Ухвала суду № 53920118, 24.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 року

справа № 808/4080/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Енергодарська ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, просила стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 68078,68 грн., а саме: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 38260,15 грн. на користь місцевого бюджету Трудової сільської ради; орендна плата з юридичних осіб в розмірі 29818,53 грн. на користь місцевого бюджету Новопетровської сільської ради.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Запорізький рибокомбінат» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на невідповідність суми податкового боргу визначеному у позові та оскільки податковий орган безпідставно списує суми поточної оплати на погашення податкового боргу за колишні періоди.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підприємством до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю:

- від 16.07.2013, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання з орендної плати за 2013 рік, згідно договору оренди землі №12, в розмірі 71282,04 грн., з щомісячним платежем – 5940,17 грн., за земельну ділянку, що розташована на території Новопетрівської сільської ради;

- від 16.07.2013, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання з орендної плати за 2013 рік, згідно договору оренди землі №13, в розмірі 91824,36 грн., з щомісячним платежем – 7652,03 грн., за земельну ділянку, що розташована на території Трудової сільської ради;

- від 12.06.2014, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання з орендної плати за 2014 рік, згідно договору оренди землі №12, в розмірі 71282,04 грн., з щомісячним платежем – 5940,17 грн., за земельну ділянку, що розташована на території Новопетрівської сільської ради;

- від 12.06.2014, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов’язання з орендної плати за 2014 рік, згідно договору оренди землі №13, в розмірі 91824,36 грн., з щомісячним платежем – 7652,03 грн., за земельну ділянку, що розташована на території Трудової сільської ради.

Податковий борг з орендної плати виник у зв’язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов’язань за грудень 2013 року (термін сплати 30.01.2014) у сумі 13592,20 грн. та за січень, лютий, березень, квітень 2014 року (термін сплати 12.06.2014) у сумі 54368,80 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань з орендної плати з юридичних осіб, за земельну ділянку, що розташована на території Новопетрівської сільської ради, позивачем була нарахована відповідачу пеня, яка складає 117,68 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати з юридичних осіб становить 13592,20 грн. + 54368,80 грн. + 117,68 грн. = 68078,68 грн.

Вищезазначена сума грошового зобов’язання відповідачем не була сплачена.

26.07.2013 позивачем була сформована податкова вимога №1-15, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 67961,00 грн. Вказана податкова вимога 30.07.2013 була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.57.2 ст.57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового зобов'язання збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення податкової вимоги).

Виходячи з викладеного, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів не беруться до уваги, оскільки погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків передбачено п. 87.9 ст. 87 ПК України.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський