Вирок № 53896412, 27.11.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/7686/145-к

Провадження 1-кп/235/571/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2015 року м.Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі Кузьменко В.В.,Ліпскіс О.О.

за участі: прокурора Чернишова Я.Ю.

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красноармійська обвинувальний акт по кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2014 р. за № 12014050410001485 , по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ,ІНФОРМАЦІЯ_3,працюючого зареєстрованого та проживаючого за адресою:Донецька область,Красноармійський район ,с.Гришине ,вул.Леніна , буд.136,

за ст.286 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2014 р. приблизно о 7 год.30 хв. ,у світлий час доби , водій ОСОБА_5 ,керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСА № 767695, технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-110307»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_6, з пасажиром в салоні ОСОБА_7,який знаходився на передньому пасажирському сидінні , діючи у порушення п.п.12.6 «б»,12.9 «б» Правил дорожнього руху України , відповідно до яких:-12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах , що проходять через населені пункти , позначені знаком 5.47 , дозволяється рух із швидкістю :б) транспортним засобом ,якими керують водії із стажем до 2 років не більше 70 км/ годину;-п.12.9. Водієві забороняється : б) перевищувати максимальну швидкість , зазначену в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги , де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31 або на транспортному засобі ,в якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;- маючи водійський стаж менше 2 років , рухався по проїжджій частині автодороги «сел.Гришине-м.Красноармійськ», з боку сел. Гришине у напрямку м.Красноармійська Донецької області з перевищенням дозволеної для водіїв із стажем до 2 років швидкістю поза межами населених пунктів , а саме: із швидкістю не менш ніж 81,6 км/годину, та проїжджаючи ділянку зазначеної дороги , розташовану на 5 км+ 300 метрів на території Красноармійського району Донецької області , діючи в порушення вимог п.п.2.3 «б»,10.1,14.2 «в» Правил дорожнього руху України , відповідно до яких: п.2.3- Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний : б) бути уважним ,стежити за дорожньою обстановкою ,відповідно реагувати на її зміну ,стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу , технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;п.10.1 Перед початком руху , перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися , що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому , що:в) смуга зустрічного руху , на яку він буде виїжджати ,вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; - будучи неуважним , діючи необережно , проявляючи злочинну самовпевненість , легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не маючи перешкод технічного характеру в умовах необмеженої оглядовості стежити за дорожньою обстановкою , не переконавшись в тому, що смуга зустрічного руху , на яку він буде виїжджати ,вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані ,став виконувати маневр обгону автомобіля марки «ВАЗ-2110»,реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 ,який рухався у попутному йому напрямку ,після чого ,відмовившись від вказаного маневру , не переконавшись , що його дії будуть безпечними і не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху ,повернувся на свою смугу руху , де допустив зіткнення передньою частиною керованого ним транспортного засобу з задньою частиною велосипеда «Україна»,під керуванням ОСОБА_3,яка у цей час здійснювала рух у попутному напрямку по проїзній частині вказаної дороги справа.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події велосипедисту ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинної тупої травми тіла: закритого косого перелому нижньої третини діафізу великогомілкової кістки зі зміщенням уламків , закритого поперечного перелому верхньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків ,закритого осколкового перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки, закритого осколкового внутрішньо суглобового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням , закритого перелому шилоподібного відростку правої ліктьової кістки з розривом радіоульнарного зєднання , закритих переломів 1,3,4 го ребер справа та 2,3 го ребер зліва , забійної поверхневої рани мяких тканин нижньої губи ,садна шкіри внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна ,садно шкіри тильної поверхні проксимальних міжфалангових суглобів 2-4 го пальців правої кисті , незрощеного закритого осколкового перелому середньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки ,який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень ,як такий , що призвів до розладу здоровя , поєднаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на 1/3.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п.10.1,14.2 «в» Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно - наслідковому звязку з виникненням зазначеної дорожньо- транспортної події та її наслідками у вигляду заподіяння потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у скоєнні інкримінованого злочину визнав у повному обсязі та показав, що приблизно о 7.30 годині 08.07.2014 р. він їхав на автомобілі ЗАЗ, який належить його батьку, по автодорозі від с.Гришино у бік м.Красноармійська. Технічний стан автомобіля був справний. У салоні автомобіля був ОСОБА_7,який знаходився на пасажирському сидінні. Обгін автомобіля ВАЗ він став здійснювати на швидкості біля 100 км/год., але впевнившись , що не може здійснити обгін, став повертатися на свою смугу руху , т.я. на зустріч їхав автобус. Він став гальмувати , автомобіль ВАЗ також став гальмувати , та щоби уникнути зіткнення з ВАЗ, він став уходити вправо , велосипеда не бачив. Відбулося зіткнення з велосипедом - переднім бампером автомобіля та задньої частиною велосипеда .Він зупинився , підійшов до потерпілої ОСОБА_3 ,яка сказала подзвонити її сину, що вій й зробив. Він викликав Швидку та ДАЇ, потім поїхав до наркології , де встановлено , що він був тверезий . Потім він поїхав до лікарні до потерпілої , де оплатив апарат Єлізарова, ліки, на загальну суму приблизно 13000 грн. У лікарні були син , дочка ,сестра потерпілої ,які також оплачували ліки. Він має стаж водія 1 рік .З тим, що він порушив пункти Правил дорожнього руху України ,які зазначені у обвинувальному акті ,він погоджується .Після зіткнення автомобіль ВАЗ та автобус не зупинилися. Він згоден , що всі тілесні ушкодження у потерпілої виникли від зіткнення її велосипеда з його автомобілем. Ніяких перешкод для керування автомобілем не було.Він протягом 4-х місяців возив потерпілу до лікарні, допомагав переносити її по лікарні, привіз потерпілій дрова на зиму. Його тітка допомагала вбирати огород потерпілої . Позов прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілої у лікарні , позов потерпілої у частині матеріального шкоди визнає, моральну шкоду та витрати на допомогу адвоката не визнає , т.я він не має коштів на оплату такої суми у звязку з тим, що отримує заробітну плату 1218 грн. Автомобіль не був застрахований, т.я. закінчився термін страховки. У скоєному кається.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 08.07.2014 р. вона їхала на роботу біля 7.30 год. на велосипеді у попутному напрямку від с.Гришино у бік м.Красноармійська, почула удар ззаду. Удар прийшовся у задню частину велосипеда. Вона впала, побачила , що біля них стоїть рейсовий автобус,до неї підійшов обвинувачений ,вона сказала йому номер телефону сина.Приїхав син , потім Швидка ,повезли у лікарню.Обвинувачений оплатив зразу апарат Єлізарова вартістю біля 7000 грн.Ії сестра купувала ліки , а обвинувачений по чекам потім повертав сестрі у сумі біля 4000 грн.Як рухався автомобіль ОСОБА_5, вона не бачила. Особисто ОСОБА_5 їй не ОСОБА_5 возив її до лікарні до другої операції ,а потім перестав возити. За допомогою адвоката звернулася влітку 2015 р.та оплатила його послуги .Моральні страждання виражаються в тому , що вона втратила роботу, вона нікому не потрібна ,в тому числі й своїм дітям .Вона інвалід , лежить вдома. Обвинувачений привозив до лікарні один раз йогурт. Город вбирала її сестра та її брат. Обвинувачений один раз привіз їй дрова. Покарати обвинуваченого просить на розсуд суду.

Окрім визнання обвинуваченим своєї провини у скоєнні злочину та показів потерпілої , вина ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину доказана зібраними по справі доказами:

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.07.2014 р. оглянуто місце ДТП автодорога Гришине Красноармійськ Красноармійського району Донецької області на відстані 5,3 км від м.Красноармійська , яка має двосторонній рух, де зафіксовано , що автомобіль НОМЕР_3, який має пошкодження у вигляді деформації переднього номерного знаку, розбитого переднього вітрового скла справа, знаходиться частково на правій по ходу руху в напрямку м.Красноармійська смузі та правого узбіччя та зафіксовано розташування велосипеда «Україна»,який має ушкодження у вигляді деформації заднього крила , багажника та заднього колеса (а.с.69-78).

Як показав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 ,саме у цьому місці він 08.07.2014 р. біля 7.30 год. , керуючи автомобілем НОМЕР_3, скоїв наїзд на велосипед, під керуванням потерпілої ОСОБА_3

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №146/1 від 28.10.2014 р. з технічної точки зору ,в дорожній обстановці , що склалася ,водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем НОМЕР_4, повинен був дотримуватися швидкісного режиму ,встановленого на даній ділянці дороги , при цьому перед початком обгону переконатися , що смуга зустрічного руху,на яку він буде виїжджати ,вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані ,а при зміні напрямку руху переконатися , що це буде безпечним , тобто повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1,п.12.6 «г»,п.12.9 «б» та 14.2 «в» Правил дорожнього руху України,виконуючи вимоги п.10.1,п.14.2 «в» Правил дорожнього руху України ,мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду та дії водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.10.1,п.12.6 «г»,12.9 «б» та п.14.2 «в» Правил дорожнього руху України та знаходилися у причинному звязку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди ,оскільки ОСОБА_5,виконуючи вищезгадані вимоги пунктів ПДР України мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду (а.с.84-88).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 55 від 04 грудня 2014 р.потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинної тупої травми тіла: закритого косого перелому нижньої третини діафізу великогомілкової кістки зі зміщенням уламків , закритого поперечного перелому верхньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків ,закритого осколкового перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки, закритого осколкового внутрішньо суглобового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням , закритого перелому шилоподібного відростку правої ліктьової кістки з розривом радіоульнарного зєднання , закритих переломів 1,3,4 ребер справа та 2,3 ребер зліва , забійної поверхневої рани мяких тканин нижньої губи ,садна шкіри внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна ,садно шкіри тильної поверхні проксимальних міжфалангових суглобів 2-4 пальців правої кисті,які виникли у результаті ударної дії та тангенціальної дії тупих предметів , або при співударянні о них ,яким могли бути виступаючі частини кузова транспортного засобу,який рухався, та елементи дорожнього покриття при дорожньо-транспортній пригоді ,можливо в строк 08 липня 2014 р.(а.с. 89-91).

Як показав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5, усі отримані потерпілою ОСОБА_3 ушкодження виникли 08.07.2014 р.у результаті зіткнення автомобіля ,під його керуванням , та велосипеда ,під керуванням потерпілої.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 9 від 30 липня 2015 р. у потерпілої ОСОБА_3 виявлена множинна тупа травма тіла: закритий осколковий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки , закритий осколковий внутрішньо суглобовий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням,закритий перелом шилоподібного відростку правої ліктьової кістки з розривом радіоульнарного зєднання , закриті переломи 1,3,4 ребер справа та 2,3 ребер зліва ;закритий поперечний перелом верхньої третини діафізу лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритий косий перелом нижньої третини діафізу великогомілкової кістки зі зміщенням уламків,які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості ;забійна поверхнева рана мяких тканин нижньої губи ,садно шкіри внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна , садна шкіри тильної поверхні проксимальних міжфалангових суглобів 2-4 пальців правої кисті,які відносяться до легких тілесних ушкоджень . В теперішній час наслідками травми у ОСОБА_3 є незрощений закритий осколковий перелом середньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки ,який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень ,як такий , що призвів до розладу здоровя , поєднаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на 1/3. Вищевказані ушкодження виникли у результаті ударної дії та тангенціальної дії тупих предметів , або при співударянні о них ,яким могли бути виступаючі частини кузова транспортного засобу,який рухався та елементи дорожнього покриття при дорожньо-транспортній ОСОБА_3 найбільш вірогідно була повернена до транспортного засобу , що рухався , задньою або лівою задньою -бічною поверхнею тіла (а.с. 94-100).

Відповідно до постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 11 серпня 2014 р. автомобіль НОМЕР_5, належний ОСОБА_6,та велосипед «Україна»,належний ОСОБА_3 визнані речовими доказами та залишені на зберігання власникам ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.106-107,108,109).

Відповідно до висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 379,380 від 27 серпня 2014 р. у первинний момент контактування автомобіль НОМЕР_6, та велосипед розташовувались на проїзній частині під гострим кутом ззаду наперед та зліва направо відносно рами велосипеду та спереду назад та справа наліво відносно кузова автомобіля НОМЕР_6. Органи керування велосипеду (гальмівна система , кермове керування ) на момент пригоди знаходилось у робочому стані та могли виконувати задані функції по керуванню велосипедом , що свідчить про відсутність технічних несправностей на велосипеді ,які могли б привести до втрати курсової усталеності та керованості даного транспортного засобу . (а.с.111-114).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 390 від 27 серпня 2014 р. в умовах даної пригоди водію автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 на ранішньому етапі розвитку при русі за межами населеного пункту необхідно було здійснювати рух зі швидкістю ,яка не перевищувала допустиму швидкість для транспортних засобів ,якими керують водії зі стажем водія до 2 років 70 км/г, що регламентовано вимогами п.12.6 «б» та п.12.9 «б» Правил дорожнього руху України.Перед початком виїзду на смугу зустрічного руху для виконання обгону автомобіля «ВАЗ 2110»,водій автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 повинен був впевнитись не тільки в тому , що смуга зустрічного руху , на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані , але й в тому , що при поверненні на раніше зайняту смугу руху , це буде безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху , що регламентовано вимогами п.14.2 «в» та п.10.1 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди водій автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипед під керуванням водія ОСОБА_3 шляхом виконання вимог п.14.2 «в» та п.10.1 Правил дорожнього руху України та його дії не відповідали вимогам п.12.6 «б»,п.12.9 «б»,п.14.2 «в»,п.10.1 Правил дорожнього руху України та дії водія автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 , які не відповідали вимогам п.14.2 «в» та п.10.1 Правил дорожнього руху України ,знаходились у причинному звязку з настанням даної події (а.с.117-119).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №389 від 27 серпня 2014 р. в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди , значення швидкості руху автомобіля НОМЕР_6, при наявності слідів гальмування знаходились в діапазоні Vа приблизно (81.6-102.3) км/г та є мінімальними. Встановити фактичне значення швидкості автомобіля «ЗАЗ-110307-42», неможливо у звязку з відсутністю належної методики дослідження (а.с.122-124).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28 серпня 2014 р. ОСОБА_5 показав про обставини та механізм здійснення автомобілем НОМЕР_6, під його керуванням , 08 липня 2014 р. на автодорозі с.Гришине- м.Красноармійськ наїзду на велосипед , під керуванням ОСОБА_3 (а.с.126-135).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 420 від 28 серпня 2014 р. в умовах даної пригоди водію автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 на ранішньому етапі розвитку при русі за межами населеного пункту необхідно було здійснювати рух зі швидкістю ,яка не перевищувала допустиму швидкість для транспортних засобів ,якими керують водії зі стажем водія до 2 років 70 км/г, що регламентовано вимогами п.12.6 «б» та п.12.9 «б» Правил дорожнього руху України.Перед початком виїзду на смугу зустрічного руху для виконання обгону автомобіля «ВАЗ 2110»,водій автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 повинен був впевнитись не тільки в тому , що смуга зустрічного руху , на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані , але й в тому , що при поверненні на раніше зайняту смугу руху , це буде безпечним та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху , що регламентовано вимогами п.14.2 «в» та п.10.1 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди водій автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипед під керуванням водія ОСОБА_3 шляхом виконання вимог п.14.2 «в» та п.10.1 Правил дорожнього руху України,його дії не відповідали вимогам п.12.6 «б»,п.12.9 «б»,п.14.2 «в»,п.10.1 Правил дорожнього руху України та дії водія автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_5 , які не відповідали вимогам п.14.2 «в» та п.10.1 Правил дорожнього руху України ,знаходились у причинному звязку з настанням даної події (а.с.136-138).

Аналізуючи обєктивно з»ясовані обставини ,підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку , що дії ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно , т.я. він своїми необережними діями, що виразилися в порушенні вимог п.10.1 ,п.14.2 «в» Правил дорожнього руху України, скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В силу ст. 65 КК України суд , призначаючи покарання , враховує тяжкість скоєного злочину - скоїв необережний тяжкий злочин та особу обвинуваченого працює (а.с.152),за місцем проживання та роботи характеризується добре (а.с. 146,147,152),не судимий (а.с.144,148),на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває(а.с. 145,149,151).

В силу ст. 66 КК України обставиною, що помякшує обвинуваченому покарання , суд вважає щире каяття у скоєному, часткове відшкодування потерпілій матеріальної шкоди..

З урахуванням тяжкості скоєного злочину ,особи обвинуваченого, позиції потерпілої , суд приходить до висновку , що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства .

Покарання обвинуваченому підлягає призначенню у вигляді позбавлення волі у межах , визначених санкцією ст.286 ч.2 КК України, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи усі обставини справи,особу обвинуваченого, щире каяття обвинуваченого у скоєному, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбуття основного покарання з випробуванням з іспитовим строком в межах строків ,передбачених ст.75 КК України.

В силу ст.1166,1187 ЦК України заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди не підлягає задоволенню , т.я понесені потерпілою ОСОБА_3 витрати на придбання медикаментів для лікування внаслідок ДТП 08.07.2014 р. у сумі 559,80 грн. та 565,80 грн. та відшкодування вартості пошкодженого одягу в розмірі 1200 грн. та вартості пошкодженого велосипеду в сумі 700 грн., а всього на загальну суму 3325,60 грн. (а.с. 30-33,34-36 ) , повністю погашені обвинуваченим , про що свідчить розписка потерпілої ОСОБА_3 від 25.11.2015 р. про отримання у відшкодування шкоди суми 4830 грн. (а.с.64).

Відповідно до ст. 23,1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка її завдала,моральна шкода ,завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя,смертю фізичної особи ,може бути відшкодована одноразово або шляхом щомісячних платежів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди потерпілому , ступеня фізичних та душевних страждань потерпілого , при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості , розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

В судовому провадженні встановлено, що саме винними діями обвинуваченого 08.07.2014 р. ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження, внаслідок чого потерпіла тривалий час лікується ,як у умовах стаціонару лікарні , так і амбулаторно , що підтверджується епікрізами історії хвороби, потерпіла визнана інвалідом 2 групи (а.с.37,38,52-53), та внаслідок чого потерпіла відчуває моральні страждання, спричинення тілесних ушкоджень потерпілій у наслідок ДТП та наступне лікування викликали певні зміни у її житті, чим порушило звичайний уклад життя потерпілої та примушує її докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому , виходячи з засад розумності і справедливості , враховуючи глибину моральних страждань потерпілого , та врахуванням позиції обвинуваченого ,суд вважає, що на користь потерпілої з обвинуваченого має бути стягнуто 200 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В силу ст. 120 ч.2 КПК України витрати , повязані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача , цивільного відповідача ,які надають правову допомогу за договором , несе відповідно потерпілий , цивільний позивач , цивільний відповідач , тощо.

Відповідно до ст.124 ч.1 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати .

Згідно наданого потерпілою договору б/н про надання правової допомоги у кримінальному провадженні ,укладеного між адвокатом ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_3 08.09.2015 р., гонорар адвоката за здійснення правової допомоги визначений у розмірі 7000 грн. та підтверджуються розрахунком гонорару(а.с.24-29,54-55), а також тим , що у судовому засіданні потерпіла підтвердила , що сплатила адвокату ОСОБА_4 гонорар у сумі 7000 грн., внаслідок чого в силу ст.124 ч.1 КПК України ,ці витрати потерпілої підлягають стягненню з обвинуваченого.

В силу ст.128 КПК України заявлений прокурором цивільний позов в інтересах державної установи Димитровської міської лікарні про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 у сумі 4547,62 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі , т.я понесення цим витрат підтверджується довідкою Димитровської центральної міської лікарні про знаходження потерпілої на лікуванні в умовах стаціонару у липні , листопаді 2014 р. та лютому 2015 р. та довідкою про вартість ліжко-дня (а.с.10-13,14).

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В ході досудового розслідування витрати на проведення експертиз склали : на проведення судової автотехнічної експертизи № 146/1 від 28.10.2014 р. 491,40 грн., на проведення судової автотехнічної експертизи та трасологічної експертизи №379,380 від 27.08.2014 р. 5376 грн., на с проведення судової авто технічної експертизи № 390 від 27.08.2014 р. 2304 грн., на проведення судової авто технічної експертизи № 389 від 27.08.2014 р. 2304 грн.; на проведення судової авто технічної експертизи № 420 від 28.08.2014 р.-615 грн.,(а.с.83,110,116,121,125,139) а всього на загальну суму 11090,40грн.,яка в силу ст.124 ч.2 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави .

Після вступу вироку у законну силу речові докази: автомобіль НОМЕР_5, переданий на зберігання власнику ОСОБА_6, залишити власнику ОСОБА_6, велосипед «Україна», переданий власнику ОСОБА_3,залишити власнику ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124,127,128,129369-391,392,395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.. .

В силу ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом на нього обовязки , передбачені ст. 76 КК України : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, на користь Димитровської центральної міської лікарні (р/р 35419002001957 МФО 834016 ЕДРПОУ 01990855 в ГУГКСУ в Донецькій області ) у відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 грош9ову суму 4547,62 грн. (чотири тисячі пятсот сорок сім грн.. 62 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер3450000774 , на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 200000 грн.(двісті тисяч грн. ) та відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у сумі 7000 грн. (сім тисяч грн.),а всього загальну суму 207000 грн.(двісті сім тисяч грн..).

Стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, на користь Держави понесені у ході досудового розслідування на проведення судової автотехнічної експертизи № 146/1 від 28.10.2014 р. в сумі 491,40 грн., на проведення судової авто технічної експертизи та трасологічної експертизи №379,380 від 27.08.2014 р. в сумі 5376 грн., на проведення судової авто технічної експертизи № 390 від 27.08.2014 р. в сумі 2304 грн., на проведення судової авто технічної експертизи № 389 від 27.08.2014 р. в сумі 2304 грн.; на проведення судової автотехнічної експертизи № 420 від 28.08.2014 р. в сумі 615 грн., а всього на загальну суму 11 090 ,40 грн.(одинадцять тисяч девяносто грн. 40 коп.).

Після вступу вироку у законну силу речові докази: автомобіль НОМЕР_5, переданий на зберігання власнику ОСОБА_6, залишити власнику ОСОБА_6, велосипед «Україна», переданий власнику ОСОБА_3,залишити власнику ОСОБА_3

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: