Ухвала суду № 53915397, 27.11.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34889/15-ц

Провадження № 2/761/10865/2015

У Х В А Л А

27 листопада 2015 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2, про встановлення фактів проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без шлюбу і постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно, перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України, зокрема, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору на два місяці, посилаючись на ту обставину, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, часто хворіє, отримує пенсію невеликого розміру і витрачає значні кошти на лікування, а тому не має можливості оплатити судовий збір у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував її складне матеріальне становище, у зв'язку з чим заява позивача про відстрочення сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не підлягає задоволенню.

При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, 487 грн. 20 коп., а із позовних заяв, які подаються до суду, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6090 коп. 00 коп.).

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем у позовній заяві заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме: встановлення факту проживання позивача ОСОБА_1 із ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та дружини без шлюбу з вересня 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 та майнові вимоги щодо визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі вищевказаного, виходячи з ціни позову позивачу слід надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі за вимогу майнового характеру, а саме у розмірі 6090 грн. 00 коп. та за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 974,40 грн.

Разом з тим, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору на суму 551,20 грн.

Враховуючи викладене позивачу необхідно надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору на суму 6513,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подання позовних заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: розрахунковий рахунок 31211206700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 37995466, банк одержувача ГУ ДКУС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, призначення платежу: «Судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 82, 119, 121, 209, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_2, про встановлення фактів проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без шлюбу і постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва лише в частині визначення розміру судових витрат через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її винесення, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.А. РИБАК