Ухвала суду № 53917927, 25.11.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/2091/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Дашковська С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 04 червня 2015 р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

у травні 2014 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів 90336.31 грн. кредитної заборгованості та 3654 грн. судового збору.

На обґрунтування зазначало, що 01.11.06 р. закрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі - Банк) уклало із ОСОБА_2 кредитний договір № 154/8-06 на суму 50000.00 доларів США, а з ОСОБА_3 - договір поруки.

17.12.12 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» уклало з Банком договір відступлення права вимоги, внаслідок чого відбулася заміна кредитора, тобто ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за вказаним кредитним договором.

Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконував, через що станом на 01.05.14 р. утворилася кредитна заборгованість у розмірі 43448.30 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на цю дату складає 903362.31 грн., із яких: 495379.31 грн. - заборгованість за кредитом; 242323.73 грн. - заборгованість по відсотках; 165659.27 грн. - пеня (із урахуванням положень ст. 266, ч.2 ст. 258 ЦК України, стягнення пені в розмірі 177908.90 грн. обмежено останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, яка складає 165659.27 грн.).

Рішенням Хустського районного суду від 04.06.15 р. позов задоволено: стягнуто із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 903362.31 грн. боргу за кредитним договором № 154/0-06 (а.с.112-114).

Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на невиконання належним чином п.6.1. договору про відступлення права вимоги, на відсутність у матеріалах справи детального розрахунку заборгованості, з якого можна було визначити пропуск строку позовної давності, а також на відсутність у справі витребуваних судом за його клопотанням акту прийому-передачі кредитних портфелів по кредитному договору відповідача від 01.11.06 р. № 154/8-06 між ним і Банком, реєстру боржників як додаток № 1 до договору та доказу про направлення й отримання ним листа про перехід права вимоги від Банку до ТОВ «Кредитні ініціативи».

У письмовому заперечення ТОВ «Кредитні ініціативи» не визнало скарги як безпідставної і просить залишити рішення суду без змін. Указує, що несприятливим наслідком для нового кредитора в разі не повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні є виконання свого обов'язку боржником первісному кредитору.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не виконував належним чином кредитні зобов'язання.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

Як видно із матеріалів справи, 01.11.06 р. акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ «Промінвестбанк», і ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №154/8-06, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 50000 доларів США та зобов'язався повертати кредит, сплачувати відсотки за користування отриманими коштами згідно з графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору та його невід'ємною частиною. Останній платіж за графіком - вересень 2026 року (а.с. 8-14).

Із метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 01.11.06 р. між кредитором і ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 442/12-06, за яким остання взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за указаним кредитним договором (а.с.16).

Протягом дії кредитного договору ОСОБА_2 не сплачував заборгованість за кредитом та відсотки за користування ним, унаслідок чого в нього виникла заборгованість.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Промінвестбанк» і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги за кредитними зобов'язаннями (а.с.23-33).

Відповідно до пункту 4.3 цього договору сторони підписують реєстр позичальників (додаток № 1), який є підтвердженням відступлення прав вимоги за кредитними зобов'язаннями, в тому числі за кредитним договором №154/8-06 (а. с. 43).

Згідно з розрахунком заборгованості останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 07.05.13 р. Загальна сума заборгованості за кредитним договором №154/8-06 від 01.11.06 р. станом на 01.05.14 р. складає 915611.94 грн. (а.с.44).

За приписами статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи детального розрахунку заборгованості, із якого можна було визначити пропуск строку позовної давності та застосувати його наслідки не заслуговує на увагу, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування строків позовної давності.

Решта доводів (про невиконання належним чином п.6.1. договору про відступлення права вимоги та відсутність документів про це) спростовуються наявними в справі договором відступлення прав вимоги від 17.12.2012 р., (а.с.23-33), витягом із реєстру позичальників (а.с.43) і повідомленням про усунення порушень (а.с.45).

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

2. Рішення Хустського районного суду від 04 червня 2015 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: