Рішення № 53907362, 25.11.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1202/15-ц

Провадження № 2/355/526/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Єременка В.М.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Баришівське районне управління юстиції в Київській області про визнання права власності на садовий будинок, про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та про виселення із садового будинку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, 1-КВ №010238, вданого на ім,я ОСОБА_3 від 14.07.2000 року на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Баришівське районне управління юстиції в Київській області про визнання права власності на садовий будинок, про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним та про виселення із садового будинку. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа Управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю, 1-КВ №010238, виданий на ім,я ОСОБА_3 від 14.07.2000 року на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області.

Позовні вимоги по первісному позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що її рідний батько ОСОБА_3 разом з матір,ю ОСОБА_4 в 1987-1088 роках отримав земельну ділянку №178 площею 0.060 га для садівництва в СТ «Експрес» с. Власівка і в Сезенківській сільській раді Баришівського району Київської області отримав Державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку на підставі рішення Сезенківської сільської ради №12 від 24.02.2000 року. Оригінал Державного акту знаходиться у неї, а другий екземпляр Сезенківська сільська рада передала по акту до управління земельних ресурсів Баришівського району. Батько ОСОБА_3 з матір,ю ОСОБА_4 в 1987-1988 роках на земельній ділянці №178 побудували садовий будинок, посадили сад, зробили свердловину скляну теплицю. В 1995 році садовий будинок був повністю побудований. В той період технічна документація в БТІ на садові будинки в СТ «Експрес» не оформлялася.

30.06.2000 року батько помер. 18.07.2000 року позивачка звернулася до 10-ї державної нотаріальної контори в м. Києві з заявою про прийняття спадщини, а саме на квартиру АДРЕСА_1, двох гаражів, автомобіля та садового будинку в СТ «Експрес». 26.09.2008 року після рішення Верховного суду України ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на спадкову квартиру в м. Києві, а потім приступила до одержання спадщини земельної ділянки та садового будинку №178 в СТ «Експрес» та з,ясувала, що ОСОБА_2 самовільно заволодів без її дозволу земельною ділянкою та садовим будинком. ОСОБА_2 було показано первісний Державний акт на землю на ім,я ОСОБА_3 Проте ОСОБА_2 заявив, що той акт є недійсним, так як у нього на його ім,я є інший державний акт на цю земельну ділянку. На пропозицію звільнити земельну ділянку та садовий будинок ОСОБА_2 відмовився і з тих пір не допускає її до будинку. ОСОБА_1 вважає не дійсним і свідоцтво про право власності на садовий будинок на ім,я ОСОБА_2 З даного приводу позивач зверталася зі скаргою до прокурора та по її заяві Баришівським РВ міліції проводилось досудове розслідування, де 30.04.2015 року кримінальне провадження було закрите.

Просить суд визнати за нею право власності на садовий будинок №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва, що знаходиться на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області, про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на ім,я ОСОБА_2 - недійсним та про виселення ОСОБА_2 із садового будинку №178 в СТ «Експрес», що на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та заперечує проти їх задоволення, так як державний акт на земельну ділянку №178 в ст. «Експрес», виданий на ОСОБА_3 після його смерті 14.07.2000 року і вважається нікчемним. Згідно журналу реєстрації державних актів №4 Сезенківської сільської ради за 1998-2000 роки, в журналі відсутні відомості про дату отримання державного акту на прізвище ОСОБА_3 та підпис власника чи уповноваженої особи. Свій зустрічний позов до ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить задовольнити та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія 1-КВ №010238, виданий на ім,я ОСОБА_3 від 14.07.2000 року на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області.

В судовому засіданні позивач по первісному позову ОСОБА_1 підтримала заявлений нею до суду позов. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити. ОСОБА_1 пояснила суду, що її батько ОСОБА_3 в 1989 році отримав земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» та державний акт на цю земельну ділянку для садівництва і будували з мамою будинок, але на час його хвороби будинок не був оформлений. 30.06.2000 року батько помер. У батька був ще оформлений фіктивний шлюб з ОСОБА_5. В 2007 році ОСОБА_1 приїхала в СТ «Експрес», прийшла до будинку і побачила там ОСОБА_2, який заявив їй що є власником, і що це його майно. Вона зверталась до голови СТ, який сказав, що її не знає, потім до прокурора з заявою про порушення кримінальної справи. Прокурор в її інтересах звернувся до суду з позовом і суд скасував державний акт на землю на ОСОБА_2 До 2008 року у неї були інші судові процеси і у неї не було на той час ніяких документів на СТ «Експрес». Позивач ніколи не була членом СТ «Експрес». Державний акт на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» знаходився у ОСОБА_6. ОСОБА_1 заперечує, що ОСОБА_2 сплатив їй 2000 доларів США за садовий будинок.

Представник позивача по первісному позову ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 та просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову. ОСОБА_7 зазначив, що садовий будинок в СТ «Експрес» будував ОСОБА_3, яким заволодів ОСОБА_2 з дозволу голови СТ «Експрес» ОСОБА_8. ОСОБА_2 прийняли в члени садового товариства 22.05.2004 року на загальних зборах товариства.

Відповідач по первісному позову і позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 заявлений до нього позов не визнав та підтримав свій зустрічний позов. ОСОБА_2 пояснив суду, що продавши будинок своїх батьків, він вирішив купити земельну ділянку в СТ «Експрес». Там йому порекомендували звернутися до другої дружини покійного ОСОБА_3 або до його доньки ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до другої дружини покійного ОСОБА_5, яка прожила з ним останніх 8 років. Приїхавши до неї в м. Переяслав-Хмельницький, запитав у неї чи продає вона земельну ділянку в садовому товаристві, де ключі від будівлі вона передала дочці покійного. ОСОБА_2 взяв номер телефону мами ОСОБА_1, зателефонував їй і та повідомила, що вони продають дачу та призначили йому зустріч. Перший раз на зустріч з ним приїздила мама ОСОБА_1 - ОСОБА_4. Другий раз з дочкою і її мамою він зустрівся і обговорили ціну, де він віддав їм в присутності своєї дружини одну тисячу доларів США і в присутності голови садового товариства ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 віддала йому ключі від садового будинку. Тими ключами від будинку він користується і по нині. Так, як будівля садового будинку була в аварійному стані була тріщина у стіні то він з 2002 року підливав фундамент під будинком, зробив відмостку кругом будинку, наніс шубу на цоколі кругом будиночку, зробив доріжки на території, збудував з цегли туалет, збудував літній душ. Всередині оббив штукатурку та зробив нову, поклеїв обої під дахом зробив дві кімнати. Від сусіда ОСОБА_11 поставив огорожу. За п,ять років сплатив внески в садове товариство та сплачував внески всі послідуючі роки. В 2004 році на загальних зборах товариства була розглянута його заява щодо його членства в садовому товаристві, потім написав заяву до сільської ради на приватизацію земельної ділянки. Приватизацією займався бухгалтер СТ Щербак ОСОБА_12. В 2005 році отримав державний акт на землю, який був скасований судом в 2011 році. Після приватизації земельної ділянки він сам займався оформленням на себе садового будинку. В 2008 році піднялися ціни на землю і на дачу приїхали ОСОБА_7 з відчимом ОСОБА_1, який поліз до ОСОБА_2 битись і на 2-й день ОСОБА_2 в міліції зареєстрував заяву про злочин. На два роки все затихло. В 2010 році ОСОБА_2. викликали в прокуратуру та до нього був пред,явлений позов. В СТ є книга реєстрації актів на землю з 2000 по 2006 роки і у ній немає реєстрації акту на землю на померлого ОСОБА_1. Проводилось досудове слідство, але справа була закрита і всі питання до ОСОБА_2 були зняті. ОСОБА_2 зазначає, що хоче спростувати пояснення ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_6, так як її мама розірвала шлюб з ОСОБА_3 у 1990 році, та те, що мовляв вони будували будинок до 2002 року з батьком. У 1989 році земельні ділянки для садівництва тільки виділялась в користування садоводам. Так, як ОСОБА_6 доглядала свого чоловіка, то він їй заповів своє майно, а не дочці, яка його не доглядала.

Представник відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_13 в судовому засіданні заперечував проти первісного позову та підтримав зустрічний позов. ОСОБА_13 зазначає, що ОСОБА_2 купив у ОСОБА_1 будівельні матеріали в садовому товаристві за одну тисячу доларів США, так як на час смерті її батька у нього не виникло права власності на садовий будинок і ОСОБА_1 не змогла ОСОБА_2 надати які-небудь документи на цю будову, і лише через 14 років звернулася безпідставно до суду з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_2 з 2004 року вільно користується земельною ділянкою в садовому товаристві, платить платежі, вклав свої особисті кошти в будівлю. Державний акт на землю при житті ОСОБА_3 не видавався і тому є нікчемним та не може бути доказом у справі. Висновок будівельно-технічної експертизи від 09.07.2013 року замовлявся експерту ОСОБА_14 адвокатом ОСОБА_7 за два роки до подачі в суд позовної заяви і не може бути доказом у справі.

Представник третьої особи Баришівського районного управління юстиції в Київській області до суду на розгляд справи не з,явився. Надали суду листа про розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області ОСОБА_15 в судовому засіданні заперечувала проти первісного позову ОСОБА_1 та підтримала зустрічний позов ОСОБА_2 В обґрунтування такої позиції ОСОБА_15 пояснила суду, що державний акт на право власності на землю повинен бути отриманий особисто власником земельної ділянки. До 2004 року державні акти на землю видавались сільськими радами, а з 2004 року регіональними центрами ДЗК. Після смерті ОСОБА_3 він автоматично перестав бути членом СТ, де садове товариство мало право передати земельну ділянку іншому члену садового товариства і ОСОБА_2 відповідно, став членом садового товариства. Державний акт на ОСОБА_3 видавався з порушенням законодавства і видача свідоцтва на ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку площею 0.060 га, видане їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія 1-КВ №010238 з порушенням законодавства. ОСОБА_15 вказує, що представник ОСОБА_7 хоче довести право власності своєї клієнтки ОСОБА_1 на земельну ділянку та на садовий будинок в садовому товаристві і не звертає увагу на те, яким чином вона отримала державний акт та свідоцтво на спірну земельну ділянку.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що 16.03.1989 року її покійний чоловік ОСОБА_3 отримав в СТ «Експрес» земельну ділянку за №178 в с. Власівка, Баришівського району та розпочали будівництво садового будинку. В 1990 році вони розлучилися. ОСОБА_2 вона вперше побачила в 2007 році. Коли ОСОБА_2 заволодів земельною ділянкою та садовим будинком їй не відомо. ОСОБА_17 не появлялась на земельній ділянці, так як у м. Києві йшли суди відносно київської квартири.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що після смерті ОСОБА_3 на дачі в 2001 році він побачив ОСОБА_2, який відкривав двері дачі ключем. ОСОБА_2 проводив ремонтні роботи дачного будинку: піддомкратив стіну, та підливав бетоном і вирівняв її залив бетоном доріжки, поставив бесідку, туалет, душ, штукатурив відмостку, всередині будинку. Таким чином ОСОБА_2 будинок доробляв.

Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він є членом садового товариства «Експрес». ОСОБА_2 звертався до нього за консультаціями по поводу ремонту садового будинку. Щодо купівлі-продажу даного садового будинку, то сусіди говорили, що ОСОБА_2 купив цей будиночок.

Свідок ОСОБА_19 - ОСОБА_20 пояснила суду, що вона була 2-ю дружиною у ОСОБА_3, з яким прожила останніх вісім років його життя. Одного разу до неї в П-Хмельницький район приїздив ОСОБА_2 та запитав, чине продає вона дачу. Вона пояснила йому що до дачі відношення не має і ключі від дачі вона віддала дочці свого покійного чоловіка ОСОБА_1. ОСОБА_2 це той чоловік, який купував у них дачу. Державного акту на земельну ділянку вона не бачила. По факту на час смерті ОСОБА_3 у дачному будинку проживати не можна було так як він не добудований.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що ОСОБА_3 був її рідним братом. Він мріяв про дачний будинок. Хто займався приватизацією земельної ділянки її не цікавило. Брат помер 30.06.2000 року.

Суд, заслухавши пояснення позивача по первісному позову ОСОБА_1, його представника ОСОБА_7, відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_2, його представника ОСОБА_13, третю особу, свідків по справі, дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також матеріали закритого кримінального провадження №42013100070000086, за ознаками кримінального провадження передбаченого ч.1 ст.367 КК України, матеріали цивільної справи №2-48/11 за позовом Баришівського міжрайонного прокурора Київської області до ОСОБА_2, Баришівської райдержадміністрації Київської області про скасування розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку, скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження (справа №355/914/14) вважає, що заявлений первісний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 слід задовольнити.

Судом встановлено, що 30.06.2000 року помер ОСОБА_3, який при житті отримав в СТ «Експрес» в с. Власівка Баришівського району Київської області земельну ділянку за №178, на якій почав будівництво садового будинку. Правовстанавлюючих документів на забудову не мав. Після його смерті 14.07.2000 року був виданий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія 1-КВ №010238, на ім,я ОСОБА_3 від 14.07.2000 року на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області. ОСОБА_3 при житті не міг отримати цей документ. Хто і яким чином його отримав через 14 днів після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 та її представник суду не пояснили. На підставі цього акту ОСОБА_1 отримала 18.06.2009 року в десятій Київській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, яке суд не може вважати, як таке, що отримане на законних підставах, так як нотаріус при наявності свідоцтва про смерть на ОСОБА_3, який помер 30.06.2000 року не вправі був видавати таке свідоцтво під документ (Державний акт серія 1-КВ №010238 від 14.07.2000 року).

ОСОБА_2 суду заявив, що ОСОБА_1 отримала у нього грошові кошти за недобудований дачний будинок, без наявності відповідних документів на будинок і на протязі тривалого часу не мала до нього претензій, які появились у неї після підняття цін на нерухомість в тому числі і на землю. Про продаж дачного будинку прозвучало в судовому засіданні і із вуст двох свідків в судовому засіданні. Ряд свідків підтвердили твердження ОСОБА_2 щодо ремонту ним дачного будинку.

Суд не вбачає підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 на садовий будинок №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва, що знаходиться на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області, про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на ім,я ОСОБА_2 - недійсним та про виселення ОСОБА_2 із садового будинку №178 в СТ «Експрес», що на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області, так як вона не довела суду таке своє право на нерухоме майно та не спростувала належним чином наявну угоду між нею та ОСОБА_2 стосовно передачі нею ключів від садового будинку ОСОБА_2 та отримання коштів.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 має право користуватися та розпоряджатися своїм майном - дачним будинком за №178 в СТ «Експрес» в селі Власвіка Баришівського району Київської області на власний розсуд.

Суд критично ставиться до показів ОСОБА_1 в частині отримання її батьком ОСОБА_3 державного акту на землю, так як такі її пояснення не відповідають дійсності і суперечать матеріалам справи.

Встановлені судом обставини також стверджуються:

-ксерокопією паспорта позивача ОСОБА_2 ;

-ксерокопією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ОСОБА_2 на дачним будинком за №178 в СТ «Експрес» в селі Власівка Баришівського району Київської області.

- ксерокопією Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія 1-КВ №010238, виданий на ім,я ОСОБА_3 від 14.07.2000 року на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області;

- ксерокопією свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.06.2009 року зареєстрованого в реєстрі за №6-883 (10-та Київська державна нотаріальна контора), щодо отримання у спадок земельної ділянки №178 площею 0.0560 га для садівництва в СТ «Експрес» в селі Власівка Баришівського району Київської області;

-іншими матеріалами справи.

Статтею 344 ЦК України також передбачено, що особа набуває право власності на майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно , що підлягає реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації.

Садовий будинок зареєстрований відповідним чином про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ОСОБА_2 на дачним будинком за №178 в СТ «Експрес» в селі Власівка Баришівського району Київської області.

Згідно ст. 13 ч. 3 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку встановленому законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, яке полягає у необхідності встановлення фактичної обставини і надання їй правового значення у зв'язку з неналежністю право встановлюваних документів.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 208, 209,212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 118, 120, 153, 158 ЗК України, ст.215, 216, 1216 ,1218,1220,1221,1222,1225,1233 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її первісного позову до ОСОБА_2, третя особа: Баришівське районне управління юстиції в Київській області про визнання за ОСОБА_1 права власності на садовий будинок №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва, що знаходиться на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області, про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на ім,я ОСОБА_2 - недійсним та про виселення ОСОБА_2 із садового будинку №178 в СТ «Експрес», що на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія 1-КВ №010238, виданий на ім,я ОСОБА_3 від 14.07.2000 року на земельну ділянку №178 в СТ «Експрес» площею 0.060 га для садівництва на території Сезенківської сільської ради Баришівського району Київської області.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_22