Рішення № 53910318, 01.12.2015, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 525/780/15-ц

Номер провадження 2/546/339/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

з участю: прокурора - Зачепи І.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

прокурор Великобагачанського району Полтавської області відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду із позовною заявою, в якій просить стягти з відповідача на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за 2014 рік за користування земельною ділянкою згідно договору оренди земельної ділянки № 804, укладеного 15.05.2004 року між ОСОБА_3 і ТОВ АФГ «Еліта», зареєстрованого 20.05.2004 року, та додаткової угоди, укладеної між цими ж сторонами 25 вересня 2008 року та зареєстрованої 26.11.2009 року, у розмірі 3025,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 15.05.2004 року між ОСОБА_3 і ТОВ АФГ «Еліта» було укладено договір № 804 оренди земельної ділянки площею 2,23 га, розташованої на території Остапївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Даний договір був зареєстрований у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК 20.05.2004 року за №040455100211. Між цими ж сторонами 26.11.2009 року було укладено додаткову угоду до цього ж договору, зареєстровану за № 040955100278.

Після смерті ОСОБА_3 зазначену вище земельну ділянку успадкувала позивачка ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про право на спадщину.

Земельна ділянка продовжує перебувати в оренді відповідача, одначе відповідач не виплатив їй орендну плату за 2014 рік.

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не зявилася, зіславшись на погіршення стану її здоровя, подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала, просить його задовольнити.

Прокурор Зачепа І.В. позов підтримала, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав, підтвердив факт укладення зазначеного вище договору оренди та додаткової угоди до нього, і суду пояснив, що позивачкою невірно визначено вартість орендованої земельної ділянки за інформацією відділу Держземагенства у Великобагачанському районі. Вважає, що розмір орендної плати слід визначати, виходячи з вартості земельної ділянки на момент укладення договору оренди та зіслався неможливість застосування до визначення вартості орендованої земельної ділянки коефіцієнта 1,756 відповідно до Постанови КМУ від 31 жовтня 2011 року, оскільки ця методика визначення вартості землі застосовується виключно при розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Заявив, що за попередні роки відповідачем було здійснено виплату позивачці орендну плату у значно більшому розмірі, ніж потрібно, вважає цю переплату у розмірі близько 5000 грн. авансовими платежами по орендній платі на майбутній період. Враховуючи цю переплату, відповідач за 2014 рік позивачці орендну плату не сплачував.

Із матеріалів справи вбачається наступне:

згідно копії договору оренди землі (а.с. 10-11) даний договір укладений 15 травня 2004 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем на строк сім років до 31 грудня 2010 року.

Предметом цього Договору є земельна ділянка площею 2,23 га вартістю згідно нормативної грошової оцінки 26543,61 грн., розташована на території Остапївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, належна ОСОБА_3 на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 044081.

Згідно п. 3.1 Договору термін дії договору сім років, починаючи з дати державної реєстрації, договір діє до 31 грудня 2010 року.

Пунктами 4.1, 4.2 і 4.3 Договору сторонами обумовлено розмір орендної плати 1,5 % від вартості земельної ділянки, порядок обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції та строки виплати орендної плати до 1 квітня наступного року.

Згідно п. 9.4 Договору після закінчення строку оренди орендар зобовязаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, передбаченому цим Договором.

Даний Договір зареєстрований 20 травня 2004 року у Великобагачанському райвідділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040455100211.

Із доданої до позовної заяви копії додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 804 від 15.05.2004 року (а.с. 12) вбачається, що ця додаткова угода укладена між тими ж сторонами 25 вересня 2008 року. Цією угодою продовжено термін дії договору оренди землі на пять років з моменту державної реєстрації угоди, а також підвищення розміру орендної плати до 5% від вартості земельної ділянки, а також орендар зобовязався надавати орендодавцю додаткові послуги у вигляді ритуальних послуг, обробітку городу, обмолоту зернових, сінокосіння тощо, та по бажанню виплачувати орендодавцю орендну плату у грошовій формі чи сільгосппродуктами.

Право власності орендодавця на обєкт оренди підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 044081, виданого 20 березня 2003 року Остапївською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області (а.с. 47).

Додаткова угода зареєстрована 26.11.2009 року у Великобагачанському райвідділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040955100278.

24 вересня 2012 року приватним нотаріусом Великобагачанського нотаріального округу Полтавської області позивачці ОСОБА_2 видане свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, померлого 01 лютого 2012 року (а.с. 13). Спадковим майном згідно цього свідоцтва є зазначена вище земельна ділянка, що належала спадкоємцю згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 044081. Нотаріусом у цьому акті вчинено запис про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2, а 19 жовтня 2012 року це право власності зареєстроване у відділі Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області за реєстровим № 5320283600000060912301.

Із листа голови комісії з реорганізації Держземагенства України від 14.01.2015 року № 6-28-0.22-215/2-15 (а.с. 97) вбачається, що індекс споживчих цін на 2014 рік становить 124,9%, з урахуванням якого визначається коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, а кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

Із розрахунку нарахування орендної плати за належну позивачці земельну ділянку (а.с. 70) вбачається, що цей розрахунок здійснено за період з 2008 року по 2014 рік із розрахунку грошової оцінки землі у 2008 році 28238,83 грн., у 2009 році 32541,50 грн., а за 2010-2014 роки 34458,24 грн. У цьому ж розрахунку зазначено, що у 2012 році позивачці виплачено орендну плату у розмірі 3976,47 грн., у 2013 році 3024,70 грн. при належній до оплати орендній платі по договору 1722,91 грн., а у 2014 році утримано з позивачки 1722,91 грн. і орендна плата за цей рік їй не виплачувалася.

Разом з тим із наданих представником відповідача копій відомостей на видачу орендної плати позивачці (а.с. 89-96) вбачається, що у 2012 році їй була виплачена орендна плата у розмірі 3380 грн., а у 2013 році 2571 грн., що не відповідає зазначеному вище розрахунку.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до

Податкового кодексу України ( 2755-17 ).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного:

судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 2,23 га, розташована на території Остапївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у 2014 році перебувала в оренді ТОВ АФГ «Еліта».

Отримавши свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку та зареєструвавши перехід права власності на неї від спадкодавця ОСОБА_3, позивачка ОСОБА_2 з 19 жовтня 2012 року набула право власності на неї, і до неї перейшли права та обовязки орендодавця згідно умов договору оренди землі № 804 від 15.05.2004 року із змінами, внесеними зазначеною вище додатковою угодою.

Судом також встановлено, що відповідачем із належної за 2014 рік орендної плати частково відраховано переплачену, як вважає відповідач, суму орендної плати за попередні роки, і за 2014 рік орендну плату не виплачено.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються договором оренди землі, Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України.

Даний договір є виключно цивільно-правовою угодою щодо земельної ділянки, а тому при визначенні вартості земельної ділянки для розрахунку розміру орендної плати не може бути застосована Методика нормативної грошової оцінки земель в редакції від 31.10.2011 року, оскільки ця Методика стосується виключно орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Для визначення вартості належної позивачці земельної ділянки у разі спору з приводу розміру заробітної плати слід керуватися положеннями Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою КМУ від 11.10.2002 року № 1531.

Положення п. 4.2 Договору оренди землі, де зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, та пункту 4.6 цього Договору, який передбачає підстави перегляду розміру орендної плати, у тому числі і внаслідок інфляції, суд не визнає такими, що зобовязують орендаря кожного разу при настанні цих умов в односторонньому випадку змінювати розмір орендної плати, оскільки сам договір не містить умови щодо обовязкової зміни орендної плати за цих обставин.

Більше того, пунктом 11.1 Договору передбачено, що зміна умов здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір вирішується у судовому порядку.

Сторонами не надано суду доказів звернення позивачки до відповідача з пропозицією щодо зміни умов Договору оренди землі, у тому числі і щодо зміни розміру грошової оцінки земельної ділянки чи орендної плати.

Разом з тим, приймаючи до уваги позицію відповідача, викладену у запереченні проти позову (а.с. 68,69), та розрахунку нарахування орендної плати (а.с. 70), суд приходить до висновку, що відповідачем з власної ініціативи збільшено грошову оцінку належної позивачці земельної ділянки до 34458,24 грн. проти зазначеної у Договорі оренди первинної грошової оцінки 26543,61 грн.

За таких обставин розмір орендної плати за 2014 рік становить:

34458,24 х 5% = 1722,91 грн.

Суд не приймає до уваги розміри нарахованої та виплаченої орендної плати за період до 2012 року, оскільки ця орендна плата була виплачена попередньому власнику земельної ділянки.

Оцінюючи дії відповідача в частині, де він, дійшовши до висновку, що позивачці помилково була здійснена переплата орендної плати, і внаслідок цього утримав з позивачки належну їй за 2014 рік орендну плату, суд виходить з положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобовязання повернути майно позивачу.

Враховуючи те, що відповідачем добровільно здійснювалася виплата позивачці орендної плати, в рамках договірних правовідносин і за відсутності умислу позивачки на одержання безпідставно набутого майна, суд приходить до висновку про те, що переплачена відповідачем сума орендної плати поверненню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що з урахуванням розміру прибуткового податку на доходи фізичних осіб відповідач зобовязаний виплатити позивачці орендну плату у розмірі:

1722,91 - 258,44 = 1464,47 грн.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 3, 4? 21, Закону України «Про оренду землі», ст. 201 ЗК України, ст. 1212 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов прокурора Великобагачанського району Полтавської області в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта», ідентифікаційний код 24389445, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по орендній платі згідно договору оренди земельної ділянки № 804 від 15 травня 2004 року, у розмірі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) грн. 47 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий: