Рішення № 53895614, 24.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

Дата ухвалення
24.11.2015
Номер справи
754/6719/15-ц
Номер документу
53895614
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14394/2015 Головуючий в 1 інстанції - Грегуль О.В.

Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Іванченка М.М.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів «Радосинь», третя особа: Державний реєстратор Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Хроменко Володимир Леонідович про визнання загальних зборів АГК «Радосинь» від 30.10.2014 року недійсними, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив визнати незаконним рішення АГК «Радосинь» від 30.10.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що цим рішенням, його як члена кооперативу з 1997 року, визнали асоційованим членом, чим грубо порушили вимоги ст. 10 Закону України «Про кооперацію» та ст. 4.1 статуту кооперативу і позбавили його права вирішального голосу.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів «Радосинь», третя особа: Державний реєстратор Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Хроменко Володимир Леонідович про визнання загальних зборів АГК «Радосинь» від 30.10.2014 року недійсними - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В скарзі посилався на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Висновок суду про те, що його права рішенням загальних зборів не порушені не відповідає статуту кооперативу та вимогам Закону. Судом не було враховано, що розмір вступних та пайових внесків загальними зборами (зборами уповноважених) членів АГК «Радосинь» до 30.10.2014р. не встановлювався, так як всі гаражні бокси будувались за кошти їх власників, а не кооперативу і відповідно за відсутності такого рішення, незаконно вважати, що лише 10 осіб в кооперативі мають право ухвального голосу та лише вони є членами кооперативу, які мали повноваження проводити загальні збори та вирішувати, кого відносити до асоційованих членів кооперативу, а кого до членів кооперативу з ухвальним голосом.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач доводи скарги підтримав.

Голова кооперативу та представник доводи скарги заперечували.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що Відповідач зареєстрований Ватутінською районною державною адміністрацією в м. Києві 05.06.1997 року за реєстраційним № 663, код ЄДРПОУ: 24920515.

Відповідно до наявної у матеріалах справи, копії квитанції до прибуткового касового ордера № 32 від 09,02,1999 року, позивач вніс до АГК «Радосинь»: 2570 грн. 25 коп. - вступного внеску і (15 % за касове обслуговування, а всього разом: 2583 грн. 10 коп..

Відповідно до наявної у матеріалах справи, копії ордера НОМЕР_1 від 13.09.2000 року, позивач має право власності на гаражний бокс НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Радосинь».

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії довідки відповідача від 18.06.2009 року № 103, яка видавалась позивачеві, останній є власником гаражного боксу НОМЕР_2. Сума пайового внеску за гаражний бокс в розмірі: 2570 грн. 25 коп., сплачена 09.02.1999 року в повному обсязі,

У судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач вносив відповідачу лише один внесок, в сумі: 2570 грн. 25 коп.

До 30.10.2014 року загальні збори відповідача не визначали розмірів, як вступного внеску, так і пайового внеску.

Тому у відповідача була проведена ревізія діловодства кооперативу стосовно членства, встановлення дійсної кількості осіб, які виконали всі вимоги для членства в кооперативі та для оформлення їх в члени кооператив і видачі їм посвідчення про членство.

Відповідно до протоколу загальних зборів членів кооперативу «Радосинь» від 30.10.2014 року, затверджено акт вищевказаної ревізії і на підставі цього акта, визначено списки членів кооперативу з правом ухвального голосу, а також, визначено список асоційованих членів кооперативу.

На підставі протоколу №. 1 загальних зборів членів кооперативу «Радосинь» від 30.10.2014 року, позивача включено до списку асоційованих членів кооперативу.

Включаючи позивача до списку асоційованих членів, відповідач виходив з наступного.

Позивач вносив відповідачу лише один внесок в сумі: 2570 грн. 25 коп..

Відповідно до ордера НОМЕР_1 ви 13.09.2000 року, позивач має право власності на гаражний бокс НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Радосинь».

У зв'язку з тим, що до 30.10.2014 року, позивач вніс позивачу лише один внесок у сумі: 2570 гри. 25 коп., і отримав ордер НОМЕР_1 від 13.09.2000 року на право власності на гаражний бокс НОМЕР_2 в гаражно-будівельному кооперативі «Радосинь», який у встановленому чинним законодавством України порядку, недійсним чи незаконним не визнавався, а з урахуванням ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року № 697-ХІІ (який діяв на час видачі позивачу ордера НОМЕР_1 від і 3.09.2000 року), позивач міг набути право власності на гараж лише після повного внесення свого пайового внеску за гараж, то внесок позивача в сумі: 2570 грн. 25 коп. відповідач визначив, як пайовий внесок, а тому, відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 року № 1087-IV, позивач був включений у список асоційованих членів кооперативу.

Так, як позивач наполягав, що внесені ним кошти є вступним внеском , загальними зборами членів кооперативу «Радосинь», протокол № 5 від 26.08 2015 року, копія якого є в матеріалах справи, вирішено: зарахувати кошти позивача, як вступний внесок; виключити позивача із асоційованих членів кооперативу; внести зміни в реєстр асоційованих членів, виключивши позивача із реєстру.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення його прав, а рішення загальних зборів від 30 жовтня 2014 року прийнято з дотриманням статуту та вимог закону. При цьому суд виходив з того, що оспорюваний позивачем протокол № 1 загальних зборів членів кооперативу «Радосинь» від 30.10,2014 року, проходив державну реєстрацію, при проведенні якої, державним peєстратором перевірялись надані відповідачем документи для реєстрації, в тому числі і повноваження загальних зборів відповідача, і жодних порушень у наданих відповідачем документах для проведення державної реєстрації, державним реєстратором не виявлено.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду, так як він не в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до статуту АГК «Радосинь» в редакції 11.10.2007 року до компетенції загальних зборів окрім іншого віднесено також питання визначення розміру вступного і членського внесків та паїв.

Відповідно до п. 9.12. статуту кооперативу загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених .

З акту про проведення ревізії діловодства кооперативу стосовно членства в кооперативі, від 30 жовтня 2014 року вбачається, що в АГК «Радосинь» станом на 30 жовтня 2014 року налічується 1093 члени кооперативу. (а.с. 91)

Позивач по справі є членом кооперативу з 1997 року, що не заперечувалось відповідачем, та підтверджується наявними матеріалами справи, з яких вбачається що відповідач включив позивача в список асоційованих членів кооперативу.

Згідно статті 10, 14 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 року, членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу.

Асоційованим членом кооперативу є фізична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі.

З протоколу загальних зборів членів кооперативу від 30 жовтня 2014 року слідує що на зборах були присутні всього 8 членів кооперативу, яких в протоколі визначено, членами кооперативу з ухвальним голосом.

Як було встановлено судом і це не заперечувалось сторонами, статутом кооперативу а також рішеннями загальних зборів кооперативу з часу набрання чинності Законом України «Про кооперацію», не встановлювався розмір пайового та вступного внеску, після внесення яких, член кооперативу набував право ухвального голосу, тобто статут кооперативу не приводився у відповідність з вказаним Законом.

З цього ж протоколу загальних зборів вбачається, що лише 30 жовтня 2014 року вперше приймалось рішення, про те, що особи які внесли вступний внесок в сумі 53 400 грн., є членами кооперативу з ухвальним голосом, а решта членів кооперативу відносяться до асоційованих членів кооперативу , так як вони внесли лише один внесок.

На цих же загальних зборах був визначений розмір вступного внеску 100 000 грн.

Проте колегія суддів, вважає, що збори на яких були присутні всього вісім осіб з 1093 членів кооперативу були неповноважними приймати таке рішення.

З протоколу зборів вбачається, що особи, які були присутні на зборах, лише на цих зборах ухвалювали рішення про затвердження списків членів кооперативу, які мають ухвальний голос та списку асоційованих членів кооперативу.

Тобто з урахуванням того, що до 30 жовтня 2014 року статутом кооперативу не визначався розмір вступного внеску, та не були визначені критерії, відповідно до яких члени кооперативу, які вступали до нього до 2003 року вважаються асоційованими його членами, чи членами з ухвальним голосом , відсутні підстави вважати, що лише 10 осіб є членами кооперативу, які мають право ухвального голосу, а решта, в тому числі і позивач такого права не мають, відповідно відсутні також підстави вважати, що рішення зборів членів кооперативу , на яких було присутніми лише 8 членів кооперативу ухвалені повноважними зборами, а тому вони мають бути визнані незаконними.

Висновок суду про те, що права позивача рішенням зборів не порушені є помилковим, оскільки рішення, які стосуються в тому числі і управління кооперативу, членом якого є позивач, були прийняті неповноважними зборами.

Посилання представника відповідача на те, що позивач взагалі не є членом кооперативу є безпідставні, тому, що позивач відповідає всім критеріям, визначеним ст. 19 Статуту кооперативу в редакції на момент його заснування, відповідно до якої членом кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 18-ти річного віку, постійно проживають і прописані в м. Києві, мають транспортні засоби, які належать їм на праві особистої власності та зареєстровані в органах Державної автомобільної інспекції МВС України.

Посилання на те, що у позивача відсутній документ члена кооперативу, не свідчить про те, що останній не набув таких прав. Оскільки не видача відповідачем членського квитка, не позбавляє його такого права. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів , що позивач до 30 жовтня 2014 року, виключався з членів кооперативу в передбаченому статутом кооперативу порядку.

Посилання суду на те, що протокол зборів від 30 жовтня 2014 року пройшов державну реєстрацію, не є безумовним доказом того, що збори були повноважними, та була дотримана процедура, визначена статутом для їх проведення.

Виходячи з вищенаведеного, колегія судів вважає, що судом були порушені норми матеріального права, не повно встановлені обставини справи, які мали значення для її вирішення не було враховано, що на зборах 30 жовтня 2014 року не було кворуму, а тому рішення прийняті на таких зборах є незаконними, такими, що порушують права позивача, вимоги якого є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню, а рішення районного суду про відмову в задоволенні таких вимог, - скасуванню.

Так, як апеляційним судом в даній справі в силу ст. 309 ЦПК України ухвалюється нове рішення, керуючись ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір від сплати , якого був звільнений позивач в сумі 511 грн. 56 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до Авто-гаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів «Радосинь», третя особа: Державний реєстратор Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Хроменко Володимир Леонідович про визнання рішень загальних зборів АГК «Радосинь» від 30.10.2014 року недійсними - задовольнити.

Визнати незаконними рішення загальних зборів членів Авто-гаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів «Радосинь» від 30 жовтня 2014 року.

Стягнути з Авто-гаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів «Радосинь» на користь держави судовий збір в розмірі 511 грн. 56 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді:

Часті запитання

Який тип судового документу № 53895614 ?

Документ № 53895614 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 53895614 ?

Дата ухвалення - 24.11.2015

Яка форма судочинства по судовому документу № 53895614 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 53895614 ?

В Апеляційний суд міста Києва
Попередній документ : 53895613
Наступний документ : 53895615