Ухвала суду № 53920317, 26.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 рокусправа № 804/7791/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року у справі №804/7791/15 за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання неправомірними дій щодо встановлення порушень в ході ревізії фінансово - господарської діяльності підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції в частині встановлення в ході ревізії порушення Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради вимоги п.6 Порядків №167, №30, п.6, 16 Порядку № 869, п.2.7, 2.8, 2.9 Порядку № 243, п.1 ст.14 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.12. №5515-VI із змінами, п.24 ст.14 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. № 719-VII із змінами внаслідок зайво отриманих коштів субвенції з державного бюджету внаслідок завищення підприємством відповідних розрахунків на загальну суму 807100,66грн.

Позовні вимоги обґрунтовані зокрема негодою такими висновками ревізії, оскільки такі не узгоджуються з нормами законодавства, що регулюють дані відносини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2013 по 28.02.2015р. за результатами якої складно акт від 08.04.2015р.

У акті ревізії визначено порушення позивачем, вимог п. 6 Порядків №167, №30, п.6, 16 Порядку №869, п.2.7, п. 2.8, п.2.9 Порядку №243, п.1 ст.14 Закону України від 06.12.12р. №5515- VI "Про державний бюджет України на 2013" із змінами, п.24 ст.14 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. № 719-VII, що полягає в наступному: Нікопольською ОДФІ шляхом співставлення даних, внесених КП "Нікопольводоканал" до розрахунку із різниці в тарифах за 2013 рік в частині понесених витрат на поліпшення основних засобів з лімітом витрат, передбачених розділом ІІІ Податкового кодексу України, було встановлено завищення фактичних витрат з надання послуг з водопостачання та водовідведення за 2013 рік на загальну суму 1117571,00грн., що з урахуванням питомої ваги населення складає 807100,66грн. В наслідок чого з фактичних витрат з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у розрахунку із різниці в централізованого водопостачання та водовідведення у розрахунку із різниці в тарифах за 2013 рік КП "Нікопольводоканал" не зменшено фактичні витрати на ремонт основних засобів, які перевищують ліміт, встановлений розділом ІІІ Податкового кодексу (10% балансової вартості основних засобів) - а.с. 14-15.

Сторони в суді апеляційної інстанції пояснили, що вказане, яка визначене у акті перевірки порушення, не знайшло відображення у вимозі, оскільки усунуто під час ревізії.

Зазначені обставини сторонами не спростовуються.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно ч.1 ст.11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова вішка ревізія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами.

Згідно розділу вказаного Порядку - Оформлення результатів ревізії та п. 35 вказаного Порядку, результати ревізії оформляються актом.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Таким чином дії фінансової інспекції щодо встановлення на думку інспектора виявлених порушень та зазначення їх у акті є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт ревізії не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення ревізії, отже не порушує права позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року у справі №804/7791/15 за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання неправомірними дій щодо встановлення порушень в ході ревізії фінансово - господарської діяльності підприємства - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник