Ухвала суду № 53920225, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 808/1160/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 808/1160/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач) про скасування рішення № 24 від 23.02.2014 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.01.2014 року відповідачем було прийнято рішення № 18, яким зобов'язано позивача повернути до Фонду неправомірно витрачені страхові кошти - 3908,78 грн., та застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 1954,39 грн. (50% суми неправомірно витрачених страхових коштів). Загальна суму страхових коштів, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягали перерахуванню складала 5863,17 грн. (а.с.20).

Вказане рішення позивачем оскаржувалося в судовому порядку, однак постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

23.02.2015 відповідачем складено довідку № 4 про несвоєчасне виконання прийнятого рішення, якою встановлено, що фінансові санкції в сумі 5863,17 грн. згідно рішення № 18 станом на 23.02.2015 року не сплачені.

23.02.2015 року відповідачем прийнято рішення № 24 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким до позивача застосовано фінансові санкції у таких розмірах: пеня у розмірі 0,1 % несвоєчасно повернутих страхових коштів за кожен день простроченого платежу - 117,26 грн., штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих страхових коштів - 586,32 грн. Всього: 703,58 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

Зі змісту рішення № 24 від 23.02.2015 року вбачається, що відповідач при його прийнятті керувався п. 6 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в період дії до 01.01.2015) (далі по тексту постанови - Закон № 2240).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла до 01.01.2015), страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Вказаний Закон втратив чинність, та з 01.01.2015 року діє Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту постанови - Закон № 77).

Частиною 6 ст. 15 Закону № 77 визначено, що за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Отже, нормами Закону № 77 (який чинний з 01.01.2015 року) також передбачено фінансові санкції за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів в такому ж розмірі, як і Законом № 2240.

Посилання відповідача в оскарженому рішенні на норми Закону, що втратив силу з набранням сили Закону №77, не призвело до зміни розміру фінансових санкцій, оскільки такі розміри є однаковими.

Зі змісту ст. 30 Закону № 2240, ст. 15 Закону № 77 вбачається, що штраф накладається за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів; на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня.

Згідно п. 12 ст. 1 Закону № 77, страхові кошти - це акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом. Аналогічне визначення міститься і в Законі № 2240.

А відтак, до страхових коштів, за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі яких накладається штраф та нараховується пеня, відносяться страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження.

Всі суми, визначені в рішенні № 18 від 17.01.2014 (страхові внески та фінансові санкції), є страховими коштами в розумінні понять як Закону № 77 так і Закону № 2240.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Інструкції № 29 (яка є чинною), у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Суми цих санкцій сплачуються страхувальниками за рахунок власних коштів.

Отже, штраф та пеня нараховуються на всю суму, зазначену в рішенні (в даному випадку, на всю суму, зазначену в рішенні № 18 від 17.01.2014).

Судом першої інстанції встановлено, що суми, визначені в рішенні № 18 від 17.01.214 року, позивач сплатив 06.03.2015 (а.с.45).

З розрахунку накладення суми штрафу (а.с.19) вбачається, що як граничний термін перерахування по рішенню № 18 від 17.01.2014 відповідачем вказана дата 03.02.2015 (тобто, дата набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо скасування рішення № 18); період несвоєчасного повернення страхових коштів: з 04.02.2015 по 23.02.2015 року (20 днів простроченого платежу). Відповідачем у встановлені строки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для скасування оскарженого рішення відповідача відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для скасування законної постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 808/1160/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак