Ухвала суду № 53920330, 11.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" листопада 2015 р. справа № 808/5815/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Поплавського В.Ю.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представників позивача Вайло О.А., Латан Н.М., Арістархової П.М.,

представника відповідача Гавриленка Д.В.,

представника третьої особи Дубинського І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі №808/5815/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2014 року №0000124210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 282 594 546,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 188 396 364,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 94 198 182,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року адміністративний позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що висновок, викладений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, а порушення, яке стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, зокрема, зазначає, що операції, відображені в податковому обліку ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" як операції з продажу цінних паперів, є отриманням безповоротної фінансової допомоги. Податковий орган вказує, що доказів здійснення операції з відчуження позивачем цінних паперів надано не було.

Позивачем надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що в підтвердження операцій з цінними паперами до перевірки надано повний пакет документів, який передбачений законодавством і підтверджено належним чином факти існування цінних паперів, їх придбання та перехід права власності. Укладені і виконані договори свідчать про здійснення саме правочину купівлі-продажу цінних паперів, ці операції знайшли своє відображення в бухгалтерському та податковому обліку, про що зазначено в акті перевірки. Позивач просить залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити без змін оскаржуване судове рішення.

Представник третьої особи вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та підтримав правову позицію позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 11.03.2014 року по 31.03.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" з питань правомірності відображення в податковому обліку операцій з цінними паперами за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлено актом №126/28-04-42-00/37221323 від 01.04.2014 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення платником податків п.137.10, ст.137, п.138.2 ст.138, п.153.8, п.153.9 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 188 396 364,00 грн. грн., у тому числі: три квартали 2012 року - 63 338 467,00 грн.; 2012 рік - 188 396 364,00 грн.

Відповідач в акті перевірки вказує, що документальне підтвердження правомірності відображення операцій в окремому обліку фінансових результатів від операцій з цінними паперами відсутнє. Операції з перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" від ТОВ "РІАЛІЗ ОЙЛ", ТОВ "Магнум-Трейд", ТОВ "Еліта Ойл" кваліфікуються як безповоротна фінансова допомога.

15 квітня 2015 року на підставі акту №126/28-04-42-00/37221323 від 01.04.2014 року контролюючим органом по відношенню до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 282594 546,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 188 396 364,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 94 198 182,00 грн.

За результатами оскарження позивачем даного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку останнє залишено без змін.

Відповідно до матеріалів справи, 09.02.2012 року позивачем ("Довіритель") укладено договір на брокерське обслуговування №143-Б з ТОВ інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" ("Повірений"), згідно п.1 якого Повірений зобов'язується за визначену цим договором винагороду надати Довірителю послуги в укладенні від імені та за рахунок Довірителя угод купівлі, продажу, обміну пайових цінних паперів. Купівля, продаж, обмін ЦП здійснюється згідно замовлень Довірителя на здійснення операцій з ЦП, які оформлені згідно чинному законодавству України, які становлять невід'ємну частину цього Договору. Пайові цінні папери придбані Повіреним на виконання і у відповідності з умовами цього Договору є власністю Довірителя. Вид, емітент і кількість ЦП, а також їх ціна, визначаються у замовленнях Довірителя.

У відповідності з умовами замовлень позивачем, від імені якого діяло ТОВ інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест", було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №144-БВ від 09.02.2012 року про придбання у ТОВ "Лорант" 198 408 шт. акцій іменних простих, емітент - ПАТ "Нафтова компанія "Ойл сіті", форма існування - бездокументарна та договір купівлі-продажу цінних паперів №387-БВ від 27.04.2012 року про придбання у ТОВ "Оксаліт" 3 907 545 шт. акцій іменних простих, емітент - ПАТ "Укрпостачпром", форма існування - бездокументарна, за умовами яких Продавець зобов'язується в передбачені Договором терміни передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах Договору пайові цінні папери.

Крім того, 06.06.2012 року позивачем ("Довіритель") укладено договір на брокерське обслуговування №420-БО з ТОВ "ФК Гамбит" ("Повірений").

У відповідності з умовами замовлень позивачем, від імені якого діяло ТОВ "ФК Гамбит", було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №421-БВ від 06.06.2012 року про придбання у ТОВ "Черкасинафтосервіс" 294 319 шт. акцій іменних простих, емітент - ПАТ "Ост-Інвест", форма існування - без документарна; договір купівлі-продажу цінних паперів №951-БВ від 11.12.2012 року про придбання у ТОВ "Влада ойл" 1 073 769 шт. акцій іменних простих, емітент - ПАТ "Компанія астра лайн", форма існування -без документарна; договір купівлі-продажу цінних паперів №1009-БВ від 17.12.2012 року про придбання у Дакстон холдінг лімітед 14 180 143 шт. акцій іменних простих, емітент ПАТ "Силові електронні прилади управління", форма існування - без документарна; договір купівлі-продажу цінних паперів №1060-БВ від 20.12.2012 року про придбання у ТОВ "Оптіма-транс" 758 840 шт. акцій іменних простих, емітент - ПАТ "Медікал томограф інвестмент", форма існування - бездокументарна.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується відповідними актами та платіжними дорученнями.

На підтвердження права власності на цінні папери позивачем до перевірки було надано виписки про операції на рахунку у цінних паперах від 05.03.2012 року, 25.05.2012 року, 19.06.2012 року, 21.12.2012 року, 25.12.2012 року, 26.12.2012 року, які зберігач надав власнику цінних паперів. Виписка про стан рахунку у цінних паперах є підтвердженням права власності на цінні папери на дату стану рахунку, указану у виписці.

Суд першої інстанції виходив з того, що перехід права власності на цінні папери, придбані та продані позивачем, підтверджується у відповідності до вимог Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", а витрати на їх придбання правомірно віднесені до складу витрат, що визначають об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" цінні папери, обіг яких дозволено на території України, і цінні папери, на які поширюється дія законів України, можуть випускатися в документарній та бездокументарній формах.

У відповідності до матеріалів справи, протягом 2012 року позивач на підставі договорів купівлі-продажу придбавав цінні папери, випуск яких здійснено у бездокументарній формі.

Від імені покупця-позивача діяли два брокери - ТОВ ФК "Гамбит" та ТОВ "ІК Бізнес-інвест", яки мають відповідні ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, що е ставиться сторонами в справі під сумнів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів про брокерське обслуговування було укладено 6 договорів купівлі-продажу з придбання цінних паперів на позабіржовому ринку, стороною в яких був позивач, та оформлені відповідні акти-звіти. Оплата за придбані цінні папери здійснена у строки, встановлені договорами, крім договору 1009-БВ від 17.12.2012 року, за яким строк оплати ще не настав.

Облік цінних паперів здійснювався зберігачем ПАТ КБ "ПриватБанк" на спеціально відкритому рахунку у цінних паперах №006677, у відповідності до умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах від 27.04.2011 року.

Право власності на цінні папери, що були придбані за договорами купівлі-продажу у 2012 році, перейшло до позивача з моменту зарахування цих цінних паперів на його рахунок у зберігача, як це передбачено ч. 3 ст. 5 Закону України від 10.12.1997 року "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", а підтвердженням права власності на цінні папери в бездокументарній формі відповідно до ч. 4 ст. 5 цього ж Закону є виписка з рахунку у цінних паперах.

В підтвердження кожної операції з цінними паперами у відповідності до вимог чинних у перевіряємий період Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.10.2006 року № 999, зберігач надав депоненту-позивачу виписки про операції з цінними паперами та виписки про стан рахунку у цінних паперах.

Правомірність обліку цінних паперів на рахунках, відкритих у зберігача ПАТ КБ "ПриватБанк" в системі депозитарного обліку депозитарію ВДЦП підтверджується Національним депозитарієм України листом від 24.10.2014 року за № 2196/03 та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку листом від 21.10.2014 року № 09/01/13614/нк.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

За нормами частини 4 статті 4 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" у разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.

Глобальний сертифікат, оформлений після державної реєстрації та визнання випуску таким, що відбувся, зберігається в депозитарії протягом усього періоду існування цінних паперів у бездокументарній формі.

Вимоги до оформлення і ведення обліку глобальних сертифікатів та їх реквізити встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Перелік цінних паперів, які обслуговуються у Національній депозитарній системі, основні функції депозитарних установ та правила здійснення операцій при виконанні ними зберігання та обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів, особливості депозитарного обслуговування інститутів спільного інвестування та пенсійних фондів, порядок взаємодії зберігачів і депозитаріїв цінних паперів з іншими учасниками Національної депозитарної системи, вимоги до складання облікового та зведеного облікового реєстру власників цінних паперів, вимоги до здійснення та суміщення депозитарної діяльності у період, вказаний у запиті №786/09 від 05 травня 2014 року, на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, визначався Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року № 999 (далі - Положення).

Положенням було визначено, що депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність тільки стосовно тих цінних паперів, яким призначений код цінних паперів відповідно до міжнародного стандарту ISO 6166 Цінні папери - Міжнародна система нумерування для ідентифікації цінних паперів. Міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код цінних паперів) - номер (код), який дозволяє однозначно ідентифікувати цінний папір або інший фінансовий інструмент та присвоєння якого передбачено законами України.

Відповідно до частин 1, 7 статті 7 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" діяльність, пов'язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм, або договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм.

Для обліку цінних паперів, депонованих власником згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах, зберігач відкриває на його ім'я рахунок у цінних паперах, на якому обліковуються права власності на цінні папери, що належать депоненту, а також обмеження щодо цих цінних паперів депонента.

Для обліку цінних паперів, переданих зберігачем депозитарію на підставі депозитарного договору, депозитарій відкриває на ім'я зберігача рахунок у цінних паперах, на якому здійснює облік депонованих цінних паперів.

З огляду на положення вищевикладених норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки цінні папери бездокументарної форми існування можуть обертатися лише у рамках системи депозитарного обліку обраного емітентом депозитарію та те, що на час проведення операцій існувало лише два депозитарії, вказані цінні папери могли обліковуватись на рахунках власників, відкритих у зберігача ПАТ КБ "ПриватБанк" в системі депозитарного обліку депозитарію "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (далі - ВДЦП).

Емітент ПАТ "Укрпромпостач" депонував глобальний сертифікат в ПАТ "Національний депозитарій України", цінні папери вказаного емітента обліковувались на рахунку ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" в ПАТ "Національний депозитарій України" на кореспондентському рахунку, який ПАТ "Національний депозитарій України", відкрив у ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" відповідно до встановлених між двома депозитаріями кореспондентських відносинах.

Отже, враховуючи існування кореспондентських відносин між депозитаріями, станом на вказану у запиті дату, цінні папери ПАТ "Укрпромпостач" могли обліковуватись на рахунку ВДЦП в НДУ та, відповідно, могли обліковуватись на рахунках власників, відкритих у зберігача ПАТ КБ "ПриватБанк" в системі депозитарного обліку депозитарію ВДЦП.

Вказані висновки підтверджуються також листом ПАТ "Національний депозитарій України" від 24.10.2014 року №2196/03, який міститься в матеріалах справи. Із змісту вказаного листа вбачається, що депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку згідно до законодавства про депозитарну систему України. У період, в який проводились зазначені у запиті операції з цінними паперами, існувало два депозитарії - Приватне акціонерне товариство "ВДЦП" (далі - ВДЦП) та Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" (далі - НДУ). Для обслуговування обігу цінних паперів, що належать власникам, зберігачі мали можливість відкривати рахунки у цінних паперах у кожному з депозитаріїв. Законодавство не забороняло зберігачу (депозитарній установі) и договірні відносини з обома депозитаріями для обслуговування операцій з цінними паперами депонентів. До 12.10.2013р. між депозитаріями НДУ та ВДЦП існували кореспондентські відносини, в межах яких, зокрема, НДУ обслуговував кореспондентський рахунок ВДЦП. Кореспондентський рахунок ВДЦП використовувався для обліку цінних паперів, які обліковувались в системі депозитарного обліку ВДЦП, як депозитарія-кореспондента. Такі цінні папери обліковувались в системі депозитарного обліку ВДЦП на рахунках його клієнтів зберігачів та відповідно на рахунках депонентів (власників) відкритих такими зберігачами в межах системи депозитарного обліку ВДЦП. Обіг цінних паперів, що обліковувались на рахунку ВДЦП в НДУ, зокрема, здійснювався по рахункам клієнтів ВДЦП.

Таким чином, відповідно до законодавства, діючого на момент проведення вказаних у запиті операцій, зберігач ПАТ КБ "ПриватБанк" мав можливість відкрити рахунки у декількох депозитаріях та здійснювати операції у системах депозитарного обліку обох депозитаріїв. Слід зазначити, що для взаємодії з депозитаріями, використовувались різні програмні комплекси. Тобто, відображення операцій з цінними паперами, що обліковувались на рахунку зберігача ПАТ КБ "ПриватБанк" в системі депозитарного обліку депозитарію ВДЦП, відображались у програмного комплексі ВДЦП.

Згідно з частинами 3, 4 статті 4 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.

За таких обставин, виписка про стан рахунку у цінних паперах є підтвердженням права власності на цінні папери на дату стану рахунку, указану у виписці.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність у Дубинського І.Л. права підписувати виписки про стан рахунку позивача у цінних паперах за договором №Д-49/11 від 27.04.2011 року, оскільки договір про відкриття рахунку у цінних паперах №Д-49/11 не містить жодних обмежень щодо осіб, які в рамках цього договору здійснюють певні дії від імені зберігача.

До матеріалів справи було надано довіреності №2075 від 07.09.2011 та №1748 від 30.05.2012, видані ПАТ КБ "ПриватБанк", щодо уповноваження заступника начальника департаменту депозитарного обслуговування Дубинського І.Л. засвідчувати своїм підписом та іменною печаткою від імені банку, зокрема, згідно абзацу четвертого пункту 2 вказаних довіреностей, виписки про стан рахунку у цінних паперах, тому підписання виписок Дубинським І.Л. відповідає чинному законодавству і повноваженням, наданим йому від імені Зберігача нотаріально посвідченими довіреностями.

Щодо посилань податкового органу в апеляційній скарзі на ненадання позивачем до перевірки біржового звіту відповідно до пункту 153.9 статті 153 Податкового кодексу України, необхідно звернути увагу на те, що із змісту вказаної норми вбачається, що оригінал звіту може бути первинним документом для підтвердження доходів та витрат за операціями з цінними паперами та деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, а отже даним пунктом передбачена можливість його надання платником податків, а не обов'язок. Крім того, операції на рахунку у ЦП відбувалися поза біржою. Виключним підтвердженням проведення операції на рахунку у цінних паперах, що надається депоненту, є звіт про виконання операції, тобто виписка з рахунку у цінних паперах, наданих зберігачем.

Також безпідставними є посилання відповідача на висновок спеціаліста №188 від 15.08.2014 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_6 на виписках про операції з цінними паперами на рахунках у цінних паперах ПАТ КБ "ПриватБанк" виконані не ОСОБА_6, а іншою особою, оскільки зазначений висновок у відповідності до приписів ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України не є висновком експерта, а отже не може бути визнаний належним та допустимим доказом.

Окрім того позивач, в підтвердження здійснення операції на рахунку у цінних паперах та справжності підпису ОСОБА_6 надав повторно отримані виписки про операції з ЦП, на яких підпис ОСОБА_6 посвідчений нотаріусом.

З огляду на вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що здійснення правочинів стосовно купівлі-продажу цінних паперів підтверджені позивачем достатньою кількістю первинних та інших документів, всі документи відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Отже, доводи апеляційної скарги стосовно порушення позивачем вимог Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 року, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначений нормативний акт набрав чинності з 19.07.2013 року та не поширюється на правовідносини, яки відбувалися у період, що підлягав перевірці відповідачем, а саме - з 01.07.2011 по 31.12.2012 року. Це також стосується посилань на норми Закону України "Про депозитарну систему України", який набрав чинності з 12.10.2013 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо правомірності застосування п.153.8 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.56. ст.14.1. ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітної о періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення фінансової допомоги як фінансової допомоги, наданої на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 153.8 ст. 158 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час спірних правовідносин, який визначає порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно відображені витрати, яки визначають об'єкт оподаткування, а податковим органом безпідставно зроблено висновок про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вастберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" суд зазначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Враховуючи викладене, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, у ході судового розгляду справи не доведено наявність порушення позивачем законодавства України, встановленого висновками акту №126/28-04-42-00/37221323 від 01.04.2014 року на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з огляду на що останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі №808/5815/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: В.Ю. Поплавський