Ухвала суду № 53920127, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 804/20781/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 р. по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами, з урахуванням уточнень, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2013 р. № 007061703, від 14.08.2013 р. № 007071703, податкової вимоги від 02.07.2014 р. № 2706-25 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як незаконних.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.07.2014 р. № 2706-25. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 01.06.2006 р., включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, індивідуальний податковий номер платника податку НОМЕР_1, перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

04.06.2013 р. Лівобережною об'єднаною державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено та направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 запит про надання документів № 15896/6/17-2 про підтвердження господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" за лютий 2013 р.

07.06.2013 р. листом № 15 платник податків надав відповідь на запит та первинні документи.

08.07.2013 р.Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" за лютий 2013 р.

За результатами перевірки складено акт № 22/17-3/НОМЕР_1від 08.07.2013 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1:

- п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 4 191,86 грн.;

- п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в результаті ненадання документів щодо підтвердження фактичного здійснення господарської операції з підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера".

14.08.2013 р. на підставі акту перевірки № 22/17-3/НОМЕР_1 від 08.07.2013 р.Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № 007061703, № 007071703.

На виконання ст. 59 Податкового кодексу України відповідачем, за відсутності інформації про оскарження наведених податкових повідомлень-рішень, винесено податкову вимогу від 02.07.2014 р. № 2706-25.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що показники витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також належними та допустимими доказами на підтвердження податкової звітності в суді.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано копії наступних документів: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, акту звірки взаєморозрахунків, реєстру отриманих податкових накладних, платіжних доручень, довіреності, документа на транспортний засіб.

01.02.2013 р. приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) таТовариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" (Постачальник) укладено договір поставки № 01/02.

Відповідно до договору поставки № 01/02 від 01.02.2013 р., укладеного приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" (Постачальник), товар отримано Покупцем 06.02.2013 р. та 19.02.2013 р. (видаткові накладні № РН-0001352 від 06.02.2013 р., № РН-0001353 від 19.02.2013 р.; податкові накладні № 696 від 06.02.20013 р., № 697 від 19.02.2013 р.; рахунки-фактури № СФ-0000003 від 06.02.2013 р., № СФ-0000004 від 19.02.2013 р.)

При цьому, відповідно до первинних документів, наданих представниками позивача, отриманий у Товариства з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" товар був реалізований підприємцем Товариству з обмеженою відповідальністю "Ермром" 04.02.2013 р., 05.02.2015 р., 25.02.2015 р., 25.03.2015 р. (видаткові накладні № РН-0000151 від 04.02.2013 р., № РН-0000388 від 25.03.2013 р., № РН-0000161 від 05.02.2013 р., № РН-0000228 від 25.02.2013 р.; податкові накладні № 468 від 25.03.2013 р., № 191 від 05.02.2013 р., № 178 від 04.02.2013 р., № 268 від 25.02.2013 р.)

Таким чином, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що частина отриманого товару була реалізована фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю "Ермром" раніше, ніж цей товар був отриманий підприємцем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера".

Довіреність № 185 від 05.02.2013 р. є неналежним доказом по справі, оскільки видана Державним підприємством "ЗАВЛД410ЦА" на отримання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 цінностей за рахунком-фактурою № СФ-0000079 від 24.01.2012 р. - вказане підприємство та рахунок фактура не мають відношення до досліджуваних в даній справі господарських операцій.

Доказів на усунення вказаних невідповідностей в даних, зазначених в первинних документах, позивачем не надано.

Крім того, видаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів, а саме, місця складання, прізвища та ініціалів особи, яка отримала товар.

Таким чином, позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального постачання товару на адресу позивача, залучення третіх осіб контрагентом для постачання товару.

З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у постачальника об'єктивної можливості поставити товар через недостатність ресурсів,не встановлення первинних документів про залучення спірним виконавцем робіт третіх осіб до постачання товару. Крім того, первинні документи підприємства містять суперечливі відомості стосовно періоду отримання та реалізації товару.

Отже, інформація на паперових носіях, надана позивачем підчас перевірки та до суду, не відповідає нормам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв'язку з чим названі паперові носії не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження показників податкового обліку підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2013 р. № 007061703, від 14.08.2013 р. № 007071703 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Щодо податкової вимоги від 02.07.2014 р. № 2706-25 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області яка винесена на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.08.2013 р. № 007061703, від 14.08.2013 р. № 007071703, суд зазначає наступне.

Згідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На момент розгляду справи сума податкового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннямивід 14.08.2013 р. № 007061703, від 14.08.2013 р. № 007071703, не є узгодженою, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, податкова вимога від 02.07.2014 р. № 2706-25 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській не сплачено судовий збір.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір ставок судового збору становив 2 відсотки розміру майнових вимог (6163,17*2%=123,26), але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2009,70грн.

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 р. - залишити без змін.

Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 2009,70 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова