Постанова № 53902901, 27.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3180/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Одеса

Колегія Одеського окружного адміністративного суду у складі :

головуючого судді - Бутенко А.В.,

суддів - Катаєвої Е.В., Свіди Л.І.

за участю секретаря - Філімоненко А.О.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 (особисто),

представник позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представник відповідача - Каранфілова О.В. (за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про визнання незаконним, протиправним наказу №150-к від 30.04.2015 та його скасування,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про визнання незаконним, протиправним наказу №150-к від 30.04.2015 та його скасування.

Позивач та представник позивача 26.11.2015 року у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зіславшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с. 3-7), та зазначили, що наказ №150-к від 30.04.2015 про звільнення в зв'язку із скороченням штату працівників є протиправним та винесений незаконно.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов (а.с. 41-44) та зазначила, що з метою оптимізації чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій з урахуванням Постанови Правління Національного банку України від 22.08.2014 №523, «Про запровадження Стратегічної програми реформування банківської системи та реорганізації Національного банку України», Постанови Правління Національного банку України від 18.09.2014 №580 «Про затвердження змін до постанови Правління Національного банку України від 03.12.2003 №517 «Про підходи до побудови організаційної структури Національного банку України», управлінням 05.02.2015 видано наказ № 31-к «Про скорочення штату та чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій управління», відповідно до якого скорочено посади відділу у кількості 48 одиниць за штатним розписом, а тому наказ №150-к від 30.04.2015 року винесений законно, згідно з діючим законодавством.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Позивач працювала в банківській системі України, що згідно з положеннями п.п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України віднесено до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних виплат, пов`язаних з її проходженням згідно ст. 17, 104 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час працювала в банківській системі України (загальний стаж роботи в банківській системі - 25,5 років, в т.ч. системі Національного банку України -14 років). Була призначена на посаду завідувача сектору касових операцій відділу готівкового обліку і касових операцій наказом начальника Управління Національного банку України в Одеській області № 412-к від 28.11.2011 року.

09 лютого 2015 року Позивача ознайомлено із попередженням про звільнення від 05 лютого 2015 року (а.с. 9), у якому було зазначено:

«З метою оптимізації чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій, виключенням зі структури Національного банку України секторів, поетапним приведенням кількості посад заступників начальників відділів у відповідність до вимог Постанови Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 517 «Про підходи до побудови організаційної структури Національного банку України» (із змінами) та наказу Управління Національного банку України в Одеській області від 05 лютого 2015 року № 31-к «Про скорочення штату та чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій Управління Національного банку України в Одеській області» посада, яку ви обіймаєте підлягає скороченню».

30 квітня 2015 року Наказом Управління Національного банку України в Одеській області № 150-к, ОСОБА_1- завідувача сектору касових операцій відділу готівкового обліку і касових операцій, було звільнено з роботи з 05 травня 2015 року у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 8).

Не погоджуючись з винесеним наказом Управління Національного банку України в Одеській області, позивач оскаржила його у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржений наказ суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 19. Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням зап.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації , підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення».

Отже, виходячи з наведеного, звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України вважається законним тільки у разі, якщо на підприємстві дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці.

Так, за програмою Національного банку України щодо організаційної трансформації НБУ, передбачено створення чотирьох центрів управління на регіональному рівні, де кожен з чотирьох нових макрорегіонів відповідатиме за декілька областей. (Одеське управління - очолює південний макрорегіон). Також програмою НБУ зазначено, що функції касової підтримки та інкасації залишаються на рівні нинішніх Територіальних управлінь. Заплановано зменшення чисельності персоналу який виконує не ключові та супроводжуючі функції з одночасним посиленням основних ключових функцій Національного банку в регіонах (а.с. 10-18).

Також судом встановлено, що в Управлінні НБУ в Одеській області, як і в інших регіонах, проводиться скорочення чисельності персоналу у тих підрозділах (відділах), які, як зазначено у документах НБУ, виконують не ключові та супроводжуючі функції. Відділ готівкового обігу і касових операцій в якому працювала і очолювала сектор касових операцій ОСОБА_1, продовжує виконувати функції та не змінив назви або напрямків роботи. За Програмою НБУ передбачено скорочення певних рівнів, в результаті чого виведено рівень сектору, але усі завідувачі секторів відділу готівкового обігу і касових операцій переведені на нові посади - головних економістів відділу.

В судовому засіданні встановлено з пояснень Позивача та не заперечувалось представником відповідача, що Наказом від 05.02.2015 року № 31-к «Про скорочення штату та чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій управління», скорочено посади відділу у кількості 48 одиниць за штатним розписом. Наступного дня, 06.02.2015 року, 47 осіб були фактично переведені на введені до штату посади, окрім Позивача ОСОБА_1

В матеріалах справи містяться зміни до штатного розпису станом на 02.02.2015 року, відповідно до яких, у відділі готівкового обігу і касових операцій управління усього виводиться 48 штатних посад, а уводиться 47 (а.с. 115-117).

Також, у змінах до штатного розпису станом на 08.05.2015 року, посади у відділі готівкового обігу і касових операцій зі штату не виведені (а.с. 127-129). Всього затверджено 233 посади.

Таким чином, оптимізація чисельності працівників в Управлінні Національного банку України в Одеській області, скорочення штату та чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій станом на 30.04.2015 року відбулось лише шляхом скорочення однієї посади та звільнення Позивача, що свідчить про відсутність зміни організаційної структури та належного скорочення чисельності або штату працівників.

Крім того, Управлінням НБУ в Одеській області порушено законодавство України щодо процедури вивільнення працівника при скороченні штату працівників.

Так, частиною 3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Статтею 42 КЗпП України передбачене таке право, тобто при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Суд враховує те, що правила статті 42 КЗпП України про переважне право залишення на роботі не поширюються на випадки працевлаштування вивільнюваних працівників на вакантні посади.

Разом з тим, Суд критично оцінює посилання відповідача у запереченнях на позов щодо застосування статті 42 КЗпП України оскільки, як зазначає сам відповідач, правила статті 42 КЗпП України не поширюються на випадки працевлаштування вивільнюваних працівників на вакантні посади, тобто в процесі працевлаштування таких осіб на конкретну посаду, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду України від 19.12.2007 року.

Судом встановлено, що за період з моменту ознайомлення Позивача з попередженням про звільнення, а саме з 09 лютого 2015 року, Управлінням Національного банку України в Одеській області не запропоновано ОСОБА_1 жодної вакантної посади у системі Національного банку України, як передбачено ст. 49-2 КЗпП України.

Разом з тим, згідно з додатком до інформаційної довідки відділу роботи з персоналом станом на 30.04.2015 року, за штатом в управлінні перебувало 289 посад, з них заміщено 232, наявні 57 вакансій (а.с. 120-121) та жодної із них Позивачу не було запропоновано, незважаючи на те, що ОСОБА_1 працювала в системі Національного банку України 14 років, 28.11.2011 року була призначена на посаду завідувача сектору касових операцій відділу готівкового обліку і касових операцій наказом начальника Управління НБУ в Одеській області № 412-к від 28.11.2011 року, тобто, рівень кваліфікації Позивача дозволяв переведення на нижчу посаду.

06.05.2015 року, після видання наказу, який оскаржений, Відповідачем направлено повідомлення до Департаменту персоналу Національного Банку України про виведення зі штатного розпису 56 вакантних посад.

Суд не бере до уваги посилання на Постанову Правління Національного банку України від 30.03.2015 року № 204 «Про внесення змін до структури та затвердження граничної чисельності працівників територіальних управлінь Національного банку України», якою зменшено штатну чисельність працівників відділу готівкового обігу і касових операцій в управлінні НБУ в Одеській області на 1 одиницю, оскільки Позивача попереджено про наступне вивільнення ще 09.02.2015 року на виконання від 05.02.2015 року № 31-к «Про скорочення штату та чисельності працівників відділу готівкового обігу і касових операцій управління», виданого саме Відповідачем, а зменшення штатної чисельності працівників відділу на 1 одиницю 30.03.2015 року відбулось у зв'язку з призупиненням операцій з купівлі банківських та дорогоцінних металів, що в першу чергу передбачає вивільнення посад експертів.

Таким чином, Відповідач мав можливість перевести працівника з його згоди на іншу роботу в управлінні, але Відповідачем позбавлено ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем недоведено правомірність винесення Наказу №150-к від 30.04.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, тому є підстави для визнання такого Наказу протиправним та його скасування.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи не дають адміністративному суду підстав для висновків, які б спростовували правову позицію позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №150-к від 30.04.2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27.11.2015 року.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Катаєва Е.В.

Суддя Свида Л.І.

.