Рішення № 53895393, 09.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Цокол Л.І.

№22-ц/796/10960/2015 Доповідач - Борисова О.В.

Справа № 757/3512/15-ц

м. Київ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Рейнарт І.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Хоменко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» - Литвинова СергіяІвановича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А

В лютому 2015 року позивач звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» про стягнення грошових коштів в розмірі 150983,90 доларів США , що еквівалентно до офіційного курсу НБУ сумі 2371995,29 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» про стягнення грошових коштів задоволено.

Стягнуто з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором № 004-28811-021214 банківського рахунку фізичної особи від 02 грудня 2014 року, в сумі 150 983,90 доларів США, що еквівалентно до офіційного курсу НБУ сумі 2371995,29 грн.

Стягнуто з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на користь позивача судовий збір в розмірі 3654 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» - Литвинов С.І. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Посилається на те, що Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у вказаному банку, а тому до правовідносин сторін повинні застосовуватись норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В судовому засідання представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов договору та вимог законодавства позивач позбавлений права користуватися своїм майном, оскільки відповідач не виконав вимогу позивача та не повернув суму, яка знаходилась на банківському рахунку, а тому суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми невиплачених коштів в розмірі 150 983,90 доларів США.

Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки такого висновку суд дійшов, не з'ясувавши дійсні обставини спору, не перевіривши доводи і заперечення сторін та без належної оцінки доказів.

Зазначені порушення норм матеріального та процесуального права є підставою відповідно до ст. 309 ЦПК України до скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Судом встановлено, що 02 грудня 2014 року між сторонами було укладено договір № 004-28811-021214 банківського рахунку фізичної особи, відповідно до умов якого позивач поповнила поточний рахунок та внесла в касу банку суму коштів, що підтверджується випискою, наданою банківською установою, де зазначено, що на рахунку обліковується сума 150374,64 доларів США.

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта НОМЕР_1 у розрахунковий період з 02 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року на рахунку позивача знаходяться кошти у розмірі 150983,90 доларів США.

У відповідності до Правил банківського обслуговування фізичних осіб, які діяли на час укладення договору банківського рахунка фізичної особи, позивач захотіла повернути свої кошти, які обліковуються на рахунку, та закрити рахунок, подавши на адресу банку відповідну заяву від 23 грудня 2014 року.

Проте вказані вимоги позивача банком не були виконані, а кошти не повернуті.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК».

Відповідно до п. 7.1.2. статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Частинами 1 та 3 ст.1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

У п.6 ст.2 цього Закону визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, у зв'язку із прийняттям рішення про введення в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» тимчасової адміністрації, вимоги позивача про стягнення суми грошових коштів з банківського рахунку не можуть бути задоволенні в силу вищевказаних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як на момент ухвалення рішення судом першої інстанції 30 червня 2015 року вже діяла тимчасова адміністрація.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення про стягнення грошових коштів та судового збору з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш ИЛ А:

Апеляційну скаргу представника відповідача публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» - Литвинова Сергія Івановича - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року про стягнення з публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 150983 доларів США 90 центів, що еквівалентно до офіційного курсу НБУ сумі 2371995 грн. 29 коп. та судові витрати в розмірі 3654 грн. - скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: