Ухвала суду № 53911064, 19.11.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18895/15-ц

н/п 2-з/640/212/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2015 року до Київського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

З метою забезпечення позовних вимог, позивач звернувся 19 листопада 2015 року до суду разом з заявою про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на ? частини квартири, що розташована за адресою м. Харків, вул. Лермонтовська, б. 5, кв.4, що зареєстрована за ОСОБА_2; автомобіль Lexus LX 570, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2, на грошові кошти, виявлені на депозитних рахунках в банківських установах. Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження в тому числі видаляти, вилучати, переміщувати, приховувати чи переховувати нею та третіми особами будь-якого рухомого майна, в тому числі: комплекту меблів «Прованс»; матрацу «Делайт Софт»; Ламінат Kaindl (129,28 кв.м.); столу РВТА, консоль 2GD3, балдахіну МРХС; ARM; меблів, стільниці побутової техніки; 5 килимів.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що за час перебування у шлюбі подружжям за спільні кошти було придбано майно, яке за спільною домовленістю між сторонами було зареєстровано за відповідачем. ОСОБА_2І неодноразово висловлювала наміри щодо відчуження квартири, в якій сторони спільними зусиллями зробили капітальний ремонт з повним меблюванням, а також набутого транспортного засобу, що може свідчити про реальні наміри та велику ймовірність подальшого перепродажу вказаного майна чи вчинення відносно нього будь-яких інших правочинів, що приведе до неможливості або ж утруднення виконання рішення суду. Окрім того, за час перебування у шлюбі позивачем відкрито депозитні рахунки з вкладом у доларовому та гривневому еквіваленті в банківських установах на суму більше ніж 2500000 гривень. За спільною домовленістю з відповідачем вказану суму депозиту знято та покладено на депозитний рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» на імя ОСОБА_2. Позивач зазначає, що існує велика ймовірність перепродажу, передання в заставу майна, зняття депозитного вкладу та вчинення інших можливих юридичний дій з майном, оскільки попередні дії відповідача свідчать про найшвидше оформлення всіх необхідних документів та відчуження частини квартири, а також транспортного засобу на користь іншої особи, передчасного зняття депозитного вкладу, а тому змусить позивача в подальшому предявляти нові позови про витребування цього майна, визнання недійсними правочинів та вчинення інших дій.

Дослідивши обставини справи, перевіривши доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч.3 статті 151 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч.3 статті 61 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.23,24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 статті 65 Сімейного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 13.11.2015 року вбачається, що ? частка 4-кімнатна квартири АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 В обґрунтування вимог, викладених в заяві позивачем надано копії документів в підтвердження придбання в період шлюбу наступного майна: комплекту меблів «Прованс» на загальну суму 31833 гривень за договором № 109 від 10.07.2015 року, замовлення № 109 від 10.07.2015 року та копії товарного чеку; матрацу «Делайт Софт» вартістю 2500 гривень.; ламінату Kaindl (129,28 кв.м.) вартістю 53987,33 гривень згідно копії замовлення покупця № 127 від 11.07.2015 року; столу РВТА, вартістю 16632 гривень, консоль 2GD3, вартістю 10890, балдахіну МРХС вартістю 3674 на загальну суму 26516 гривень; ARM на загальну вартість 101268 гривень; за договором № 314-А від 3.07.2015 меблів на суму 132000 гривень; за договором № 315-А від 3.07.2015 меблів на суму 60 000 гривень; за договором № 316-А від 3.07.2015 вартість меблів на суму 89 000 гривень; за договором № М29/07-3 від 29.07.2015 стільниці на суму 14 000 гривень; за договором № М 14/07-2Т від 14.07.2015 побутової техніки на суму 58438 гривень; за договором № М 21/07-1 від 21.07.2015 килими на суму 26 100 гривень.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на ? частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, арешту на грошові кошти, розміщені на депозитних вкладах у банківських установах відкритих на імя відповідача ОСОБА_2, а також накладення заборони на відчуження рухомого майна подружжя третім особам.

Разом з тим, зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що позивач просить в порядку поділу майна подружжя залишити за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Lexus LX 570, державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за нею, у звязку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині накладення арешту на вказаний автомобіль.

На підставі наведеного, керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

В якості забезпечення позову накласти арешт на:

- ? частини квартири, що розташовану за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровану за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2;

- грошові кошти, розміщені на депозитних вкладах у банківських установах відкритих на імя відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Накласти заборону на відчуження наступного рухомого майна: комплекту меблів «Прованс» на загальну суму 31833 гривень за договором № 109 від 10.07.2015 року, замовлення № 109 від 10.07.2015 року та копії товарного чеку; матрацу «Делайт Софт» вартістю 2500 гривень.; ламінату Kaindl (129,28 кв.м.) вартістю 53987,33 гривень згідно копії замовлення покупця № 127 від 11.07.2015 року; столу РВТА, вартістю 16632 гривень, консоль 2GD3, вартістю 10890, балдахіну МРХС вартістю 3674 на загальну суму 26516 гривень; ARM на загальну вартість 101268 гривень; за договором № 314-А від 3.07.2015 меблів на суму 132000 гривень; за договором № 315-А від 3.07.2015 меблів на суму 60 000 гривень; за договором № 316-А від 3.07.2015 вартість меблів на суму 89 000 гривень; за договором № М29/07-3 від 29.07.2015 стільниці на суму 14 000 гривень; за договором № М 14/07-2Т від 14.07.2015 побутової техніки на суму 58438 гривень; за договором № М 21/07-1 від 21.07.2015 килимів на суму 26 100 гривень.

В задоволенні іншої частини вимог, викладених в заяві про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -