Ухвала суду № 53914878, 25.11.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4159/15-ц

Категорія 58

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мірошніченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ТАЛІСМАН» про стягнення заборгованості за неповернутими додатковими вкладами (внесками), суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за неповернутими додатковими вкладами (внесками).

19.11.2015 року до суду надійшла заява позивача про скасування заходів забезпечення позову в якій останній посилається на те, що 14.04.2015 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі в рахунок забезпечення його майнового позову було накладено арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу - ТОВ «КОМПАНІЯ «ТАЛІСМАН», а саме: нежилі приміщення з №1 по №12 (групи приміщень №109) (в літері А) загальною площею 109,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 21.

Зазначає, що на сьогодні між ним та відповідачем досягнута принципова домовленість про виплату вказаного боргу у розмір 524 922,50 грн. та його розстрочення - шляхом поступової виплати боргу рівними частинами на протязі певного часу. У зв'язку з чим на його думку підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість застосування вказаних заходів забезпечення позову, і які існували на момент постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, на сьогодні внаслідок визнання боргу відповідачем та досягнення згоди про його поетапну виплату, відпали.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує вказану заяву з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти скасування заходів забезпечення позову, просить суд задовольнити заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 14.04.2015 року ухвалою суду було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, якою накладено арешт на нежилі приміщення з №1 по №12 (групи приміщень №109) (в літері А) загальною площею 109,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 21, які на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 05.02.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1153, на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ТАЛІСМАН», код ЄДРПОУ 32383790 (а.с. 45-47).

Стаття 151 ЦПК України визначає, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Підставою застосування заходів для забезпечення позову - є те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 своєї Постанови від 22.12.2006 року, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно статті 154 ЦПК України, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

З системного аналізу вказаних норм чинного цивільно-процесуального законодавства України з врахуванням роз'яснень наданих Пленумом Верховного Суду України можна зробити висновок, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, оскільки покликанні за наявності певних обставин, що свідчать про утруднення в майбутньому чи взагалі неможливість виконання рішення суду, гарантувати таке виконання. В той же час зважаючи на їх тимчасовість і залежність від таких обставин, які стають підставою для їх застосування, чинне законодавство не забороняє їх скасування коли в них відпала потреба або змінилися обставини, що зумовили їх застосування.

Як вже зазначалося вище, заявник звертаючись із заявою про скасування заходів забезпечення позову вказує на те, що на сьогодні між ним та відповідачем досягнута принципова домовленість про виплату вказаного боргу у розмірі 524 922,50 грн. та його розстрочення - шляхом поступової виплати боргу рівними частинами на протязі певного часу

Суд дослідивши зміст вказаної заяви з врахуванням тих обставин, які стали підставою для забезпечення позову приходить до висновку про те, що дійсно на даний час потреба в забезпеченні позову відпала, оскільки змінились обставини, що зумовили їх застосування.

Крім того, виходячи з приписів ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і зважаючи на те, що заяву про забезпечення позову було подано позивачем з метою забезпечення його майнових вимог (предмета спору), а тому суд приходить до висновку, що подання останнім в свою чергу заяви про скасування таких заходів забезпечення позову, є нічим іншим як його особистим процесуальним правом на вільне розпорядженням предметом спору, а тому обмеженим не можу бути.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги позивача про скасування заходів забезпечення позову знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому заява підлягає задоволенню, а заходи забезпечення позову скасуванню.

На підставі викладеного, Постанови Пленум Верховного Суду України від 22.12.2006 року, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 151, 154 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати арешт з нежилих приміщень з №1 по №12 (групи приміщень №109) (в літері А) загальною площею 109,80 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 21, які на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 05.02.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 1153, на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ТАЛІСМАН», код ЄДРПОУ 32383790, накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко