Рішення № 5390036, 14.11.2007, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2- 737/07рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2007 року Криворізький районний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Бондарчука Г.Д.

при секретарі Ференц І.З.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного спеціалізованого будівельно - монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт, кар'єрів "Кривбасшахтопрохідка", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок розміру відшкодування шкоди, страхових виплат та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до державного спеціалізованого будівельно -монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт, кар'єрів "Кривбасшахтопрохідка" (надалі трест "Кривбасшахтопрохідка"), та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ...) про перерахунок розміру відшкодування шкоди, страхових виплат та стягнення заборгованості.

В позовній заяві позивач вказав, що в період з 1975 р. по 1983 р. працював у відповідача - в тресті «Кривбасшахтопрохідка» в шахтобудівельному управлінні №1 по професії прохідника на підземних роботах 5 розряду.

31.08.1982р. при виконанні трудових обов'язків прохідника 5 розряду з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він був тяжко травмований. За висновком ВТЕК, починаючи з 08.02.1983р. йому вперше було встановлено 80% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 2 групи. Після переогляду ВТЕК, починаючи з 01.03.1984р. йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 3 групи, яка в наступному не змінювалась. Висновком ВТЕК від 12.04.1993р. йому було підтверджено 60% втрати профпрацездатності, на безстроковий термін.

«Кривбасшахтопрохідка», після встановлення втрати професійної працездатності, в добровільному порядку призначила відшкодовувати заподіяну мені шкоду, яка провадилась до 1.04.2001р., а потім почав відшкодовувати відповідач № 2, який відшкодовує й до теперішнього часу.

В липні 2007 р. він дізнався, що спричинена шкода відшкодовується неправильно. Причиною неправильності являється порушення трестом "Кривбасшахтопрохідка"

законодавства про відшкодування шкоди, оскільки перерахунок розміру відшкодування шкоди проводився не завжди на коефіцієнти фактичного підвищення тарифних ставок. Позивач вважає, що відповідач - трест «Кривбасшахтопрохідка» не застосував при перерахунку сум з відшкодування шкоди коефіцієнти 1.4 з 01.11.1996 p.; 1.36 з 01.04.1997 p.; 1.044 з 01.01.1999р.

ВВД Фонду після квітня 2001 р. продовжив виплати, але в неправильному розмірі, в розмірі, призначеному трестом "Кривбасшахтопрохідка", в зв'язку з чим щомісячно не доплачував страхові виплати.

Позивач просить стягнути на його користь недоплату по щомісячним виплатам з тресту "Кривбасшахтопрохідка" за період з 01.01.2001 р. по 01.04.2001 р. в розмірі 1090 гривень 11 копійок, з ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... за період з 01.04.2001 р. по 01.09.2007 р. в сумі 49222 гривні 01 копійку, а також стягувати щомісячно з ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... страхові виплати в розмірі 1588 гривень 25 копійок довічно, починаючи з 01.09.2007 p., або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства України.

В подальшому, позивач надав до суду заяву про відмову від стягнення з тресту «Кривбасшахтопрохідка» недоплати за період з 01.01.2001р. по 01.04.2001р. В частині позову до ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... позовні вимоги не змінив, та просив стягнути недоплату по страховим виплатам за період з 01.04.2001р. по 01.09.2007р. в сумі 49 222 гривні 01 копійку, та стягувати щомісячно страхові виплати в сумі 1588 гривень 25 копійок довічно, починаючи з 01.09.2007р., або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі нотаріально засвідченої довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути з ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... недоплату по страховим виплатам за період з 01.04.2001 р. по 01.09.2007 р. в сумі 49222 гривні 01 копійки, та стягувати щомісячно страхові виплати в сумі 1588 гривень 25 копійок безстроково, починаючи з 01.09.2007р., або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства України.

Представник ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків... позов не визнав, та пояснив, що позивачу своєчасно, та в розмірі встановленому трестом "Кривбасшахтопрохідка" проводяться страхові виплати і вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків... у неправильності призначення розміру відшкодування шкоди немає, підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було, позивач з цього приводу до них не звертався. Крім цього, в заперечення проти позову пояснив, що позивач просить стягнути недоплату за весь період існування Фонду, що суперечить пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні, з огляду трудової книжки позивача встановлено, що 30.12.1975р. його було прийнято на шахту «Артем» комбінату «Кривбасшахтопрохідка» бетонником 4 розряду. 18.11.1976р. позивач був переведений в шахтобудівельне управління № 1 тресту прохідником на підземних роботах 5 розряду. 08.02.1983р. позивача було звільнено з роботи в зв'язку з невідповідністю за станом здоров'я, за інвалідністю 2 групи (а.с. 6-10).

31.08.1982р. при виконанні трудових обов'язків прохідника 5 розряду в шахтобудівельному управлінні № 1 тресту «Кривбасшахтопрохідка», позивач був тяжко травмований. Цей факт підтверджується актом про нещасний випадок № 60 від 01.09.1982р., складений ШБУ № 1 спеціалізованого виробничого комбінату «Кривбасшахтопрохідка» (а.с. 11-14).

Після отриманої травми, при огляді у ВТЕК, позивачу вперше було встановлено 80% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 2 групи. Строк рахувати з 08.02.1983р. Після переогляду у ВТЕК, починаючи з 01.03.1984р. йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 3 групи, які в наступному не змінювались. Після наступного огляду у ВТЕК від 12.04.1993р., комісія прийшла до висновку підтвердити позивачу 60% втрати професійно працездатності, починаючи з 01.03.1993р., на безстроковий термін (а.с. 22).

На підставі наказу спеціалізованого виробничого комбінату

«Кривбасшахтопрохідка» № 250 від 21.03.1983р. позивачу було призначено виплачувати в зв'язку з ушкодженням здоров'я щомісячно по 274 руб. 79 коп., виходячи з його заробітної плати на момент нещасного випадку, та втрати професійної працездатності (а.с. 49). Надалі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 26.05.1992р., позивачу було взято для розрахунку суми з відшкодування шкоди середньомісячний заробіток відповідного працівника, а саме по професії підземного прохідника по шахтобудівельному управлінню № 1 тресту «Кривбасшахтопрохідка» в сумі 8575, 08 карбованців, що підтверджується довідкою рахунку та перерахунку сум відшкодування шкоди позивача (а.с. 53).

В наступному, підприємством робився перерахунок розміру відшкодування шкоди. Виплати втраченого заробітку провадились до 01.04.2001р., а потім на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» почало відшкодовувати ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...

Відповідно до довідки про доходи № 04/4836 від 20.06.2007р. (а.с. 30), та постанов про продовження, призначення перерахованої страхової виплати № 6965 від 27.11.2001р., № 6892п1 від 01.03.2002р., № 20011п14 від 01.03.2003р., № 35769п23 від 01.03.2004р., № 92456бер05 від 01.03.2005р., № 149340бер06 від 01.03.2006р., № 177107бер07 від 20.03.2007р., ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків... виплачував позивачу щомісячні страхові виплати в сумі 191 гривні 56 копійок (після прийняття справи), з 1.03.2002 р. виплачувались страхові суми в розмірі 208 гривень 89 копійок, з 01.03.2003 р. в сумі 246 гривень 91 копійка, з 01.03.2004р. в сумі 284 гривні 44 копійки, з 01.03.2005р. в сумі 352 гривні 14 копійок, з 01.03.2006р. в сумі 463 гривні 45 копійок, з 01.03.2007р. в сумі 548 гривень 26 копійок.

Приймаючи до уваги відмову позивача від позовних вимог до тресту «Кривбасшахтопрохідка», а в матеріалах справи для її розгляду достатньо документів, наданих сторонами, суд вважає, що немає необхідності притягувати в якості відповідача трест «Кривбасшахтопрохідка», та стягувати з нього недоплату, тому як відмова від позову до цього відповідача не суперечить чинному законодавству.

З документів, наданих трестом «Кривбасшахтопрохідка», вбачається, що на підприємстві підвищувались тарифні ставки та суми відшкодування шкоди: 01.11.1992 р. в 2.61; 01.01.1993 p.-в 2; 01.06.1993 р. в 2; 01.09.1993 р. в 2.89855; 01.12.1993 р. в 3; 01.04.1994 p.-в 2, 0 відшкодування шкоди; 01.07.1994 р. в 2; 01.10.1994 р. в 2; 01.02.1995 р. в 3; 01.01.1996 р. в 2; 01.03.1996 р. в 1.3; 01.07.1996 р. в 1.07 перерахунок відшкодування шкоди; 01.08.1996 р. в 1.03 відшкодування шкоди; 01.10.1996 р. в 1.01

відшкодування шкоди; 01.11.1996 р. в 1.4 перерахунок відшкодування шкоди не робився; 01.04.1997 р. в 1.36, розмір відшкодування шкоди перераховано в 1.045 рази; 01.01.1999 р. в 1.044 перерахунок відшкодування шкоди не провадився.

Суд, приймаючи рішення по справі, керується нормами законодавства. Згідно з роз'ясненнями Міністерства праці України від 31.05.1993 р. № 06-2100, перерахунок розміру відшкодування шкоди провадиться шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників, якщо колективним договором не передбачено більш пільгові умови перерахунку. Відповідно зі ст. 9-1 КЗпП України, підприємства в межах своїх повноважень, та за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з трудовим законодавством пільги для працівників.

Суд приходить до висновку, що розмір відшкодування шкоди позивачу необхідно розрахувати наступним чином: 8575, 08 карбованців (розмір середньомісячного заробітку по професії підземного прохідника за період січень - квітень 1992р. на підставі рахунку-перерахунку тресту), який позивач не оспорює і просить взяти за основу для розрахунку. При 60% втрати професійної працездатності, підприємство виплачувало по 5145, 05 карбованців, що також підтверджується розрахунком підприємства.

В наступному, згідно довідки - розрахунку підприємства, розмір відшкодування шкоди повинен бути відкоригований на коефіцієнти підвищення тарифних ставок : в 2.61 з 01.11.1992р.; в 2 з 01.01.1993р.; в 2 з 01.06.1993р.; в 2.89855 з 01.09.1993р.; в 3 з 01.12.1993р.; в 2 з 01.04.1994р., що дорівнює -934161, 89 крб.

В подальшому, тарифні ставки на підприємстві були підвищені в 2 з 01.07.1994; в 2 з 01.10.1994р.; в 3 з 01.02.1995р., в 2 з 01.01.1996р.; в 1.3 з 01.03.1996р., тому розмір відшкодування шкоди повинен скласти - 29145850, 96 крб. або в перерахунку на гривні згідно Указу Президента України «Про грошову реформу» 291, 46 грн.

З 01.11.1996 р. на підставі спільного рішення адміністрації та профспілки тресту «Кривбасшахтопрохідка» від 14.11.96 p. № 435Y35 тарифні ставки було підвищено в 1.4 рази, позивачу перерахунок на вказаний коефіцієнт не зроблено, що суперечить п. 28 «Правил відшкодування шкоди...» Тому, суд вважає, що розмір відшкодування шкоди позивачу повинен становити: 291, 46 грн.* 1, 4= 408, 04 грн.

З 01.04.1997р. наказом по тресту «Кривбасшахтопрохідка» № 81 від 17.03.1997 року тарифні ставки по підприємству збільшені в 1.36 (відповідачем перерахунок зроблений тільки на 1.045). Суд приходить до висновку, що розмір відшкодування шкоди позивачу повинен бути перерахований коефіцієнт підвищення тарифних ставок, та скласти: 408, 04 грн. * 1, 36 = 554, 93 грн.

З 01.01.1999р. на підставі наказу по тресту «Кривбасшахтопрохідка» № 9 від 16.01.1999р. тарифні ставки по підприємству збільшені в 1.044 рази (розмір відшкодування шкоди не збільшено). У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.1997р. пункт 28 «Правил відшкодування шкоди...» був доповнений абзацом шостим, в якому зазначено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця, або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Позивач додержується вимог вищевказаної постанови, та не наполягає на застосуванні даного коефіцієнту, оскільки розмір відшкодування шкоди (після застосування коефіцієнту 1.044) в розмірі 579, 35 грн., в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності, буде перевищувати фактичну заробітну плату підземного

прохідника по ШБУ № 1 тресту «Кривбасшахтопрохідка». Тому, суд вважає, що розмір втраченого заробітку залишається попереднім, а саме - 554, 93 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та з

постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків... від 31.01.2002 р. №7 та від 31.03.2003 р. №3 з 01.03.2002 р. та з 01.03.2003 p., щомісячні страхові виплати збільшуються в 1.193 рази та 1.182 рази.

Відповідно страхова виплата позивачу 554 грн. 93 коп. в перерахунку на коефіцієнт 1, 193 буде становити з 01.03.2002 р. 662 грн. 03 коп., з 01.03.2003 р. щомісячна страхова виплата після перерахунку на коефіцієнт 1, 182 повинна скласти 782 грн. 52 коп.3 01.03.2004 страхові виплати збільшуються в 1.152 рази, отже позивачу страхові виплати будуть становити 901 грн. 46 коп.3 01.03.2005 р. страхові виплати збільшуються в 1.238 рази. Перерахований позивачу на вказаний коефіцієнт розмір страхових виплат буде становити 1116 грн. 01 коп.3 01.03.2006р. страхові виплати збільшуються в 1.203 рази, отже позивачу страхові виплати будуть становити 1342 грн. 56 коп.3 01.03.2007р. страхові виплати збільшуються в 1.183 рази, отже позивачу страхові виплати будуть становити 1588 грн. 25 коп.

Згідно п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», в якому зазначено, що виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років, вимоги позивача, про стягнення недоплати по страховим виплатам за період з 01.04.2001р. по 01.09.2007р. підлягають частковому задоволенню - за три останні роки.

У зв'язку з неправильним призначенням та виплатою страхових сум з 01.09.2004 р. по 01.09.2007 р. виникла недоплата в сумі 29657 гривень 82 копійки з розрахунку:

З 01.03.2004 р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.152 рази. Сума страхових виплат позивачу 782 грн. 52 коп., при збільшенні в 1.152 рази становитиме 901 грн. 46 коп.. Фактично позивачу (згідно довідки про доходи № 04/4836 від 20.06.2007р.) виплачувалось з 01.03.2004р. по 284 грн. 44 коп., тим самим щомісячно не досплачувалось по 617 грн. 02 коп., а в період з 01.09.2004 р. до 01.03.2005р. (6 місяців) позивачу не доплачено 3702 гривні 12 копійок.

З 01.03.2005р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.238 рази. Сума страхових виплат позивачу 901 грн. 46 коп., при збільшенні в 1.238 рази становитиме 1116 грн. 01 коп., а фактично позивачу виплачувалось по 352 грн. 14 коп., тим самим щомісячно не досплачувалось по 763 грн. 87 коп., а до 01.03.2006р. (12 місяців) позивачу недоплачено 9166 гривень44 копійки.

З 01.03.2006р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.203 рази. Сума страхових виплат 1116 грн. 01 коп., при збільшенні в 1.203 рази становитиме 1342 грн. 56 коп., а фактично виплачувались по 463 грн. 45 коп., тим самим щомісячно не досплачувалось по 879 грн. 11 коп., а до 01.03.2007р. (12 місяців) позивачу не доплачено 10549 гривень 32 копійки.

З 01.03.2007р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.183 рази. Сума страхових виплат 1342 грн. 56 коп., при збільшенні в 1.183 рази становитиме 1588 грн. 25 коп., а фактично виплачувались по 548 грн. 26 коп., тим самим щомісячно не дооплачувалось по 1039 грн. 99 коп., а до 1.09.2007р. (6 місяців) позивачу не доплачено 6239 гривень 94 копійок.

Сторони по справі, згідно Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21.01.1993 р. №7-93 звільнені від сплати судового збору, тому витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, суд відносить за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 173 КЗпП України, ст. , ст. 11, 12, 31 Закону України «Про охорону праці», ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. п. п. 9, 11, 22, 25, 28 , 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 року № 472 з подальшими змінами та доповненнями, п.22 Постанови Пленуму № 6 Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. , ст. 15, 60, 88 ч. 2, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до державного спеціалізованого будівельно - монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт, кар'єрів "Кривбасшахтопрохідка", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок розміру відшкодування шкоди, страхових виплат та стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (50074. м. Кривий Ріг, проспект Миру 30-а; р/р № 371756999983102, МФО 8055012, код ЕДРПОУ 2513606 в УДК Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_3 одноразово недоплату по страховим виплатам за період з 01.09.2004 року по 01.09.2007 року у сумі 29657 гривень 82 копійки, та щомісячно стягувати на його користь страхові виплати у порядку втраченого заробітку у сумі 1588 гривень 25 копійок, починаючи з 01.09.2007 р. довічно, або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р\р № 371756999983102. МФО 805012 банк: Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ , код 25913606) витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи Криворізьким районним судом Дніпропетровської області в сумі 1 гривня 50 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.