, а тому він не міг бути присутнім в судовому засіданні і був позбавлений права подавати свої докази, які є важливими для прийняття рішення по справі. Просить рішення Франківського районного суду м.Львова від 14 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

В судове засідання позивач, відповідач та її представник не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, розглянути справу у їх відсутності. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Задовольняючи даний позов районний суд виходив з того, що квартира АДРЕСА_3 придбана сторонами під час шлюбу, а позивачу з боку відповідача чиняться перешкоди у користуванні спірною квартирою.

З такими висновками суду погоджується й судова колегія виходячи з наступного.

Згідно із ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Скориставшись своїм правом, ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 року " Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь - яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379,372 ЦК).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши фактичні обставини справи, для вирішення спору повинен застосувати правову норму, яка регулює виниклі правовідносини.

Судом та матеріалами справи встановлено і не заперечується сторонами, що квартира АДРЕСА_3 придбана позивачем та відповідачкою під час перебування у зареєстрованому шлюбі та відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 19.02.2009 року, виданого Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 22837953 від 26.05.2009р., виданого ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" належить позивачу.(а.с.6-7)

Рішенням 12.07.2013 року Франківського районного суду м. Львова від 12 липня 2013 року шлюб між позивачем з відповідачкою розірвано.(а.с.9) Після розірвання шлюбу позивач винаймав квартиру АДРЕСА_1, а з січня 2015 року у зв'язку з важким матеріальним становищем та суттєвим підвищенням оплати за квартиру припинив проживати у даній квартирі, а тому змушений був повернутись і проживати у квартиру АДРЕСА_3 однак відповідачка змінила дверні вхідні замки, не впускає його та чинить перешкоди позивачу у його праві користування та володіння квартирою АДРЕСА_3 придбаною під час шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно із ст.321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відтак, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про під ставність позовних вимог ОСОБА_5 та їх задоволення, оскільки діями відповідача порушені його права як власника, а тому ці права повинні бути захищені.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4- відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 травня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.М.Ванівський

Судді: М.Я.Богонюк

Р.П. Цяцяк

згідно оригіналу:

Судове рішення набрало законної сили: 26.11.2015

Суддя Апеляційного суду

Львівської області О.М. Ванівський

Дата оформлення копії: 01.12.2015

Помічник судді: О.А. Глинський