Ухвала суду № 53895523, 17.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХ В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.

суддів: Головачова Я.В., Невідомої Т.О.,

при секретарі: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2015 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг Інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

Справа № 756/1822/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12790/2015Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 98088,58 грн., та судові витрати у розмірі 1431 грн. 05 коп. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачами договірних зобов'язань.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2015 позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг Інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, , ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 98088 (дев'яносто вісім тисяч вісімдесят вісім) гривень 58 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» судовий збір та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 477(чотириста сімдесят сім) гривень 02 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» збір та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 477(чотириста сімдесят сім) гривень 02 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» судовий збір та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 477 (чотириста сімдесят сім) гривень 02 копійки.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи. Зокрема, відповідач вказує на те, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог відносно того, що відповідачем (ОСОБА_1) були

придбані туристичні послуги в рамках програми «Тур в розстрочку» оскільки останній відмовився від придбання вказаного туру і ніяких коштів від позивача не отримував. Крім того, внаслідок анулювання туру, відповідальність перед позивачем має нести туристична компанія ТОВ «Солей», з якою був укладений договір з боку позивача. А тому, враховуючи зазначене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені в установленому законом порядку, причину своєї неявки суду не повідомили. Тому, виходячи з положень ч.2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В порядку ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 901 ЦК України).

В порядку ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 24.10.2012 між позивачем та ТОВ «Солєй» був укладений договір про участь туристичної компанії в програмі «Тур в розстрочку» №12102401 /а.с.14-20/.

Згідно п.2.1 вказаного договору, ТОВ «Солєй» бере участь в програмі «Тур в розстрочку», а саме продає тури клієнтам на умовах пакетів «Тур в розстрочку». При цьому права вимоги за договорами на умовах пакетів «Тур в розстрочку» ТОВ «Солєй» відступає «Процесинг-центру» (тобто позивачу), а «Процесинг-центр» оплачує вартість таких прав вимоги в розмірах та у порядку, визначеному договором.

03.01.2013 між ТОВ «Солєй», в особі директора ОСОБА_2, та ОСОБА_1 був укладений договір на туристичне обслуговування №1 по туристичному продукту, а саме: «Тур Anex Tour Турція» 28.08-08.09.2013 STARLIGHT CONVENTION CENTER & SP /а.с.9-13/.

03.01.2013 ТОВ «Солєй» та ОСОБА_1 в рамках програми «Тур в розстрочку» уклали додаткову угоду про розстрочення платежу №120762001 до договору /а.с.6/.

Як зазначено в додатковій угоді, за умовами пакету фінансування відповідач ОСОБА_1 зобов'язується сплачувати платежі у загальній сумі 60403 грн. 12 коп. в такому порядку: перший платіж у розмірі 20% від загальної суми платежів при укладенні додаткової угоди; чотири платежі рівними частинами щомісячно до 20-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому був укладений договір.

Тобто відповідач ОСОБА_1 мав сплатити 5 платежів у розмірі 12080,62 грн. (60403,12 * 20%) перший платіж та чотири послідуючі платежі у строк до 20.05.2013.

Право вимоги вказаних місячних платежів за договором відступлено на користь позивача на підставі п.2.1 договору про участь туристичної компанії у програмі «Тур в розстрочку» /а.с.14/.

За умовами додаткової угоди вартість договору на туристичне обслуговування змінюється та складає вказану загальну суму платежів, тобто різниця між загальною сумою платежів та вартістю договору на туристичне обслуговування є плата за розстрочку. Отже, 60403,12 грн. (загальна сума платежів згідно додаткової угоди) - 48322,60 грн. (вартість договору на туристичне обслуговування) = 12080,52 грн.

Також додатковою угодою визначено, що у разі несвоєчасної оплати місячних платежів, якщо прострочення складає до 10 календарних днів включно, відповідач ОСОБА_1 сплачує штраф в розмірі 5% від суми простроченого платежу(ів). Якщо прострочення складає більш, ніж 10 календарних днів, відповідач ОСОБА_1 сплачує штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань підтверджується банківськими документами /а.с.196-201/. А тому доводи апеляційної скарги про те, що ні він, ні ТОВ «Солей» не отримувало коштів на виконання вказаних договірних зобов'язань спростовуються матеріалами справи.

За умовами укладеного договору відповідач ОСОБА_1 сплатив 62349, 94 грн., з яких 36072,66 грн. зараховано на погашення штрафних санкцій, 26241,88 грн. на погашення компенсації вартості послуг, 35,40 грн. компенсація витрат на обслуговування договору, що відображено в структурі грошових нарахувань та надходжень /а.с.31/. Також вбачається, що платежі були здійснені ним 22.04.2013, 20.05.2013, 21.10.2013, 20.12.2013, 20.01.2014, 20.03.2014, 21.04.2014, 20.05.2014, 20.06.2014. Крім того, 10.12.2013 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був погоджений графік погашення заборгованості /а.с.202/.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 вчинені дії, які свідчать про визнання ним свого боргу перед позивачем. Також враховуючи, що за умовами договору туристична подорож була запланована в період часу з 28.08.2013 до 08.09.2013, а оплата заборгованості відповідачем здійснювалась як до запланованого період так і після цього, суперечливими є твердження відповідача про невикористання ним туристичного продукту та розірвання договору 29.01.2013. При цьому судом критично оцінюються документи надані ТОВ «Солей», оскільки згідно статуту єдиними учасниками вказаного товариство є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.203-214/.

На даний час за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 98088 грн. 58 коп., з яких компенсація вартості послуг 34161,24 грн., сума штрафу за прострочення платежів у розмірі 63927, 34 грн. /а.с.31/.

В порядку забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 було укладено договір поруки за клієнта в системі № 120762001 від 03.01.2013 з ОСОБА_2, яка виступила поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_1

Також договір поруки за клієнта в системі «LeaseІТ» № 207620012 від 03.01.2013 був укладений з ОСОБА_3

За договором поруки поручителі несуть разом з відповідачем ОСОБА_1 солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань, що виникають за договором на туристичне обслуговування в системі «LeaseІТ».

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взяли на себе відповідальність у тому ж розмірі, що і відповідач ОСОБА_1 за договором на туристичне обслуговування в системі «LeaseІТ».

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність заявлених позовних вимог, зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Норми матеріального права застосовані судом відповідно до спірних правовідносин, рішення суду ухвалено з дотриманням процесуального закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2015 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: