Ухвала суду № 53915229, 01.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/20971/15-ц

Провадження № 2/760/8578/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

26.11.2015 ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Зі змісту позовної заяви випливає, що 26.06.2012 ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» в особі ТОВ «Розетка. УА» та ОСОБА_1 уклали договір № 120386444 про надання в оренду на умовах лізингу обладнання.

Однак, позивач не обгрунтував позовні вимоги та не зазначив доказів на підтвердження тих обставин, що ТОВ «Розетка. УА» уповноважила ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» укладати договори від свого імені та вимагати виконання обов'язків за цими договорами.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивач не сплатив судовий збір, однак подав клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обгрунтоване тим, що постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 26.08.2014 накладено арешт на кошти ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» на суму 2 553 816,22 грн., а тому позивач немає можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору належить відмовити, оскільки з довідки ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» від 06.10.2015 № 491 випливає, що на рахунках позивача станом на 30.09.2015 знаходиться 78 710,64 грн., що є достатнім для сплати судового збору у цій справі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ціна позову складає 4089,39 грн. Отже, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви, її копій та копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко