Вирок № 53899008, 27.11.2015, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Єдиний унікальний номер № 680/1011/14-к

Провадження № 1-кп/670/1/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2015 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді Волкової О.М.

з участю секретарів Сікорської В.О., Білої Л.М., Павлішена Ю.В.

прокурорів Наконечного С.О., Грохольської (Мазур) А.М., Федько М.В., Яворського С.С., Гурняка В.Ф.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014240190000179 від 18 червня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, із вищою освітою, працюючої директором Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, інваліда 2-ої групи, вдова, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, відповідно до наказу відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації № 36-к від 31.07.2007 року, перебуваючи на посаді директора Браїлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, будучи службовою особою з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, зловживаючи своїм службовим становищем, із корисливих мотивів, шляхом службового підроблення з метою незаконного отримання заробітної плати нею та її чоловіком ОСОБА_5, який працював сторожем Браїлівської ЗОШ, вирішила незаконно заволодіти бюджетними коштами.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння коштами, ОСОБА_2 на початку квітня 2012 року в приміщенні Браїлівської ЗОШ, що по вул. Леніна, 77, с. Браїлівка, Новоушицького району, надала заступнику директора Браїлівської ЗОШ ОСОБА_6, яка не була обізнана в її злочинних намірах, письмове пояснення з приводу кількості проведених у березні 2012 року уроків вчителями Браїлівської ЗОШ, в якому не повідомила про перебування нею з 27 по 30 березня 2012 року на стаціонарному лікуванні у Новоушицькій ЦРЛ. На підставі вказаного письмового пояснення ОСОБА_6 склала довідку до відомості на виплату заробітної плати вчителям за березень 2012 року, в яку внесені завідомо неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_2 робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі.

Після цього ОСОБА_2 з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, вищевказану довідку та пояснення передала у відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької РДА, що знаходиться за адресою смт. Нова Ушиця вул. Гагаріна, 40, на підставі яких бухгалтер ОСОБА_7 склала відомість на виплату зарплати вчителям Браїлівської ЗОШ за березень 2012 року, у тому числі ОСОБА_2, в якій було внесено завідомо неправдиві відомості про відпрацювання нею робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі. Зазначену відомість ОСОБА_2 завірила своїм підписом та печаткою Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, цим самим надавши вказаній відомості статусу офіційного документу.

На підставі вказаної підробленої відомості ОСОБА_2 незаконно нараховано та виплачено на картковий рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти за невідпрацьовані дні за період з 27 по 30 березня 2012 року на загальну суму 796,26 гривень, якими вона заволоділа.

Таким чином, директор Браїлівської ЗОШ ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволоділа грошовими коштами у розмірі 796 грн. 26 коп., що в свою чергу призвело до зайвого нарахування єдиного внеску на заробітну плату на загальну суму 289 грн. 04 коп., чим спричинила майнову шкоду бюджетним інтересам держави на загальну суму 1085,30 гривень та суспільним інтересам у вигляді підриву авторитету та встановленого порядку організації державної системи освіти.

Крім того, директор Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснила розтрату бюджетних коштів на суму 764.28 гривень, чим спричинила майнову шкоду бюджетним інтересам держави на вказану суму та суспільним інтересам у вигляді підриву авторитету та встановленого порядку організації державної системи освіти.

Так, у квітні 2014 року ОСОБА_2 умисно надала завгоспу Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_8, який не був обізнаний в її злочинних намірах, вказівку щодо заповнення табелів виконання робочого часу за березень та квітень 2014 року технічними працівниками Браїлівської ЗОШ, в які внести відомості про відпрацювання робочого часу в повному обсязі її чоловіком ОСОБА_5, сторожем Браїлівської ЗОШ, хоча останній перебував на стаціонарному лікуванні в період з 30.03.2014 року по 02.04.2014 року у Новоушицькій ЦРЛ та з 02.04.2014 року по 16.04.2014 року у Хмельницькій обласній лікарні.

Виготовлений в приміщенні Браїлівської ЗОШ ОСОБА_8 табель виконання робочого часу працівниками Браїлівської ЗОШ за березень 2014 року, ОСОБА_2 завірила своїм підписом та печаткою Браїлівської ЗОШ, надавши цим самим йому статусу офіційного документу, чим здійснила видачу завідомо неправдивого документу. Надалі ОСОБА_2, повторно, умисно, з метою заволодіння бюджетними коштами в інтересах свого чоловіка ОСОБА_5, зазначений підроблений табель виконання робочого часу передала у відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької РДА, на підставі якого бухгалтер ОСОБА_9 склала відомість на виплату заробітної плати працівникам Браїлівської ЗОШ за березень 2014 року, в тому числі ОСОБА_5, в яку внесено завідомо неправдиві відомості про відпрацювання останнім робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі. Зазначену відомість ОСОБА_2 завірила своїм підписом та печаткою Браїлівської ЗОШ, надавши їй цим самим статусу офіційного документу.

Крім того, ОСОБА_2 виготовлений в приміщенні Браїлівської ЗОШ завгоспом ОСОБА_8 табель виконання робочого часу працівниками Браїлівської ЗОШ за квітень 2014 року, з метою заволодіння бюджетними коштами в інтересах свого чоловіка ОСОБА_5, передала у відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької РДА, на підставі якого бухгалтер ОСОБА_9 склала відомість на виплату зарплати працівникам Браїлівської ЗОШ за квітень 2014 року, в тому числі ОСОБА_5, в яку внесено завідомо неправдиві відомості про відпрацювання останнім робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі.

На підставі вказаних підроблених табелів та відомостей ОСОБА_5 незаконно нараховано та виплачено на картковий рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти за невідпрацьовані дні на загальну суму 704,99 гривень, що в свою чергу призвело до зайвого нарахування єдиного внеску на заробітну плату на суму 59 грн. 29 коп.

Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора Браїлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоушицького району, будучи службовою особою з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, використовуючи своє службове становище, володіючи повноваженнями направлення подання про призначення на посаду вчителя Браїлівської ЗОШ до відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації, з використанням наданих повноважень, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересів служби, за направлення подання про призначення ОСОБА_10 на посаду вчителя іноземної мови Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів до відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації, 24.06.2014 року близько 13 години в смт. Нова Ушиця на тротуарі по вул. Подільській біля перехрестя з вул. Українською, одержала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 200 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, що станом на 24.06.2014 становило згідно курсу НБУ 2378,40 гривень, та продукти харчування і спиртні напої на загальну суму 1260 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 3638,90 гривень.

Своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; у розтраті та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно; в одержанні службовою особою неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 368 Кримінального Кодексу України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчинених злочинах, та цивільний позов прокурора, заявлений в інтересах держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення у сумі 6946 грн. 33 коп., не визнала.

Показала, що у кінці травня, числа не пам'ятає, до неї зателефонувала техпрацівник школи, і повідомила, що якась жінка шукає її у школі. 3 чи 4 червня 2014 року на мобільний телефон ОСОБА_2 подзвонила невідома жінка й сказала, що хоче влаштуватись на роботу, на що обвинувачена відповіла, що місць немає. Через декілька хвилин після цього незнайомка під'їхала до неї додому, повідомила, що це вона тільки що телефонувала, що її чоловіка переводять на роботу в Нову Ушицю, і в райвно вона дізналась про наявність вакантного місця вчителя іноземної школи у Браїлівській ЗОШ. ОСОБА_2 подивилась її документи, і сказала, що на роботу вчителів приймає не вона, а начальник відділу, після чого жінка залишила номер свого мобільного телефону, і поїхала. 23.06.2014 року о 20 год. вона знову зателефонувала до ОСОБА_2 На її запитання, чого вона до неї не дзвонить, обвинувачена відповіла, що ще немає вільних місць. Після цього ОСОБА_10 сказала, що хоче завтра зустрітись, на що ОСОБА_2 погодилась, бо якраз збиралась їхати в лікарню здавати аналізи. Зранку наступного дня ОСОБА_10 по мобільному телефону повідомила, що вже чекає біля приміщення відділу освіти, та обвинувачена під'їхала туди разом із своїм чоловіком. З'ясувавши, що начальника відділу ОСОБА_12 на місці немає, вона зателефонувала до неї, але та вибила номер. На прохання ОСОБА_10 ОСОБА_2 сіла в її автомобіль, і вони поїхали на площу до пам'ятника Леніна, де стали чекати ОСОБА_12, яка знаходилась в райдержадміністрації. В автомобілі вони розмовляли про книги, про роботу, та обвинувачена помітила, що зверху на бардачку лежав конверт і папка, а біля ніг стояв пакет. Коли ОСОБА_12 вийшла із приміщення райдержадміністрації, ОСОБА_2 підійшла до неї, і сказала, що приїхала жінка, яка хоче влаштуватись на роботу, на що ОСОБА_12 відповіла, що нехай приходить 15 серпня, і тоді будуть говорити. Повернувшись до автомобіля, ОСОБА_2 розповіла про це ОСОБА_10, після чого та почала скаржитись, що на неї буде сваритись чоловік, і попросила взяти у неї трудову книжку та заяву про прийом на роботу. ОСОБА_2 погодилась, бо вона має право подати начальнику відділу освіти подання про прийняття вчителя на роботу. ОСОБА_10 написала заяву, склала її вдвоє, і поставивши у трудову книжку, передала обвинувачені. ОСОБА_2 поклала трудову книжку й заяву у свою сумку, після чого ОСОБА_10 запропонувала взяти цукерки, які стояли у пакеті біля її ніг, а потім кинула пакет з автомобіля, і поїхала. ОСОБА_2 зловила пакет із коробкою цукерок «Маргарита» за ручки і поклавши його на заднє сидіння свого автомобіля поїхала з чоловіком у лікарню, де забрали дочку. Приблизно через три години після зустрічі із ОСОБА_10 біля приміщення гриль-бару їх зупинив працівник ВДАІ ОСОБА_13, витягнув чоловіка з автомобіля, а заступник начальника райвідділу міліції ОСОБА_14 витягнув її за волосся, а потім у них забрали ключі від автомобіля, мобільні телефони і не дозволяли нікому телефонувати. У приміщенні бару їй освічували руки, робили змиви, проте на руках світіння не було. Потім хтось приніс її жіночу сумку, і чоловік по батькові «ОСОБА_47» витягнув із неї трудову книжку та заяву, у якій виявились гроші. Пізніше принесли чорний пакет, у якому був ще один пакет з надписом «бос», і також просвічували його вміст.

Також обвинувачена показала, що крім виконання обов'язків директора школи, вона читає українську мову та літературу. У 2012 році вона викладала у 5-6 класах, в 2014 - у 6-7 класах. З 27 по 30 березня 2012 року тривали шкільні канікули, під час яких вчителі чергують по 4 години, та усі ці дні вона була на роботі. У кінці березня та кінці травня 2014 року вона захворіла, і змушена була прокапатись у лікарні, але оскільки був кінець навчального року, то після проходження необхідних процедур вона їхала на роботу, де вичитувала свої класні години, власноручно вела записи у класних журналах, та виконувала обов'язки директора, а саме розписувала пошту, видавала накази та ін.. Тому лікарняний не брала. У разі відсутності вчителя на роботі питання про його заміну вирішує заступник директора із навчально - виховної роботи ОСОБА_6, яка пише довідку, та на її підставі ОСОБА_2 видає наказ про заміну, що відображається у класному журналі, а саме записується тема уроку, дата його проведення та хто його провів. Для нарахування заробітної плати вчителям ОСОБА_2 пише письмове пояснення про кількість проведених ними уроків, а ОСОБА_6 рахує вичитані ними години, складає довідки, які ОСОБА_2 передає у бухгалтерію відділу освіти для складання відомостей, та потім підписує їх і скріплює печаткою. Якщо ОСОБА_6 відсутня, то довідки для нарахування заробітної плати вона складає особисто. Облік роботи її чоловіка ОСОБА_5, який працював сторожем школи, вів завгосп ОСОБА_8, який складав табель виконання робочого часу технічними працівниками школи, підписував його, а вона затверджувала. Під час лікування у березні та квітні 2014 року у Новоушицькій ЦРЛ та Хмельницькій обласній лікарні чоловік був на денному стаціонарі, а на ніч приїжджав на роботу сторожувати. Тому від отримання лікарняного листа він відмовився, а ОСОБА_8 жодних вказівок не показувати у табелі лікарняний лист чоловіка вона не давала.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_2 своєї вини, її винність у вчиненні злочинів повністю доведена зібраними у провадженні та дослідженими у процесі судового розгляду доказами.

Так, обвинувачена у судовому засіданні не заперечувала факту складання нею письмових пояснень про кількість проведених учителями уроків та довідок, затвердження нею табелів обліку виконання робочого часу технічними працівниками Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступеня та відомостей на отримання заробітної плати із прикладанням печатки, самого факту спілкування із ОСОБА_10, місця, дати та часу зустрічі з нею та предмету розмови, однак викладала свою версію подій, заперечуючи факт відсутності на роботі її та чоловіка у період проходження лікування, а також вимагання й отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10

Згідно показань свідка ОСОБА_10 вона має спеціальність вчителя іноземної мови. Оскільки у 2014 році її сім`я мала намір переїхати на проживання в смт. Нова Ушиця, вона вирішила поцікавитись у Новоушицькому відділі освіти, де є вакантні місця. У відділі освіти якась жінка повідомила, що вільна посада є у Браїлівській ЗОШ І-ІІІ ступеня, після чого ОСОБА_10 поїхала у школу, але директора ОСОБА_2 на робочому місці не застала. Приїхавши в школу через тиждень і отримавши у працівників мобільний телефон обвинуваченої, ОСОБА_10 зателефонувала до неї, та вони домовились про зустріч. Вона під'їхала додому до ОСОБА_2, яка ознайомилась із її документами і вони обговорили кількість годин та оплату. При розмові ОСОБА_2 сказала, що поки начальник відділу освіти ОСОБА_12 у відпустці, то питання працевлаштування вона сама вирішити не може, і треба почекати начальника. Однак підкреслила, що є багато молодих фахівців, за все у наші часи треба платити, у світі нічого не буває безкоштовно, тому, щоб ОСОБА_10 почала працювати, їй необхідно заплатити 600-800 доларів США, але кому конкретно, не сказала. ОСОБА_10 обурилась, і звернулась із заявою у правоохоронні органи. 23.06.2014 року вона зателефонувала до ОСОБА_2, та вони домовились зустрітись наступного дня об 11 год. в райвідділі освіти. При цьому обвинувачена в телефонній розмові наголосила, що вона піде до начальника відділу освіти і домовиться про роботу, але треба платити, і щоб задобрити начальника відділу освіти, то до неї треба з чимось прийти. 24.06.2014 року ОСОБА_10, взявши з дому власних 800 доларів, приїхала зранку в смт. Нова Ушиця, де напередодні за свої кошти купила банку ікри, коробку цукерок, кілька пляшок спиртного, які склала у чорний пакет, і прибула у райвідділ міліції. Працівники міліції помітили гроші та вміст пакету, який призначався для передачі начальнику відділу освіти ОСОБА_12, щоб з нею вийшла лояльніша розмова. Взявши гроші і пакет, ОСОБА_10 під'їхала до приміщення райвідділу освіти, де зустрілась із обвинуваченою. З'ясувавши, що ОСОБА_12 на місці немає, ОСОБА_2 сіла в автомобіль до ОСОБА_10 і вони поїхали в центр селища на площу, де вирішили почекати на ОСОБА_12, яка на той час перебувала в райдержадміністрації. Сидячи в автомобілі ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_2, що в неї є гроші, після чого доставала їх з блокнота і перекладала, та просила взяти пакет для ОСОБА_12, на що обвинувачена відповіла, що спочатку з нею треба поговорити. Коли ОСОБА_12 вийшла з райдержадміністрації, ОСОБА_2 підійшла до неї, і вони кілька хвилин поговорили. ОСОБА_10 теж хотіла до них підійти, але обвинувачена жестом показала, що не треба, а повернувшись до автомобіля повідомила, що все вирішено. Після цього ОСОБА_10 написала заяву на ім'я начальника відділу освіти, свій номер телефону, після чого трудову книжку, заяву, 200 доларів США, загорнуті в білий аркуш А-4, та пакет передала обвинувачені, про що одразу повідомила по телефону у міліцію. Хоч ОСОБА_10 давала ОСОБА_2 800 доларів, але та взяла лише 200, сказавши, що решту вона передасть, коли буде прийнята на роботу.

Свідок ОСОБА_15 у суді підтвердив, що його знайома ОСОБА_10 попросила завезти її в смт. Нова Ушиця, пояснивши, що хоче влаштуватись на роботу. Зранку, числа не пам'ятає, вони під'їхали до Новоушицького райвідділу міліції. ОСОБА_10 взяла чорний поліетиленовий пакет із пляшками, який привезла із собою, і пішла в міліцію. Приблизно через 20 хвилин вона повернулась і наказала їхати до райвідділу освіти. Там вона зустрілась із невідомою жінкою, як пізніше виявилось, що це була обвинувачена, про щось поговорила з нею, після чого усі разом вони поїхали у центр до пам'ятника Леніна, де зупинились та стали когось чекати. Сидячи в салоні автомобіля, обвинувачена та ОСОБА_10 спілкувались між собою на різні теми, остання говорила, що в неї є гроші, і відкрила блокнот, з якого виднілись долари. Обвинувачена кілька разів до когось телефонувала, потім відійшла. Після повернення повідомила, що домовилась про працевлаштування, після чого ОСОБА_10 написала заяву, та дану заяву, трудову книжку, щось загорнуте у білий папір, а також пакет з напоями передала обвинувачені, яка пішла до свого автомобіля червоного кольору, що стояв неподалік.

Із показань свідка ОСОБА_12, начальника відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації, вбачається, що 24.06.2014 року вийшовши із засідання комісії райдержадміністрації вона зустрілася у центрі із ОСОБА_2, яка повідомила про можливу вакантну посаду вчителя іноземної мови у Браїлівські ЗОШ І-ІІІ ступеня, але про конкретних осіб вони не говорили і прізвища ОСОБА_10 обвинувачена не називала. Поговоривши кілька хвилин про шкільні справи, вони розійшлись.

Допитані судом кожен окремо свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_13 показали, що вони працюють на посаді інспекторів ДАІ з обслуговування Новоушицького району. 24.06.2014 року в обідню пору вони несли службу по вул. Ринкова в смт. Нова Ушиця, та за усною вказівкою заступника начальника Новоушицького РВ ОСОБА_14 біля приміщення гриль-бару зупинили автомобіль марки «Мазда» під керуванням ОСОБА_5 Останній вийшов з автомобіля, за ним обвинувачена, а коли ОСОБА_13 почав перевіряти у водія документа і під'їхала група працівників міліції, то ОСОБА_5 сів на своє місце, різко зрушив з місця просто на інспектора ОСОБА_48., який стояв попереду, але автомобіль заглух. Працівники міліції супроводили обвинувачену всередину приміщення, дочка пішла за нею, а ОСОБА_5 залишився в автомобілі. Потім дочка повернулась, взяла з автомобіля жіночу сумку, та понесла всередину. Вийшовши другий раз, вона попросила викликати для батька карету швидкої допомоги, якому стало погано, а за третій раз вона дістала з автомобіля пакет чорного кольору і теж понесла в бар. Крім чоловіка і дочки обвинуваченої до автомобіля більш ніхто не підходив.

Згідно показань свідка ОСОБА_17, помічника начальника Новоушицького райвідділу міліції, у червні 2014 року вона була запрошена для здійснення відео фіксації огляду обвинуваченої.

У зупиненому біля приміщення гриль-бару автомобілі «Мазда» знаходились ОСОБА_2, її чоловік та дочка. Після оголошення слідчим постанови про проведення освідування особи, обвинувачену завели усередину приміщення бару, де у присутності понятих провели її огляд. Зі згоди обвинуваченої освітили її руки, але слідів виявлено не було. Потім їй запропонували добровільно видати незаконно отримані гроші та предмети, після чого за її вказівкою дочка у супроводі працівників управління УДСБЕЗ принесла всередину жіночу сумку та чорний поліетиленовий пакет із спиртними напоями, цукерками та ікрою. ОСОБА_2 дістала із сумки файл, у якому в згортку паперу А-4 знаходились дві купюри по 100 доларів США, трудова книжка, та заява. Після освічування гроші і вказані предмети світились яскраво зеленим кольором. При цьому ОСОБА_2 пояснювала, що згорток паперу і пакет їй передала громадянка, яка хотіла влаштуватись на роботу.

Показання цього свідка підтвердив свідок ОСОБА_18, який суду показав, що працює на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ УДСБЕЗ УМВС України у Хмельницькій області, та 24.06.2014 року за дорученням керівництва надавав практичну допомогу працівникам Новоушицького РВ по документуванню факту вимагання та отримання неправомірної вигоди за заявою ОСОБА_10 З його участю у приміщенні райвідділу міліції було помічено надані заявницею 8 купюр по 100 доларів кожна, спиртні напої, ікра, цукерки в коробці, пакет, у який вони були поміщені, а також зроблено контрольні зразки. Після зупинки працівниками ВДАІ автомобіля «Мазда» біля приміщення бару-гриль, у присутності понятих було проведено освідування ОСОБА_2, взято змиви з обох її рук, з її дозволу оглянуто сумочку, у якій виявили 200 доларів США купюрами по 100 доларів, загорнуті в аркуш паперу А-4, та пакет із напоями, цукерками, та ікрою, який принесла всередину бару дочка обвинуваченої. Після вилучення грошей ОСОБА_2 пояснювала, що гроші їй дала громадянка, яка хотіла працювати у школі. При освіченні ультрафіолетом гроші і продукти світились зеленим кольором, однак на руках обвинуваченої світіння було відсутнє.

Свідок ОСОБА_19, оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Хмельницькій області, дав суду аналогічні показання.

Факт вилучення у ОСОБА_2 предмету неправомірної вигоди - 200 доларів, спиртних напоїв та продуктів харчування підтвердили свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які показали, що 24.06.2014 року були понятими під час того, як працівниками міліції у приміщенні райвідділу оброблялись аерозолем гроші, спиртні напої, цукерки, ікра, та пізніше під час проведення у барі-гриль освідування ОСОБА_2 та видачі нею 200 доларів США і пакета із напоями та продуктами.

Крім того, свідок ОСОБА_20 вказала, що коли дочка обвинуваченої виходила із автомобіля, то було видно, що на коврику біля заднього сидіння стоїть чорний поліетиленовий пакет, який пізніше за вказівкою матері, тобто обвинуваченої, вона принесла в бар, а свідок ОСОБА_21 чула, як ОСОБА_2 на запитання працівника міліції, чи вона брала хабар, відповіла, що так, і вона це визнає.

Із протоколу огляду та помічення грошових коштів від 24 червня 2014 року, зафіксовано оброблення спеціальним препаратом "Світлячок-М", який при ультрафіолетовому освітленні за допомогою спеціального приладу світиться яскраво зеленим кольором, грошових коштів в сумі 800 доларів США, які надала ОСОБА_10, в тому числі купюри по 100 доларів серії АН 62937096 А та серії НВ 78673744 К. Вказані грошові кошти після їх обробки були повернуті ОСОБА_10 для подальшого використання під час проведення заходів направлених на перевірку інформації про вимагання та отримання неправомірної вигоди.

Відповідно до змісту протоколу огляду та помічення від 24 червня 2014 року із фото таблицями, було оглянуто наданий ОСОБА_10 пакет чорного кольору, в якому знаходилась коробка шоколадних цукерок «Рошен Маргарита» вагою 460 грам ціною 77,50 грн., коробка ікри лососевої вагою 120 грам ціною 71,50 грн., віскі «Black Label» ємкістю 0,5 л ціною 228,50 грн., бурбон «Jim Beam» ємкістю 0,7 л ціною 241,50 грн., лікер «Sheridan`s» ємкістю 1 л ціною 329 грн., віскі «Johnnie Walker Red Label» ємністю 0,7 л ціною 312,50 грн., чек магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_22 на підтвердження придбаних товарів. Усі товари були оброблені спеціальним препаратом «Світлячок-М», який при ультрафіолетовому освітленні за допомогою спеціального приладу світиться яскраво зеленим кольором та залишається на руках. Вказані товари після їх обробки були поміщені в пакет чорного кольору та повернуті ОСОБА_10 для подальшого використання під час проведення заходів направлених на перевірку інформації про вимагання та отримання неправомірної вигоди.

За даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту від 24 червня 2014 року, що проводився в період з 09.50 год. до 14.10 год., ОСОБА_10, вийшовши із поміченими коштами та товарами із приміщення Новоушицького РВ, сіла в автомобіль та поїхала до відділу освіти, де зустрілась із ОСОБА_2, а пізніше ОСОБА_10 повідомила, що передала обвинувачені 200 доларів США. Через деякий час автомобіль, у якому знаходилась ОСОБА_2, було зупинено працівниками міліції.

Відповідно до протоколу освідування особи від 24 червня 2014 року, ОСОБА_2 добровільно погодилась на проведення її освідування, та за допомогою ультрафіолетового випромінювання пристроєм ознак світіння на обох її руках не виявлено.

Твердження ОСОБА_2 про її непричетність до отримання неправомірної вигоди, крім показів свідків ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 спростовується даними протоколу огляду місця події від 24 червня 2014 року, згідно якого у приміщенні кафе-бару, що розміщений по вул. Ринкова в смт. Нова Ушиця вона добровільно видала аркуш паперу А-4, на якому зверху міститься напис «Начальнику Новоушицької райдержадміністрації» та в ньому знаходяться дві купюри номіналом по 100 доларів кожна -- АН 62937096 А та НВ 78673744 К, які при освітленні за допомогою ультрафіолетового випромінювання світяться яскраво-зеленим кольором. Крім того, обвинувачена добровільно видала заяву ОСОБА_10 на ім'я начальника відділу освіти від ОСОБА_10, трудову книжку на ім'я ОСОБА_10, а також поліетиленовий пакет чорного кольору з написом «Босс», у якому знаходяться коробка цукерок, лікер «Sheridan`s», віскі «Jim Beam», віскі «Johnnie Walker Red Label», віскі «Black Label», банка ікри, поверхня яких при освітленні світиться яскраво-зеленим кольором.

Крім того, висновком судово-хімічної експертизи від 01.08.2014 року № 8546/14-34/9688-9708/14-34 встановлено, що на грошових купюрах на загальну суму 200 доларів США, алкогольних напоях, цукерках та ікрі, аркуші паперу А-4 з написом «Начальнику Новоушицької райдержадміністрації», що були вилучені згідно протоколу огляду місця події від 24 червня 2014 року у ОСОБА_2, а також упакувальному матеріалі від рукавичок та рукавичках, за допомогою яких 24 червня 2014 року оглядались дані предмети, є нашарування спеціальної хімічної речовини неорганічної природи на основі сполук цинку, яка має спільну родову приналежність між собою та із контрольними зразками люмінесцентного препарату, наданого для порівняння.

Протоколом огляду та добровільної видачі від 24 червня 2014 року зафіксовано добровільну видачу ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 600 доларів, а згідно постанови про повернення вилученого від 24 червня 2014 року вказані кошти повернуто ОСОБА_10

Факт розмови 24.06.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_10 про влаштування останньої на роботу за одержання неправомірної вигоди доведено протоколом про результати здійснення аудіо відео контролю особи від 04.07.2014 року, що проводився згідно з ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Хмельницької області № 2041т від 19.06.2014року щодо ОСОБА_2

Так, згідно змісту протоколу та аудіо- відеозапису, дослідженого у судовому засіданні, під час розмови в автомобілі біля відділу освіти ОСОБА_10 говорить:«це для неї», на що ОСОБА_2 відповідає: «вона таке не буде, але зачекайте, бо ми ще нічого не рішили». У подальшому на слова ОСОБА_2 «вона свавільна жінка, розумієш до неї потрібно мати підхід» ОСОБА_10 запитує, «то гроші кому віддавати», на що ОСОБА_2 відповідає: «її, але зараз ми подивимось». Після цього вони обговорюють, як саме передавати ОСОБА_23 гроші, і ОСОБА_2 повідомляє: «мені головне домовитись, якщо побачить може гроші, то …».

Після цього, як випливає із протоколу про результати здійснення аудіо відео контролю особи, ОСОБА_2 зустрілась із начальником відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації ОСОБА_12, а повернувшись до автомобіля продовжує спілкування із ОСОБА_10 і повідомляє: «вона мені відмовила, розрахується та дєвочка і вона повідомить, гроші зараз не візьме, коли ми все улагодим гроші тоді їй, вона з вами буде говорити», і в кінці чутно слова ОСОБА_2: «ОСОБА_10 що ви…».

Крім того, факт отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди у сумі 200 доларів підтверджено протоколом про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07.07.2014 року, де зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_2 із начальником відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької РДА ОСОБА_12, яка відбулась між ними 24.06.2014 року, та у ході якої обвинувачена повідомляє, що вона в міліції, і що ОСОБА_10 «підставила і поставила мені і вона як це може бути, щоб я знала, що я, і я кажу пишіть заяву, і вона пише заяву мені, і в заяву ставит мені помічених 200 доларів».

По епізоду службового підроблення, незаконного заволодіння та розтрати бюджетних коштів винність ОСОБА_2 підтверджується такими дослідженими судом доказами.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що раніше він працював завгоспом Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступеня, та вів табель обліку виходу на роботу технічних працівників школи. Щомісяця до 5-го числа він власноручно заповняв табель, підписував і передавав для затвердження директору школи, яка скріпляла табель підписом і печаткою, та передавала у райвно. Він пам'ятає, що чоловік директора школи ОСОБА_5 у квітні 2014 року перебував на лікарняному, а потім до нього зателефонувала ОСОБА_2 і сказала ставити чоловіку в табелі «вісімки». Оскільки лікарняного листа ОСОБА_8 не бачив, то в табелі навпроти прізвища сторожа ОСОБА_5 він проставив відпрацьовані години, хоча з 30 березня по 16 квітня 2014 року його на роботі не було, а вночі замість нього сторожував батько ОСОБА_2 - ОСОБА_24

Показання свідка ОСОБА_8 підтверджуються протоколом про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 03 липня 2014 року, згідно з яким в період з 22 березня 2014 року по 14 травня 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Хмельницької області від 13.03.2014 року № 692т проводилось зняття інформації стосовно ОСОБА_2 за мобільним телефоном НОМЕР_2, з якого видно, що 02.04.2014 року завгосп ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_2 та на його запитання про табель остання відповіла: «ОСОБА_8 не показуйте на лікарняний ше».

Відповідно до цього ж протоколу про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, 02.04.2014 року між ОСОБА_2 та жителькою с. Браїлів відбулась телефонна розмова, в ході якої обвинувачена повідомила, що «ОСОБА_8 ляг у Хмельницький» та на запитання обвинуваченої «Дядя ОСОБА_5 їде завтра на Хмельницький», і почувши ствердну відповідь, попросила «А він візьме мене», що також свідчить про факт перебування ОСОБА_5 на лікуванні у м. Хмельницькому.

Відповідно до довідки Новоушицької ЦРЛ № 516 від 17.07.2014 року та медичної карти стаціонарного хворого № 1388 ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні з 30.03.2014 року по 02.04.2014 року.

ОСОБА_26, завідуюча терапевтичним відділенням Новоушицької ЦРЛ, суду показала, що ОСОБА_5 останній раз у лікарні перебував з діагнозом «гломерулонефрит» у кінці березня 2014 року кілька днів, був у важкому стані, тому 01 квітня 2014 року вона направила його в нефрологічне відділення Хмельницької обласної лікарні.

Допитана в режимі відеоконференцзв'язку лікар-нефролог Хмельницької обласної лікарні ОСОБА_27 показала, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в обласній лікарні з 02 по 16 квітня 2014 року безвиїзно, оскільки стан його здоров'я був дуже важкий. Згідно записів медичної документації хворому було прописано постільний режим, чергова медсестра перевіряла його стан вночі, зранку о 6 год. брала у нього аналізи, медичні процедури він отримував відповідно до листка призначень, що зафіксовано у журналі. Відлучення хворих із відділення дозволяється лише за їхньою письмовою заявою, тому якби ОСОБА_5 покидав на цілу ніч палату, черговий персонал неодмінно доповів би про це лікарю. ОСОБА_5 ніяких заяв не писав і постійно лежав у палаті.

Показання лікаря ОСОБА_27 підтверджуються довідкою Хмельницької обласної лікарні № 1237 від 27.06.2014 року, згідно з якою ОСОБА_5 знаходився в нефрологічному відділенні Хмельницької обласної лікарні з 02.04. по 14.04.2014 року, та записами медичної карти № 07461 стаціонарного хворого, із якої випливає, що ОСОБА_5 із 02.04.2014 року по 16.04.2014 року перебував на стаціонарному лікуванні у Хмельницькій обласній лікарні із діагнозом «Хронічний гломерулонефрит», та виписаний із відміткою про те, що працездатність знижена.

Отже, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_27, та даними медичної карти № 07461 спростовуються твердження обвинуваченої про те, що її чоловік в період з 02 по 16 квітня 2014 року кожного ранку їздив у лікарню в м. Хмельницький, а ввечері повертався на роботу в смт. Нова Ушиця.

Відповідно до довідки Новоушицької ЦРЛ № 516 від 17.07.2014 року ОСОБА_2 з 27.03.2012 року по 30.03.2012 року перебувала у хірургічному відділенні.

Згідно записів медичної карти № 1338 стаціонарного хворого, ОСОБА_2, директора Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступеня, було госпіталізовано 27.03.2012 року о 8 год. 05 хв. у хірургічне відділення (гінекологічне), та 27.03.2012 року із застосуванням анестезії проведено операцію, 30.03.2012 року о 12 год. її було виписано, та видано листок непрацездатності № 298086 з 27.03.2012 року по 30.03.2012 року, що обвинуваченою у суді не оспорювалось.

Винність ОСОБА_2 також об'єктивно підтверджується постановою про визнання речовими доказами та їх зберігання від 21 серпня 2014 року, вилучених 24.06.2014 року у ОСОБА_2 згідно протоколу огляду місця події; поясненням ОСОБА_2 до довідки за березень місяць по Браїлівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; протоколом огляду документів від 21 серпня 2014 року, та зокрема: довідки до відомості за березень місяць по Браїлівські ЗОШ І-ІІІ ступенів та відомості № 18 на виплату зарплати вчителям за березень 2012 року, табеля виконання робочого часу технічними працівниками та розрахунково-платіжними відомостями на отримання заробітної плати за березень - квітень 2014 року; постановою про визнання речовими доказами та їх зберігання від 21 серпня 2014 року.

Відповідно до довідки про участь в якості спеціаліста для перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації та довідки відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації № 743 від 21 серпня 2014 року директору Браїлівської ЗОШ ОСОБА_2 нарахована заробітна плата за період з 27.03. по 30.03.2012 року у сумі 796,26 гривень та 289,04 гривні як нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сторожу школи ОСОБА_5 за період з 30.03.2014 року по 14.04.2014 року - 704,99 гривень заробітної плати та 59,29 гривень як нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 інкримінувалось обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Однак суд доходить висновку, що факт вимагання неправомірної вигоди з боку обвинуваченої у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Так, ОСОБА_2, заперечуючи як одержання хабара, так і його вимагання, вказувала у суді, що жодного разу вона до ОСОБА_10 не телефонувала, і під час їхньої першої зустрічі на початку червня та у ході телефонної розмови 23.06.2014 року вона грошей не вимагала.

Такі показання обвинуваченої підтверджуються дослідженим судом протоколом від 07.07.2014 року про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, із якого випливає, що 23.06.2014 року ОСОБА_10 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_2 щодо роботи, та вони домовились зустрітись наступного дня об 11 год. біля приміщення відділу освіти. Проте у ході телефонної розмови висловлювань ОСОБА_28 що «…треба платити, і щоб задобрити начальника відділу освіти, то до неї треба з чимось прийти», як стверджувала у суді ОСОБА_10, не зафіксовано, а навпаки саме ОСОБА_10 запропонувала: «давайте я приїду і на місці якось договоримось, якщо треба, то до неї підійдем», на що ОСОБА_2 погодилась: «ну да, треба до неї підходити».

З інших зафіксованих та розшифрованих розмов також не вбачається достовірної та об'єктивної вимоги з боку обвинуваченої одержання неправомірної вимоги.

Тому, враховуючи невідповідність показів свідка ОСОБА_10 даним аудіо запису, суд не може покласти в основу обвинувачення лише одні показання цього свідка на підтвердження вимагання неправомірної вигоди у розмірі 600-800 доларів за сприяння влаштування на роботу, і виходячи з того, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вимагання ОСОБА_2 неправомірної вигоди стороною обвинувачення не надано, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення таку кваліфікаційну ознаку як «вимагання неправомірної вигоди», та у зв'язку з цим дії обвинуваченої перекваліфікувати на ч. 1 ст. 368 КК України.

Крім того, із змісту протоколу від 07.07.2014 року про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту та протоколу аудіо-відеозапису від 24.06. 2014 року, можна зробити висновок, що неправомірна вигода призначалась для передачі начальнику відділу освіти, молоді та спорту Новоушицькі РДА ОСОБА_12, але після того, як ОСОБА_12 відмовилась, про що ОСОБА_2 повернувшись до автомобіля повідомила ОСОБА_10, остання, порадившись з кимсь по мобільному телефону, передала 200 доларів і пакет обвинувачені, яка прийняла це, а доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, чи їх фальсифікації ні обвинуваченою, ні її захисником не надано.

Крім того, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 191 КК України обвинувачувалась у тому, що на початку березня 2014 року та на початку квітня вона надала заступнику директора ОСОБА_6, яка не була обізнана в її злочинних намірах, письмове пояснення з приводу кількості проведення уроків вчителями Браїлівської ЗОШ, на підставі якого ОСОБА_6 склала довідку до відомості на виплату заробітної плати вчителям за березень та квітень 2014 року, після чого ОСОБА_2 з метою заволодіння бюджетними коштами, вищевказану довідку та пояснення передала у відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької РДА, на підставі яких бухгалтер ОСОБА_9 склала відомість на виплату зарплати вчителям Браїлівської ЗОШ за березень та квітень 2014 року, у тому числі ОСОБА_2, в яку внесенні завідомо неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_2 робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 не повідомила про перебування нею з 31 березня по 4 квітня 2014 року на стаціонарному лікуванні у Новоушицькій ЦРЛ. Зазначену відомість ОСОБА_2 завірила своїм підписом та печаткою Браїлівської ЗОШ, надавши цим самим їм статусу офіційного документу, та в результаті цього ОСОБА_2 повторно незаконно нараховано та виплачено на картковий рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти за невідпрацьовані дні на загальну суму 1204,25 гривень, якими вона заволоділа.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувалась у тому, що на початку травня та на початку червня 2014 року, повторно, в приміщенні Браїлівської ЗОШ вона надала заступнику директора Браїлівської ЗОШ ОСОБА_6, яка не була обізнана в її злочинних намірах, письмове пояснення з приводу кількості проведення уроків вчителями Браїлівської ЗОШ, в якому не повідомила про перебування нею з 19 по 30 травня 2014 року на стаціонарному лікуванні у Новоушицькій ЦРЛ, та на підставі вказаного пояснення ОСОБА_6 склала довідку до відомості на виплату заробітної плати вчителям за травень 2014 року, в яку внесенні завідомо неправдиві відомості про відпрацювання ОСОБА_2 робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі.

Надалі, ОСОБА_2, з метою заволодіння бюджетними коштами, вищевказану довідку та пояснення передала у відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької РДА, на підставі яких бухгалтер ОСОБА_9 склала відомість на виплату зарплати вчителям школи за травень 2014 року, в тому числі ОСОБА_2, в якій внесено завідомо неправдиві відомості про відпрацювання нею робочого часу за основним місцем роботи в повному обсязі.

На підставі вказаної відомості ОСОБА_2 повторно незаконно нараховано та виплачено на картковий рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти за невідпрацьовані дні на загальну суму 2535,26 гривень, якими вона заволоділа.

Однак суд вважає, що вказане обвинувачення у ході судового слідства свого підтвердження не знайшло.

Так, згідно із записами медичних карт стаціонарного хворого № 1393 та № 2039, ОСОБА_2 в період з 31 березня по 04 квітня, з 19 травня по 30 травня 2014 року перебувала на лікуванні у терапевтичному відділенні Новоушицької ЦРЛ, з 14 квітня по 25 квітня 2014 року -- на стаціонарному лікуванні у нефрологічному відділенні Хмельницької обласної лікарні.

Відповідно до показань бухгалтера відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації ОСОБА_9, для нарахування заробітної плати працівникам шкіл, в бухгалтерію подається довідка, пояснення, або лікарняний листок і протокол. Як правило, довідку й пояснення, підписує завуч, а решту документів - директор. Для нарахування зарплати технічним працівникам подається табель. На підставі наданих документів ОСОБА_9 складає відомості на отримання зарплати та підписує її, після чого відомість підписує директор школи, а за його відсутності -- завуч чи інша особа. У квітні 2014 року ОСОБА_2 надала у бухгалтерію лише один лікарняний листок.

Допитані судом як свідки вчителі Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступеня ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, суду показали, що із директором школи у них склались неприязні робочі та особисті стосунки. ОСОБА_2 не раз перебувала на лікарняному, і вони пам'ятають, що весною 2014 року вона теж хворіла і лікувалась у Новоушицькій ЦРЛ, але чи виходила вона тоді на роботу і чи хтось за неї вичитував уроки, їм не відомо.

Згідно показань свідка ОСОБА_33, вона викладає у школі історію та правознавство. З директором перебуває у неприязних стосунках. У квітні 2014 року ОСОБА_33 кілька разів в період з 14 по 24 квітня підміняла ОСОБА_2 на уроках української мови і літератури, а чи були такі випадки у 2012 році, не пам'ятає.

Із показань свідка ОСОБА_34 вбачається, що вона працює на посаді педагога - організатора Браїлівської ЗОШ, та в неї також склались неприязні стосунки із директором. Як голова профспілкового комітету школи вона оформляє лікарняні листи. У квітні 2014 року ОСОБА_2 здала їй для оформлення один лікарняний лист, а чи була вона ще весною того року на лікарняному чи її чоловік, ОСОБА_34 не знає, бо більше лікарняних листів ОСОБА_2 їй не подавала ні за себе, ні за чоловіка.

Допитані як свідки заступник директора із виховної роботи Браїлівської ЗОШ ОСОБА_35, вчителі ОСОБА_36, ОСОБА_37 у судовому засіданні показали, що з директором у них нормальні робочі стосунки. У квітні 2014 року ОСОБА_2 кілька днів була відсутня на робочому місці у зв'язку з лікуванням, але у кінці травня 2014 року вона знаходилась на роботі, бо у школі проходила підготовка до останнього дзвоника, складався сценарій, вирішувались інші організаційні питання, а 30.05.2014 року обвинувачена була присутня під час проведення останнього дзвоника.

Свідок ОСОБА_38, вчитель інформатики і трудового навчання, суду показав, що у школі він відповідає за електронну пошту. Після роздрукування інформації він того ж дня передає її на реєстрацію. ОСОБА_38 пам'ятає, що весною 2014 року ОСОБА_2 один раз перебувала на лікарняному, а інших випадків йому не відомо.

Відповідно до показань допитаної як свідка лаборанта класу інформатики Браїлівської ЗОШ ОСОБА_39, вона веде реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, яку роздруковує ОСОБА_38 Після реєстрації кореспонденції вона особисто або ж ОСОБА_38 передають її на розгляд директору школи. ОСОБА_2 постійно знаходиться на роботі, але у квітні 2014 року більше тижня вона була відсутня через хворобу.

Показання цих свідків підтвердив у суді свідок ОСОБА_40, вчитель української мови та літератури, який показав, що ОСОБА_2 весною 2014 року лише один раз була на лікарняному у квітні місяці.

Факт перебування ОСОБА_2 на роботі, незважаючи на її лікування у березні - квітні та травні 2014 року, ствердив у суді свідок ОСОБА_41, який працює на посаді вчителя світової літератури школи.

Свідки, техпрацівники Браїлівської ЗОШ ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, а також старший оператор котельні ОСОБА_45 у судовому засіданні вказували, що весною 2014 року директор школи хоч і хворіла, але постійно виходила на роботу, перевіряла, як вони працюють, давала їм вказівки, а в кінці травня на нараді обговорювала з ними питання проведення ремонту школи.

За показаннями свідка ОСОБА_6, заступника директора школи із навчально-виховної роботи, стосунки із директором у неї не стабільні. ОСОБА_6 складає та підписує довідки про кількість відпрацьованих академічних годин вчителями за кожен місяць та пише пояснення на основі наказів директора для подальшого нарахування заробітної плати. У разі перебування когось із вчителів на лікарняному, лікарняні листи здають ОСОБА_2, а вона передає їх для подальшого оформлення. Однак особисто у ОСОБА_6 було кілька випадків, що перебуваючи на лікарняному, вона все одно виходила на роботу, виконувала свої обов'язки, отримувала заробітну плату, оскільки директор школи не подавала на неї лікарняний лист. ОСОБА_6 відомо, що ОСОБА_2 хворіє, у зв'язку з чим весною 2014 року вона лікувалась в Новоушицькій ЦРЛ. А тому ОСОБА_6 відповідно до своїх посадових обов'язків призначала вчителів, які читали замість хворої уроки, або ж читала сама.

У ході додаткового допиту за клопотанням сторони обвинувачення, ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_2 є головою атестаційної комісії школи, яка складається з трьох членів. Коли 29 травня 2014 року проводилась державна підсумкова атестація, то через відсутність голови її неможливо було розпочати, але потім ОСОБА_2 зателефонувала, щоб починали без неї, і пізніше прийшла на роботу. Наступного дня директор була також присутня на святі останнього дзвоника. Крім того, відповідно до своїх посадових обов'язків ОСОБА_6 контролює явку учителів на роботу, веде журнал обліку замінених уроків, але за період з 30 березня по 04 квітня, та з 19 по 30 травня 2014 року записи про заміну уроків ОСОБА_2 у журналі відсутні, бо за цей період директор свої уроки в класні журнали записувала сама, коли періодично появлялась у школі. Хто конкретно із вчителів читав уроки ОСОБА_2, ОСОБА_6 сказати не може, бо вона директора не провіряла і в журналі заміну уроків не відображала.

Не вірити показанням вищезазначених свідків у суду підстав немає, оскільки показання тих свідків, які перебувають у неприязних стосунках із обвинуваченою, так і тих, що в нормальних стосунках, узгоджуються між собою, тому не викликають сумнівів у їх достовірності.

Лікар - терапевт Новоушицької ЦРЛ ОСОБА_46 суду підтвердила, що у зв'язку з незадовільним станом здоров'я ОСОБА_2 кожен рік лікується у Новоушицькій ЦРЛ. В березні 2014 року вона госпіталізовувала обвинувачену у терапевтичне відділення, та давала їй направлення на стаціонарне лікування у травні минулого року. Однак чи перебувала ОСОБА_2 у лікарні цілодобово, чи лише на денному стаціонарі, ОСОБА_46 не відомо.

ОСОБА_26, завідуюча терапевтичним відділенням Новоушицької ЦРЛ, суду показала, що у 2014 році ОСОБА_2 три рази, а саме у березні, травні та червні перебувала на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділені за направленням ОСОБА_46 Однак у зв'язку з тим, що у відділенні режим не закритий, хворі можуть відлучатись.

Із досліджених судом за клопотанням сторони захисту класних журналів 6 та 7 класів Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступеня за 2013/2014 навчальний рік випливає, що ОСОБА_2 у 6-ому класі 31 березня, 02 квітня, 04 квітня було вичитано уроки з української мови, 02 квітня, 04 квітня, 20 травня, 23 травня, 28 травня - з української літератури, 30 травня проведено підсумковий урок з української мови та контрольну роботу з української літератури.

Відповідно до даних класного журналу 7-го класу ОСОБА_2 31 березня, 01 квітня, 02 квітня, 20 травня, 21 травня, 26 травня, 27 травня, 28 травня читала уроки української мови, 01 квітня, 04 квітня, 27 травня та 30 травня проводила уроки з української літератури.

Водночас в період перебування обвинуваченої на лікуванні у Хмельницькій обласній лікарні з 14 по 25 квітня 2014 року, а саме 14 квітня, 15 квітня, 16 квітня, 18 квітня, 21 квітня, 22 квітня, 23 квітня, 25 квітня 2014 року у класних журналах значиться заміна уроків по українські мові та літературі вчителями ОСОБА_33 та ОСОБА_41

А покази свідка ОСОБА_34, дані нею при додатковому допиті за клопотанням прокурора, згідно яких в період з 30 березня по 04 квітня 2014 року в період відсутності ОСОБА_2 на роботі, вона неофіційно виконувала обов'язки директора за вказівкою самої ж ОСОБА_2, а уроки замість останньої вичитувала ОСОБА_35, проте ця заміна ніде не фіксувалась, суд відхиляє, оскільки ці показання документально не підтверджуються, спростовуються показаннями обвинуваченої та записами у класних журналах.

Крім того, про достовірність показів обвинуваченої про виконання нею своїх посадових обов'язків як директора школи під час проходження нею лікування свідчить той факт, що ОСОБА_2 04 квітня та 29 травня 2014 року розписана пошта, а саме наказ начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації ОСОБА_12 № 20 від 02.04.2014 року «Про організацію проведення щорічної всеукраїнської акції «За чисте довкілля» та розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.05.2014 року № 202/2014-р, видано накази № 10 від 01.04.2014 року та № 15 від 23.05.2014 року про надання вчителям відпусток, що стороною обвинувачення не заперечувалось.

Отже, на думку суду, стороною захисту спростовано доводи обвинувачення щодо відсутності ОСОБА_2 на роботі в період її лікування з 31 березня по 04 квітня, та з 19 травня по 30 травня 2014 року, а тому вищезазначені епізоди з обвинувачення належить виключити.

На підставі досліджених доказів суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, і діяння, у вчиненні яких вона обвинувачується та які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; у розтраті та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно; в одержанні службовою особою неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, мало місце і містить склад кримінальних правопорушень, передбачених відповідно ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 2 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 368 КК України.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_2 винна у скоєнні цих кримінальних правопорушень, то підлягає покаранню.

Призначаючи покарання, у відповідності до положень ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.

Так, ОСОБА_2 працевлаштована, згідно характеристики за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, за багаторічну сумлінну працю нагороджена грамотами Новоушицької райдержадміністрації та Хмельницької обласної державної адміністрації, була занесена на районну Дошку Пошани за значний особистий внесок у розбудову держави та професійне виконання службових обов'язків, страждає на хронічні хвороби, за час розгляду кримінального провадження стан здоров'я її погіршився і вона стала інвалідом другої групи, що суд визнає обставинами, пом'якшуючими покарання.

Батько обвинуваченої - ОСОБА_24 є інвалідом другої групи у зв'язку з пораненням при виконанні інтернаціонального обов'язку, та на її утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_49, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка згідно медичного висновку № 9 від 05 березня 2014 року хворіє на гострий гломерулонефрит і відноситься до категорії дітей-інвалідів з дитинства. Окрім того, ОСОБА_2 є єдиним утриманцем своєї дочки, оскільки батько дитини, тобто ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обтяжуючу покарання обставину, що зазначена в обвинувальному акті, а саме вчинення злочину повторно, із обвинувачення належить виключити, зважаючи на те, що «повторність» є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Обираючи ОСОБА_2 покарання суд бере до уваги, що вона раніше не судима, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, на теперішній час у неї склались неблагополучні та несприятливі життєві обставини, вона потребує постійного лікування, та з урахуванням її особи, і зокрема бездоганної поведінки до моменту вчинення злочину та сумлінного ставлення до праці, тяжкості злочинів, із яких три відносяться до злочинів середнього ступеня тяжкості, а один є тяжким злочином, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства.

Разом з тим керуючись положеннями ст. 61 КК України, та беручи до уваги, що обвинувачена є інвалідом другої групи, суд не може погодитись із позицією прокурора про призначення основного покарання за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України у виді обмеження волі, і вважає за ч. 1 ст. 366 КК України призначити покарання у виді штрафу, а за іншими статтями обрати покарання з числа суворіших -- позбавлення волі на строк у межах санкції статті, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та визначене за сукупністю злочинів покарання відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

На думку суду таке призначене покарання буде справедливим, необхідним і достатнім у даному конкретному випадку для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Вирішуючи питання про цивільний позов прокурора, заявлений в інтересах держави в особі відділу освіти молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, суд зазначає таке.

Прокурор у цивільному позові просив стягнути із ОСОБА_2 на користь відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації 6946,33 гривні як шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення.

Начальник відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької райдержадміністрації ОСОБА_12 у наданій до суду заяві № 1071 від 25.11.2014 року позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

Суд у межах доведеного вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути із обвинуваченої ОСОБА_2 1849,58 гривень незаконно отриманих коштів (796,26+289,04+704,99+59,29).

Предмет неправомірної вимоги - гроші у сумі 200 доларів та спиртні напої і продукти харчування відповідно до ст. 96-2 КПК України повернути власнику, тобто ОСОБА_10.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, що складають витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 8546/14-34/9688-9708/14-34 від 01.08.2014 року у сумі 11100 гривень у відповідності до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню із обвинуваченої на користь Державного бюджету, оскільки вони зумовлені вчиненим нею злочином.

Враховуючи, що обвинувачені призначається міра покарання, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та виконанню рішення суду іншим чином, суд на підставі ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 331 КПК України, вважає за необхідне залишити їй запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374,376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 2 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 191 КК України та ч. 1 ст. 368 КК України і призначити їй покарання:

-- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на один рік;

-- за ч. 2 ст. 191 КК України у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на один рік;

-- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на один рік;

-- за ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції закону від 18 квітня 2013 року) у виді двох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців та штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на три роки, які на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом покарання в основні частині, а саме позбавлення волі, з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк два роки шість місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов прокурора задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в особі відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області 1849,58 гривень (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять гривень 58 копійок) майнової шкоди, заподіяної вчиненням злочину.

Речові докази -- грошові кошти у сумі 200 доларів, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10, коробку шоколадних цукерок «Рошен Маргарита», віскі «Black Label» ємкістю 0,5 л, віскі «Jim Beam» ємкістю 0,7 л, лікер «Sheridan`s» ємкістю 1 л, віскі «Johnnie Walker Red Label» ємкістю 0,7 л, коробку з банкою ікри лососевої, зернистої, слабо соленої, які здані на зберігання у ДСБЕЗ Новоушицького РВ УМВС України у Хмельницькій області, трудову книжку НОМЕР_3, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, повернути власнику ОСОБА_10.

Упакувальний матеріал від рукавичок та пару рукавичок, за допомогою яких оглядались грошові купюри, контрольний зразок на аркуші паперу формату А-4, пару рукавичок та марлеві тампони із змивами з рук, упакувальний матеріал від рукавичок та пару рукавичок, за допомогою яких оглядались алкогольні напої, цукерки та ікра, контрольний зразок на аркуші паперу формату А -4, аркуш паперу формату А-4 з написом «Начальнику Новоушицької райдержадміністрації», які здані на зберігання у ДСБЕЗ Новоушицького РВ УМВС України у Хмельницькій області, знищити.

Речові докази, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження:

-- медичну карту № 1338 на 15 аркушах, медичну карту № 1393 стаціонарного хворого на 15 аркушах, медичну карту № 2039 стаціонарного хворого на 14 аркушах, медичну карту № 1388 стаціонарного хворого на 20 аркушах повернути в Новоушицьку ЦРЛ, медичну карту № 07461 стаціонарного хворого на 20 аркушах повернути у Хмельницьку обласну лікарню;

-- табелі виконання робочого часу технічними працівниками та відомості на виплату заробітної плати вчителям Браїлівської ЗОШ І-ІІІ ступеня, довідки до відомостей, повернути у відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької районної державної адміністрації;

-- заяву ОСОБА_10 на 1 аркуші та аркуш паперу формату А-4 з написом «ОСОБА_50 НОМЕР_1» знищити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Державного бюджету судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 8546/14-34/9688-9708/14-34 від 01.08.2014 року у сумі 11100 гривень (одинадцять тисяч сто гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - заставу у розмірі 24360 гривень (двадцять чотири тисячі триста шістдесят гривень).

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити обвинуваченому, його захиснику, потерпілим право подати клопотання про помилування, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснити право заявляти клопотання про доставку у судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя О.М.Волкова