Постанова № 53894917, 24.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/12302/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Гарник Л.Л.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників сторін:

від позивача - Неволіної А.Ю.,

від відповідача - Бауліна А.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015

у справі № 910/12302/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн"

про стягнення 442 070,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про стягнення 445 2070,94 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) грн. відрахувань за імпорт на територію України обладнання, із застосуванням якого у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, згідно з переліком, визначеним додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992 "Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" 442 070,94 грн. відрахувань та 10 211,81 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою від 27.10.2015 відкладено розгляд справи на 10.11.2015 та витребувано у відповідача первинні документи (зовнішньоекономічні договори, вантажні митні декларації) за період з 11.03.2014 по 22.12.2014 на підтвердження здійснення імпорту обладнання і матеріальних носіїв (згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 992), з застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах (ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Відповідач вимог ухвали від 27.10.2015 не виконав, надав пояснення, у яких повідомив про значний обсяг первинної документації та вказав на потребу в часі протягом двох тижнів з метою виконання вимог суду.

Ухвалою від 10.11.2015 продовжено строк розгляду спору відповідно до ст. 69 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 24.11.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, позивач є єдиною організацією, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та листом Державної служби інтелектуальної власності України від 23.03.2015 №1-7/2293.

За приписами частини другої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Згідно з статтею 1 Закону відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Частиною п'ятою статті 42 Закону встановлено, що розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

За приписами додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №992 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 № 581) "Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" згадані відрахування в розмірі 3 % підлягають застосуванню до певних видів товарів - за кодами УКТЗЕД: 8520; 8521; 8525 40; 8527 13; 8527 21; 8527 31; 8528; 8523 - загальною обов'язковою ознакою яких є можливість здійснення запису звуку та/або зображення.

Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 №780/123/561 (далі - Порядок від 24.11.2003).

Відповідно до пункту 7 Порядку від 24.11.2003 під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою №992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Тобто, для з'ясування питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача зазначених відрахувань в межах даної справи необхідно:

- встановити весь перелік ввезеного відповідачем обладнання, з вартості якого позивач вимагає здійснити відрахування;

- з'ясувати, за якими саме кодами УКТЗЕД зазначене обладнання було ввезене;

- дослідити спірне обладнання на предмет його відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону та у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992, спростувавши чи підтвердивши наявність у нього відповідних функціональних можливостей;

- з'ясувати наявність чи відсутність підстав для сплати відповідачем згаданих відрахувань;

- перевірити правильність нарахування позивачем сум до стягнення.

Згідно даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України у період з 07.03.2014 по 28.12.2014 відповідач здійснив на митну територію України імпорт товарів, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом, а саме:

- радіотелефони системи стільникового зв'язку (мобільні телефони) (код УКТЗЕД 8517120000):

торговельної марки "NOKIA" моделей: 206 RM-872; 112 RM-837; 113 RM-871; 210.2 RM-928; 301 RM-839; 500 RM-934; 502 RM-921; 515 RM-952; 1320 RM-994; 625 RM-943; X DS (RM-980); 220 DS (RM-969); 520 RM-914; XL DS (RM-1030); 225 (RM-1011); 630 DS RM-978; 107 RM-961; 500 RM-750; 501 RM-902; X2 DS; 530 DS; 130 DS;

торговельної марки "BRAVIS" моделей: BASE, DELTA, ALPHA, AIR, FIRE, TERRA, VІVА, ULTRA;

- планшетні портативні комп'ютери (код УКТЗЕД 8471300000):

торговельної марки "BRAVIS" моделей: NP81QC, NP72, NP71, 3G SLIM, Q100L, NP 725 3G, NP 844, NP 103WS, NP101, NP 104 3G, NP 747 HD Black, NP 747 SD White, NP 725 3G IPS Black, NP 103, ZEUS;

торговельної марки "ASUS" моделей: K012, FE7010CG, ME70C, TF0310CG, K01A (МE70CX-1B024A), K01A (ME70CX-1A034A);

торговельної марки "LENOVO" моделей: A3300-GV TAB A8GWH-UA, S5000-F, А3500-F TAB A16GBE-UA, A3300-HV TAB A8GBL-UA, YOGA TABLET2- 1050L 16GРТ-UA, A3500-FL TAB A8GBL-UA, A7600-H TAB A16GBE-UA, A7600-F TAB А16GBE-UA, A5500-H TAB A16GMBE-UA, A3500-HV TAB A16GBE-UA;

- ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків (код УКТЗЕД 8471300000):

торговельної марки "LENOVO" моделей: IdeaPad Z510, IdeaPad В590А, G580AM, IdeaPad Z710, G500;

торговельної марки "ASUS" моделей: Х553МА, N550JK, R752LD;

торговельної марки "ACER" моделей: E5-521G, Е5-521, Е5-511;

- МР3-плеєри (код УКТЗЕД 8527 13): торговельної марки "BRAVIS" моделей: S009, S118, S242.

Вказане обладнання дозволяє здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується інструкціями з експлуатації такого обладнання, які залучені до матеріалів справи.

Тобто, здійснюючи імпорт вказаного вище обладнання відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплатити відрахування у встановленому Постановою КМ України №992 розмірі.

Втім, матеріалами справи не містять доказів на підтвердження сплати відрахувань під час ввезення на митну територію України імпортованого обладнання за період з 07.03.2014 по 28.12.2014.

Заперечуючи проти позову відповідач вказав, що інформація надана департаментом ДФС не може вважатись належним доказом на підтвердження факту імпорту відповідачем відповідного обладнання, з вартості якого підлягають відрахування уповноваженим організаціям згідно постанови КМ України № 992.

Під час апеляційного розгляду даної справи, суд ухвалою від 27.10.2015 зобов'язав відповідача надати первинні документи (зовнішньоекономічні договори, вантажні митні декларації) за період з 11.03.2014 по 22.12.2014 на підтвердження здійснення імпорту обладнання і матеріальних носіїв (згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 992), з застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах (ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Втім, відповідач, посилаючись на значний обсяг первинної документації, вимог апеляційного суду не виконав, надану ДФС інформацію не спростував.

Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи (пункт 2 частини першої статті 8 вказаного Кодексу).

Наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 № 1341 затверджено Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України.

Згідно вказаного Положення, інформаційні ресурси баз даних - визначені групи взаємопов'язаних задокументованих одиниць інформації, які об'єднані в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, описують процеси митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах, а також інші процеси діяльності митних органів;

основними завданнями ЄАІС Держмитслужби, зокрема, є:

збирання, оброблення, створення, накопичення, аналіз, передавання та зберігання інформації у сфері митної справи шляхом об'єднання відповідних інформаційних ресурсів митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, а також інформаційних ресурсів центральних органів виконавчої влади, інформаційних ресурсів інших недержавних установ (організацій, підприємств) - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних та правоохоронних органів інших країн;

контроль за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем, як через митний кордон України, так і в її межах;

основними функціями ЄАІС Держмитслужби, крім інших, є:

збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу та ведення митної статистики;

автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем.

Тобто, прийняття судом першої інстанції інформації з Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо імпортних операцій відповідача в якості належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, що мають значення для справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства.

А за таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відрахувань в розмірі 442070,94 грн., оскільки відповідач є імпортером обладнання (з комерційною метою, а не в особистих цілях), який не виконав обов'язку зі сплати передбачених законом відрахувань із вартості обладнання та матеріальних носіїв, тоді як ОП "Український музичний альянс" є уповноваженою організацією на збір та розподіл таких відрахувань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/12302/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Л.Л. Гарник

О.М. Остапенко