Рішення № 53913103, 24.11.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14136/15-ц

провадження № 2/753/6823/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Живицькій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 липня 2013 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1) було укладено кредитний договір №КЗИПФ/1012460.1, згідно з яким Банк надав позичальнику довгостроковий кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у сумі 1 000 000 грн. на споживчі потреби, строком до 03 липня 2018 року зі сплатою 18,20% річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 03 липня 2013 рокуміж ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_3 (далі - Відповідач - 2) було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №КЗИПФ/1012460.1. Проте відповідачами зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконуються, внаслідок чого станом на 31 липня 2015 року за утворилася заборгованість у сумі 1 099 264 грн. 13 коп., яку позивач просить стягнути з відповідачів звертаючись до суду з вищевказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Відповідач, ОСОБА_2 в судовому засіданні частково заперечувала проти позову, визнаючи існуючу суму заборгованості. Пояснила, що прострочення виконання зобов'язання за Кредитним договором сталося внаслідок скрутного матеріального становища відповідачів та просила суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неявкою її представника, який надає правову допомогу.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу, й зокрема представнику відповідачів, реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 157 ЦПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі „Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вислухавши пояснення сторін, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 липня 2013 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1) було укладено кредитний договір №КЗИПФ/1012460.1, згідно з яким Банк надав позичальнику довгостроковий кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у сумі 1 000 000 грн. на споживчі потреби зі сплатою 18,20% річних.

Відповідно до п. 4.1 Договору, в процесі користування кредитом дотримуватись принципів кредитування: строковості, зворотності, платності. При погашенні заборгованості за даним договором дотримуватись графіка погашення, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору, передбачено, повністю виконати усі зобов'язання за Договором не пізніше 03 липня 2018 року.

Факт отримання Відповідачем-1 грошових коштів за Кредитним договором №КЗИПФ/1012460.1 підтверджується заявою на видачу готівки № TR.326288.33673.256 від 03 липня 2013 року (а.с. 21)

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено п. 3.1 Договору, кредит наданий за договором забезпечується: -домоволодінням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; - порукою ОСОБА_3 (а.с.5).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Кредитним договором №КЗИПФ/1012460.1, 03 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» та ОСОБА_3було укладено Договір поруки, відповідно до умов даного договору Поручитель зобов'язувався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов'язань за Кредитним договором (п. 1.1. Договору Поруки).

Як передбачено п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки, поручителя зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором, в триденних термін з моменту отримання письмового повідомлення Банку про це погасити заборгованість Боржника по сумі платежів (сума кредиту і відсотків за користування кредитом) і штрафними санкціями у разі їх застосування Боржника. Поручитель зобов'язується відповідати усім своїм майном при недостатності грошових коштів в обсязі вимог Банку. До того моменту, поки боржником або поручителем не будуть виконані в повному обсязі боргові зобов'язання перед банком, поручитель не має право продавати майно, що належить йому на праві власності (а.с. 17).

Згідно п. 4.1 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед банком, як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 4.3 Кредитного договору передбачено обов'язок Позичальника сплатити Банку: - щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця - комісію за супровід кредитного договору у розмірі 0.25 % від суми кредиту, вказаної у п. 1.2 Договору.

Згідно із п. 4.4. Кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості (відповідно до п. 5.3.) позичальник сплачує Банку 32,00 % (Чотирнадцять) відсотків річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості від дати виникнення такої заборгованості до дати її погашення.

Як визначено у п. 6.4 Договору, про намір використати зазначеного в п. 6.3 права Банк письмово повідомляє позичальника надсиланням відповідної вимоги. Позичальник зобов'язаний протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, штрафи, передбачені Договором.

26 червня 2015 року позивач, у зв'язку з виникненням заборгованості відповідачів, звернувся до них з вимогами за вих. № 3291 та за вих. № 3292 про виконання зобов'язань відповідно до умов Кредитного договору про стягнення простроченої заборгованості за процентами та комісією (а.с.22, 23).

Проте, станом на 31 липня 2015 року зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_2 перед ПАТ «Український Бізнес Банк» не виконані й, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем заборгованість за кредитом складає 1 099 264 гривні 13 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 923 158 гривень 07 копійок, заборгованість по нарахованим процентам в розмірі 161 106 гривень 06 копійок, заборгованість за нарахованою комісією в розмірі 15 000 гривень.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідачів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи приходить до висновку, що виконання зобов'язань порушено з вини відповідачів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.512, 514,525, 526, 530, 553, 543, 610, 1050ЦК України та керуючись ст.ст. 88, 212, 215-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УКРБІЗНЕСБАНК» (код ЄДРПОУ 19388768) заборгованість за кредитом в розмірі 1 099 264 (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 13 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 923 158 (дев'ятсот двадцять три тисячі сто п'ятдесят вісім) гривень 07 копійок, заборгованість по нарахованим процентам в розмірі 161 106 (сто шістдесят одна тисяча сто шість) гривень 06 копійок, заборгованість за нарахованою комісією в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА