Постанова № 53894903, 24.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/18045/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представників сторін:

від позивача - Колесник А.О.,

від відповідача - Савельєвої М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015

у справі № 910/18045/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла ДДС Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал"

про стягнення 25 278,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каравелла ДДС Україна" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал" про стягнення 170 389,86 грн. основного боргу за договором від 03.01.2013 №18-09-2012 та 25 278,54 грн. пені, а всього 195 668,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/18045/15 позов задоволено частково; припинено провадження у справі в частині стягнення 170 389,86 грн. основного боргу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла ДДС Україна" 24 893,34 грн. пені та 3 905,67 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення суду першої інстанції від 14.09.2015, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 24 893,34 грн., судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каравелла ДДС Україна" (Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал" (Прокатник) було укладено договір № 18-09-2012 (далі - договір), за умовами якого:

- компанія надає прокатнику (на підставі простої (невиключної) ліцензії) право використання, розповсюдження та/або демонстрування аудіовізуальних творів (фільмів/фільму), зазначених у додатках до Договору (пункт 1.1 Договору);

- право використання, розповсюдження та/або демонстрування фільмів включає право Прокатника використовувати фільми шляхом публічних показів фільмів, зазначених у додатках до цього договору, протягом строку на території;

- у випадку, якщо винагорода компанії зазначена в додатках до Договору у вигляді платежів у твердій сумі, така винагорода підлягає перерахуванню прокатником на розрахунковий рахунок компанії в строки, вказані в додатках до Договору (пункт 2.3 Договору);

- у випадку, якщо винагорода компанії зазначена в додатку до Договору у вигляді відсотка від доходу (валової виручки) прокатника, така винагорода підлягає перерахуванню прокатником на розрахунковий рахунок компанії в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати надання прокатником компанії звіту про використання фільмів в електронному вигляді, що містить (як мінімум) таку інформацію: кількість сеансів, що відбулися, ціна квитків, кількість проданих квитків, грошове вираження частки компанії (пункт 2.4 Договору);

- датою виконання зобов'язання прокатника з оплати суми винагороди є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок компанії (пункт 2.5 Договору);

- прокатник зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок компанії відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 Договору винагороду за передане право використання фільмів (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 Договору);

- у разі затримання прокатником платежів, зазначених в пунктах 2.3 та 2.4 Договору, а також при простроченні прокатником надання звіту, зазначеного в підпункті 3.1.1 пункту 3.1 Договору, прокатник (за умови наявності письмової заяви компанії) виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період простроченя, від суми боргу за кожен день затримки платежу і 50 (п'ятдесят) гривень за кожен день затримки надання звіту (пункт 4.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі (пункт 6.4).

Крім того, сторонами було укладено додатки до Договору, в яких сторони узгодили назву фільму, строки ліцензії, територію, спосіб використання об'єкту права інтелектуальної власності, тираж, розмір винагороди, а саме:

Додаток №4 від 14.04.2014 (назва фільму "Реальна білка");

Додаток №4/1 від 14.04.2014 (назва фільму "Реальна білка");

Додаток №4/2 від 16.04.2014 (назва фільму "Реальна білка");

Додаток №5 від 27.05.2014 (назва фільму "Комашки: пригоди у долині мурах");

Додаток №5/1 від 27.05.2014 (назва фільму "Комашки: пригоди у долині мурах");

Додаток №5/2 від 27.05.2014 (назва фільму "Комашки: пригоди у долині мурах").

Згідно із статтею 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

На виконання умов Договору, позивач як ліцензіат надав, а відповідач як субліцензіат отримав дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (невиключну субліцензію на публічну демонстрацію Фільмів), що підтверджується актами приймання-передачі: від 24.04.2014 на суму 3 536,10 грн.; від 24.04.2014 на суму 1 913 грн.; від 24.04.2014 на суму 5 429 грн.; від 24.04.2014 на суму 4 075 грн.; від 24.04.2014 на суму 6 870,15 грн.; від 24.04.2014 на суму 4 504,50 грн.; від 30.04.2014 на суму 6 367 грн.; від 30.04.2014 на суму 8 257 грн.; від 30.04.2014 на суму 11 171 грн.; від 30.04.2014 на суму 8 469 грн.; від 30.04.2014 на суму 1 584 грн.; від 30.04.2014 на суму 12 972 грн.; від 30.04.2014 на суму 11 065,50 грн.; від 30.04.2014 на суму 3 991,50 грн.; від 30.04.2014 на суму 7 292,50 грн.; від 30.04.2014 на суму 12 710,70 грн.; від 08.05.2014 на суму 2 769,41 грн.; від 08.05.2014 на суму 2 020,50 грн.; від 08.05.2014 на суму 1 329,75 грн.; від 15.05.2014 на суму 3 309,87 грн.; від 15.05.2014 на суму 16 789,50 грн.; від 31.05.2014 на суму 1 289,25 грн.; від 31.05.2014 на суму 436,50 грн.; від 31.05.2014 на суму 378 грн.; від 31.05.2014 на суму 497,25 грн.; від 31.05.2014 на суму 1 122,75 грн.; від 31.05.2014 на суму 2 441,25 грн.; від 31.05.2014 на суму 117 грн.; від 31.05.2014 на суму 1 685,25 грн.; від 31.05.2014 на суму 236,25 грн.; від 31.05.2014 на суму 243 грн.; від 31.05.2014 на суму 459 грн.; від 31.05.2014 на суму 444,38 грн.; від 31.05.2014 на суму 3 159 грн.; від 31.05.2014 на суму 2 817 грн.; від 31.05.2014 на суму 1 486,91 грн.; від 31.05.2014 на суму 1 390,95 грн.; від 10.06.2014 на суму 4 497,86 грн.; від 12.06.2014 на суму 720 грн.; від 19.06.2014 на суму 4 208 грн.; від 19.06.2014 на суму 4 291,48 грн.; від 19.06.2014 на суму 652,50 грн.; від 19.06.2014 на суму 3 883,50 грн.; від 19.06.2014 на суму 11 387,70 грн.; від 19.06.2014 на суму 1 945,12 грн.; від 19.06.2014 на суму 1 332,45 грн.; від 19.06.2014 на суму 5 897,25 грн.; від 19.06.2014 на суму 1 335,15 грн.; від 19.06.2014 на суму 2 630,70 грн.; від 19.06.2014 на суму 8 257,50 грн.; від 19.06.2014 на суму 4 578,75 грн.; від 19.06.2014 на суму 4 045,50 грн.

Загальна сума ліцензійних платежів (роялті) погоджена сторонами у вказаних вище актах складає 214 295,18 грн.

Відповідач в свою чергу сплатив ліцензійні платежі в загальній сумі 43 905,32 грн., у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача із даним позовом утворилась заборгованість в сумі 170 389,86 грн., яку останній просив стягнути на свою користь.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив заборгованість в сумі 170 389,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення на користь позивача 170 389,86 грн. боргу у зв'язку відсутністю предмету позову на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами узгоджено, що у випадку, якщо винагорода компанії зазначена в додатках до Договору у вигляді платежів у твердій сумі, така винагорода підлягає перерахуванню прокатником на розрахунковий рахунок компанії в строки, вказані в додатках до Договору (пункт 2.3 Договору).

У випадку, якщо винагорода компанії зазначена в додатку до Договору у вигляді відсотка від доходу (валової виручки) прокатника, така винагорода підлягає перерахуванню прокатником на розрахунковий рахунок компанії в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати надання прокатником компанії звіту про використання фільмів в електронному вигляді, що містить (як мінімум) таку інформацію: кількість сеансів, що відбулися, ціна квитків, кількість проданих квитків, грошове вираження частки компанії (пункт 2.4 Договору).

Як було встановлено вище, відповідач своїх зобов'язань зі сплати роялті у визначені п. 2.4 Договору строки не виконав, порушивши умови укладеного між сторонами ліцензійного договору, тобто допустив порушення зобов'язання.

В той же час статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, у разі затримання прокатником платежів, зазначених в пунктах 2.3 та 2.4 Договору, а також при простроченні прокатником надання звіту, зазначеного в підпункті 3.1.1 пункту 3.1 Договору, прокатник (за умови наявності письмової заяви компанії) виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день затримки платежу і 50 (п'ятдесят) гривень за кожен день затримки надання звіту.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 25.12.2014 №1, в якій просив перерахувати основну заборгованість у сумі 170 389,86 грн. та пеню у сумі 25 278,54 грн.

Втім, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість та неустойку не сплатив.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків сплати роялті за використання об'єктів права інтелектуальної власності на підставі умов ліцензійного договору, яким передбачена відповідальність у вигляді сплати неустойки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 24 893,34 грн.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс Діджитал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі № 910/18045/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Т.І. Разіна