Постанова № 53894995, 26.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 р. Справа№ 925/1624/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участі представників: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015

у справі №925/1624/15 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 102 212,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі, позивач або РВ ФДМУ) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі, відповідач або ФОП ОСОБА_2) про стягнення 102 212,67 грн. заборгованості по Договору оренди № 715 від 24.01.2009, з яких 36 527,73 грн. основного боргу з орендної плати за період з листопада 2014 року по серпень 2015 року, 8 053,50 грн. пені та 57 631,44 грн. неустойки за неповернення орендованого майна після припинення дії договору.

Водночас, не погоджуючись із вказаним позовом, відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом, у якому просив визнати поновленим Договір оренди від 24.09.2009 №715.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015 у справі №925/1624/15 повернуто Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Мотивуючи вказану ухвалу, суд зазначив, що задоволення зустрічного позову не виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову, а тому зустрічний позов не є взаємно пов'язаним з первісним і підлягає поверненню відповідачу без розгляду.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015 у справі №925/1624/15, а матеріали справи повернути господарському суду першої інстанції для розгляду зустрічного позову по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що пов'язаність первісного та зустрічного позовів заключається в необхідності встановлення чи спростування факту продовження дії Договору оренди від 24.09.2009 №715 до 2018 року та перевірки даної обставини судом як доводу ФОП ОСОБА_2 в заперечення первісного позову. У разі встановлення судом продовження дії вказаного договору до 2018 року, як наголошує відповідач, не може бути задоволено первісний позов в частині стягнення подвійної орендної плати за користуванням майном без договору оренди.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача у справі було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 апеляційну скаргу відповідача у справі № 925/1624/15 було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2015.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 26.11.2015, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, та з огляду на обмеженість процесуальних строків розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як уже зазначалося вище, предметом первісного позову РВ ФДМУ є стягнення з ФОП ОСОБА_2 102 212,67 грн. заборгованості по Договору оренди № 715 від 24.01.2009, з яких 36 527,73 грн. основного боргу з орендної плати за період з листопада 2014 року по серпень 2015 року, 8 053,50 грн. пені та 57 631,44 грн. неустойки за неповернення орендованого майна після припинення дії договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог РВ ФДМУ зазначає, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 у справі №925/1186/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 02.04.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2015, встановлено факт припинення 23 січня 2012 року дії Договору оренди № 715 від 24.01.2009 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яке використовувалося згідно Договору оренди від 24 січня 2009 року №715.

Однак, як зазначає РВ ФДМУ у своєму позові, орендар (відповідач у справі) безоплатно користується державним майном всупереч рішення суду про примусове його повернення, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Натомість, ФОП ОСОБА_2, не погоджуючись із заявленим РВ ФДМУ позовом, звернувся до позивача із зустрічним позовом, у якому просив визнати поновленим Договір оренди від 24.09.2009 №715.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 Господарського процесуального кодексу України. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 у справі №925/1186/14 зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення, передане по спірному договору оренди, а предметом первісного позову є стягнення заборгованості по Договору оренди від 24.01.2009, який припинив свою дію 23.01.2012, задоволення зустрічного позову не виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову, а тому зустрічний позов не є взаємно пов'язаним з первісним.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зустрічний позов підлягає поверненню заявнику без розгляду, про що зазначив у мотивувальній частині ухвали з посиланням на статтю 60 Господарського процесуального кодексу України, пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

При цьому, колегія суддів зазначає, що Господарський суд Черкаської області, повертаючи зустрічну позовну заяву, в останньому абзаці мотивувальної частини оскаржуваної ухвали не коректно зазначив, що керувався при цьому пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абз. 6 пункту 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015 у справі № 925/1624/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.10.2015 у справі № 925/1624/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1624/15 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко