4-с-191/15
760/18482/15-ц
СОЛОМ`янський районний суд міста києва
у х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2015 року Солом`янський районний суд м. Києва
в складі: судді Кицюк В.С.
за участю секретаря Рибасюк О.С.,
заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
представника заінтересованої особи Носенко С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Київська міська рада, про визнання неправомірною постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2015 року заявник звернувся до суду із вищезазначеною скаргою, в якій просив суд визнати неправомірною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. від 21.09.2015 про закінчення виконавчого провадження №46579442 та зобов`язати останню відновити виконавче провадження та виконати ухвалу суду про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги з урахуванням своїх пояснень та пояснень свого представника в судовому засіданні наступним.
Так, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.09.2014 забезпечено позов у цивільній справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.
Звернувшись до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження.
01.10.2015 заявник отримав оскаржувану постанову, зі змістом якої він категорично не погоджується, оскільки підстав її виносити, на його думку, державний виконавець не мав. Так, за його інформацією станом на 25.09.2015 відомості про державну реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні (а.с.2-3)
Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України категорично заперечував проти задоволення скарги, зазначав, що дійсно державний виконавець прийняв на виконання ухвалу суду про накладення арешту на квартиру, виніс ухвалу про відкриття виконавчого провадження та постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, при цьому зазначивши сторони виконавчого провадження: заявника як стягувача та Київську міську раду як боржника, оскільки саме вони були сторонами у цивільній справі, під час розгляду якої і був забезпечений позов шляхом винесення даної ухвали. Зі своєї сторони державний виконавець вчинив всі передбачені законом дії на виконання даної ухвали суду, направивши відповідні документи до державного реєстратора, про що свідчать матеріали наданого ним суду виконавчого провадження ВП №46579442. Наполягав на тому, що саме реєстраційна служба відмовила державному виконавцеві у реєстрації даного обтяження, будь-які дії вчиняти окрім тих, що вчинив державний виконавець, останній робити права не мав, в тому числі будь-яким чином оскаржувати таку відмову державного реєстратора. Відтак, ним і була винесена оскаржувана постанова. Звертав увагу на те, що державний виконавець вчинив всі передбачені законом можливі дії по виконанню даного рішення суду.
Київська міська рада в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до вимог ст.74 ЦПК України.
Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 31.03.2014 заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи Головне управління юстиції в м. Києві, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання заповіту недійсним, поновлення звернення до суду, встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємицею четвертої черги за законом та визнання права власності на квартиру, задоволено повністю, та серед іншого визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (760/26145/13-ц, 2-854/14)
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на цю квартиру з 28.07.2014 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2014 у справі №760/26145/13-ц, 2-854/14 (а.с.7)
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.03.2015 вищезазначене заочне рішення суду скасоване та призначено судовий розгляд справи на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 (760/26145/13-ц, 2-п-90/15)
Також у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що власником даної квартири станом на 25.09.2015 залишається ОСОБА_6 (а.с.7)
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.09.2014 накладено арешт на вищезазначену квартиру в межах судового контролю під час проведення досудового розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 за фактом шахрайських дій по заволодінню майном останнього за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України (а.с.32)
Звернувшись із зазначеною ухвалою до відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві заявник отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.10.2014, оскільки в рішенні суду була відсутня дата набрання ухвалою законної сили, яку заявник оскаржив до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (а.с.34, 36)
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2014 в порядку КПК України визнано такі вищезазначені дії державного виконавця протиправними та зобов`язано останнього відкрити виконавче провадження (а.с.38)
30.12.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві Кукурічко Л.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали слідчого судді від 16 вересня 2014 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3, яка, як зазначено в постанові, належить ОСОБА_1 (а.с.40)
Будь-які відомості щодо руху даного виконавчого провадження у справі відсутні, також сторони не змогли надати суду інформацію з цього приводу.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що 14.01.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Пилипчук В.А. Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві відмовлено у державній реєстрації обтяження - арешті нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4. При цьому зазначено, що дане рішення прийнято за суб`єктом - ОСОБА_1, мотивовано тим, що документи державним виконавцем Кукурічко Л.І. подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем - ОСОБА_6 (а.с.44)
В той же час паралельно щодо зазначеної квартири винесено ухвалу про накладення арешту в порядку ЦПК України.
Так, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.09.2014 під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи Головне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_6, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, задоволено клопотання ОСОБА_9 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3. Також зазначено, що ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень (справа №760/26731/13-ц, 2-455/15) (а.с.6)
30.10.2014 ОСОБА_1 звернувся до відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві із заявою про примусове виконання вищезазначеного рішення суду від 11.09.2014 (а.с.48)
27.11.2014 відділ державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві відмовив у відкритті виконавчого провадження щодо виконання вищезазначеної ухвали суду від 11.09.2014 у зв`язку із тим, що примусове виконання рішень, за якими боржниками є, зокрема, Київська міська рада, покладаються на відділи примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України (а.с.50)
10.12.2014 ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.50)
11.12.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа), оскільки виконавчий документ, а саме ухвала суду від 11.09.2014 про арешт вищезазначеної квартири, не містив ІПН та код ЄДРПОУ відповідно стягувача та боржника (а.с.51)
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.01.2015 задоволено скаргу ОСОБА_1 в порядку ст.383 ЦПК України та визнано неправомірною постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.12.2014, зобов`язано державного виконавця прийняти до провадження та виконати вищезазначену ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 11.09.2014 про арешт квартири (а.с.77-78)
18.02.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанською А.Л. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання даної ухвали суду від 11.09.2014 про арешт квартири, при цьому сторонами виконавчого провадження ВП №46579442 зазначено стягувача ОСОБА_1 та боржника Київську міську раду (а.с.72)
19.02.2015 державним виконавцем в рамках ВП №46579442 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, при цьому в резолютивні частині зазначено про необхідність направлення постанови на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника (а.с.70)
Супровідним листом від 20.02.2015 відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направив в Реєстраційну службу зазначену постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження для виконання (а.с.69)
23.02.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Корчинською Л.В. Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві було прийнято дану постанову про проведення державної реєстрації обтяження - арешт нерухомого майна вищезазначеної квартири і прийнято рішення про те, що розгляд даної постанови буде проведено в порядку черговості розгляду заяв (а.с.65-66)
04.03.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Корчинською Л.В. Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на тій підставі, що заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем. Окремо зазначено, що прийняття рішення відбувалося за суб`єктом - ОСОБА_1, а також що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути оскаржено відповідно до законодавства (а.с.56)
21.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №46579442 з примусового виконання рішення суду від 11.09.2014 про арешт вищезазначеної квартири у зв`язку із фактичним виконанням згідно виконавчого документа на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.16)
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» ухвали судів у випадках, передбачених законом є виконавчими документами та підлягають виконанню органами державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про забезпечення позовних вимог строк для самостійного виконання рішення боржником не надається, а згідно ст.28 - виконавчий збір не стягується.
Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо ухвала суду підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документа і невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Під час виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення суду дотримуються загальних правил виконавчого провадження, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими актами.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якого державна реєстрація обтяжень нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі прав органами державної реєстрації прав на підставі постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Сама процедура проведення державної реєстрації таких обтяжень регламентована Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 22.06.2011 №703.
Аналіз наведених судом положень та встановлених обставину справі, дозволяє зробити висновок про те, що державний виконань дотримався вимог закону та діяв в межах своєї компетенції.
Згідно п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, зважаючи на те, що державний виконавець вчинив всі, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії з виконання рішення суду, то на даний час стверджувати про неправомірність його рішення, винесеного за їх наслідком у суду немає і у задоволенні скарги слід відмовити.
Натомість, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, аналіз положень ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закону) дозволяє зробити висновок про те, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження, уповноваженої ним особи.
Згідно ч.2 ст.19 даного Закону, а саме п. п. 2, 3 - державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили, та постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Аналіз вищенаведених статей 16 та 19 Закону дозволяє зробити висновок про те, що рішення судів, які набрали законної сили, є підставою для направлення заяви, яка у свою чергу є підставою для державної реєстрації заборони розпорядження нерухомим майном.
Щодо ролі державних виконавців, то вбачається, що останні керуючись Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, просто мали би переправляти ухвалу про накладення арешту на конкретне нерухоме майно до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, без дублювання винесенням своєї постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, тим більше, що за встановлених судом обставин Київська міська рада в розумінні процесуального законодавства боржником не являється.
В той же час п.2.12 цього Положення серед повноважень державного виконавця щодо подання заяви про реєстрацію обтяження об`єкта нерухомості передбачає це виключно для випадків накладення арешту на майно самими державними виконавцями, а для накладення арешту на підставі судових ухвал - останні мають надсилатися все ж таки судами.
Така двояка процедура та порядок унеможливлює існування єдиної практики застосування вищенаведених положень як нормативних, так і підзаконних нормативно-правових актів, що дає право вибору як суду при постановленні таких ухвал щодо порядку їх виконання, і безпосередньо заявнику щодо вимоги до суду зазначити конкретний порядок її (ували) виконання.
Слід також зазначити, що за існуючим нормативним регулюванням даного питання допускається порядок виконання таких ухвал шляхом їх направленням до нотаріальних контор з посиланням на те, що нотаріус виступає сам державним реєстратором.
Також як зазначалося судом вище сам заявник не позбавлений можливості на підставі ст.16 Закону звернутися із заявою про державну реєстрацію обтяжень на розпорядження нерухомим майном до нотаріуса (самостійне звернення до виконання), або в разі бажання заявника звернутися із заявою до суду з вимогою направлення такої ухвали безпосередньо для виконання до нотаріальної контори на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат», п.2 глави 15, п. п. 4.1, 4.2 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій, або реєстраційної служби на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (виконання судом), проте для цього необхідно вирішити питання із зміною порядку виконання рішення суду від 11.09.2014 в порядку ст.373 ЦПК України, оскільки як вбачається з його резолютивної частини в ньому чітко передбачений порядок виконання - «в порядку, встановленому для виконання судових рішень» у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 383-389 ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Київська міська рада, про визнання неправомірною постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена через Солом`янський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.С. Кицюк
Судове рішення № 53915217, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 30.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/18482/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: