Постанова № 53901637, 07.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 804/14161/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.

за участю

представника позивача Зоріної О.М.,

представника відповідача Путря А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015 року № 0002242205, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015 року № 0002242205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 86150,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 09/2205/35607571 від 16.03.2015 р. щодо порушення підприємством п. 3.5 гл. 3, п. 5.8 гл. 5, п.7.24 гл. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме, перевищення ліміту залишку готівки в касі, є необгрунтованими, оскільки первинними бухгалтерськими документами та виписками з банку підтверджено факт видачі та отримання готівкових коштів з каси підприємства для сплати за спецодяг, витрат на відрядження та виплати позики. За таких обставин, застосування штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436 від 12.06.1995 р., є безпідставним, а податкове повідомлення - рішення від 05.08.2015 року № 0002242205, протиправним. Також вважають, що відповідачем штрафні санкції застосовано із порушенням вимог ст. 250 Господарського кодексу України, що також є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи. В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 43075,00 грн., внаслідок видачі готівки під звіт працівникам підприємства згідно видаткових касових ордерів, у яких відсутні обов'язкові реквізити, а саме, підписи та паспортні дані одержувачів, є підставою для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436. У зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» (код ЄДРПОУ 35607571) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.12.2007 р. (а.с. 30) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В період з 16.02.2015 р. по 06.03.2015 р., згідно з затвердженим планом - графіком проведення планових документальних перевірок на 1 квартал 2015 року, у відповідності до п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, службовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «МН-Строй» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки, складено акт перевірки № 09/2205/35607571 від 16.03.2015 р. (в.с. 30-32), за висновками якого встановлено порушення п. 3.5 гл. 3, п. 5.8 гл. 5, п.7.24 гл. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2015 року № 0002242205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 86150,00 грн. (а.с. 37)

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 05.08.2015 року № 00022422 слугували висновки ДПІ щодо встановлення в ході перевірки перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства в сумі 43075,00 грн., а саме, до каси підприємства прийнято:

- видатковий касовий ордер № 19 від 18.03.2013 р. не підтверджений підписом одержувача готівки у сумі 2575,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 98 від 28.11.2013 р. не підтверджений підписом одержувача готівки в сумі 1900,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 63 від 23.08.2013 р. без зазначення дати отримання готівки в сумі 1900,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 89 від 22.10.2013 р. без зазначення дати отримання готівки в сумі 5200,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 66 від 27.08.2013 р. без зазначення дати отримання готівки в сумі 1400,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 64 від 27.08.2013 р. без зазначення дати отримання готівки в сумі 11200,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 38 від 31.05.2013 р. без зазначення дати отримання готівки в сумі 3400,00 грн.;

- видатковий касовий ордер № 52 від 29.07.2013 р. без зазначення дати отримання готівки в сумі 9400,00 грн. (с. 127 Акта перевірки).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Суд зазначає, що пунктом 3.1 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637) передбачено, що касові операції оформлюються ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 3.5 гл. 3 Положення № 637, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

У свою чергу, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку, або для інших цілей, оформлюються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі (п. 3.7 глави 3 Положення № 637).

Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить про те, що при оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних документів.

З наданих до суду 29.04.2015 р. позивачем доказів вбачається, що:

18.03.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу готівкових коштів з каси підприємства для придбання спецодягу керівнику підприємства ОСОБА_4 в розмірі 2575,00 грн. до якої залучено відомость на виплату грошей № 1ПП від 18.03.2013 р. підписана одержувачем (а.с. 7-8);

- 28.11.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на виплату коштів на відрядження на суму 1900,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 8П від 28.11.2013 р. на загальну суму 1900,00грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_4 (а.с. 9-10);

- 23.08.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу позики по договору позики від 22.08.2013 р. № 22/08 ОСОБА_5 на суму 8000,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 4П від 23.08.2013 р. на загальну суму 8000,00 грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_5 (а.с. 11-12);

- 22.10.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу готівкових коштів на відрядження на суму 5200,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 7П від 22.10.2013 р. на загальну суму 5200,00 грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_6 (а.с. 13-14);

- 27.08.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу готівкових коштів на відрядження на суму 1400,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 6П від 27.08.2013 р. на загальну суму 1400,00 грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_7 (а.с. 15);

- 27.08.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу готівкових коштів на відрядження на суму 11200,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 5П від 27.08.2013 р. на загальну суму 11200,00 грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_6 (а.с. 16-17);

- 31.05.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу готівкових коштів на відрядження на суму 3400,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 2П від 31.05.2013 р. на загальну суму 3400,00 грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_7 (а.с. 18-19);

- 29.07.2013 р. головним бухгалтером ОСОБА_3 було складено видатковий касовий ордер на видачу готівкових коштів на відрядження на суму 9400,00 грн. до якого залучена відомість на виплату грошей № 3П від 29.07.2013 р. на загальну суму 9400,00 грн., яка підписана одержувачем ОСОБА_8 (а.с. 2-19).

Тобто, в ході розгляду справи встановлено факт отримання грошових коштів із каси ТОВ «МН - Строй» та видачу їх працівникам підприємства у вигляді витрат на відрядження, витрат на придбання спецодягу, витрат на виплату позики у день оформлення видаткових касових ордерів.

Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Абзацем 2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Отже, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактів перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі ТОВ «МН - Строй» за 18.03.2013 р., 28.11.2013 р., 23.08.2013 р., 22.10.2013 р., 27.08.2013 р., 31.05.2013 р., 29.07.2013 р. суд приходить до висновку про безпідставність висновків перевіряючих, викладених у акті перевірки № 09/2205/35607571 від 16.03.2015 р. щодо видачі підприємством готівки з каси, яка не підтверджена підписом одержувача на загальну суму 43075,00 грн.

Суд також вважає, що відповідачем порушені строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта можуть бути застосовані адміністративно - господарські санкції.

Так, за своєю суттю передбачена статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 ГК України.

При цьому, адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно зі статтею 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (перевищення ліміту каси) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 05.08.2015 року № 0002242205 штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 ГК.

Правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 ГК України висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 лютого 2007 року № 21-713во06, 15 вересня 2009 року № 21-558во09, 27 травня 2014 року № 21-126а14, 04 листопада 2014 р. № 21-466а14.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ «МН - Строй», а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2015 року № 0002242205.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до норм ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2015 року № 0002242205 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.08.2015 року № 0002242205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 86150, 00 грн. (вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» (код ЄДРПОУ 35607574, 49015, м. Дніпропетровськ, проїзд Шаховий б. 63) судові витрати в розмірі 182,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева