Постанова № 53894831, 23.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015 року Справа № 904/6950/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.

при секретарі Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Гринько І.С. представник, довіреність №юр/214 від 26.12.14;

від відповідача: Захарченко О.В. представник, довіреність №94 від 02.06.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 року у справі №904/6950/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 355 200 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі № 904/6950/15 (суддя Забарющий М.І.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Посилається на те, що 04.02.2015р. листом № 10154 позивач відмовився від виконання зобов'язання, фактично використавши своє право на відмову від виконання зобов'язання, передбачене ч.3 ст. 538 ЦК України.

Також посилається на те, що відповідно до умов специфікації термін виготовлення товару безпосередньо пов'язаний з отриманням попередньої оплати від покупця. Відсутність попередньої оплати свідчить про відсутність необхідності в отриманні товару.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 23.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, сторони уклали між собою договір № 14-2105-02 від 18.12.2014 року, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався виготовити і поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити продукцію, кількість, номенклатура, ціна, термін поставки і умови оплати якої визначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 та 1.2 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

- сума договору згідно специфікації № 1 становить 888 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ (п. 2.3);

- договір діє з моменту його підписання до 31.12.2015 року (п. 9.4).

Сторони підписали специфікацію № 1 до вищезазначеного договору, в якій зазначено, що: умови оплати - попередня оплата 20% від вартості товару після пред'явлення рахунку, 20% протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про закінчення виготовлення і готовність до відвантаження, яке направляється в межах строку, передбаченого для виготовлення (п. 1).

Позивач надіслав відповідачу вимогу № 60-02-4/149 від 11.02.2015 року в порядку ст. 530 ЦК, яка вимагає від відповідача сплати 177 600 грн. 00 коп., як 20% попередньої оплати та повідомлення-вимогу № 60-02-4/345 від 25.03.2015 року про виготовлення продукції і сплату вже 40% вартості товару.

03.06.2015р. позивач повідомив відповідача про необхідність направлення представників для огляду та технічного випробування товару (а.с. 35).

На вказане повідомлення 11.06.2015р. відповідач направив відповідь, в якій вказав, що у зв'язку з складним фінансовим станом він не провів передоплату , а відсутні підстави для направлення спеціалістів, також зазначив, що передоплату буде проведено при наявності грошових коштів.

Суму боргу за виготовлений товар відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 4 статті 690 Цивільного кодексу України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів сплати спірної суми заборгованості.

Докази розірвання в встановленому законом порядку, визнання недійсним договору № 14-2105-02 в матеріалах справи відсутні, не надавались судам обох інстанцій жодною із сторін відповідно до ст.33ГПК України.

На виконання умов вказаного договору та специфікації №1 позивач здійснив виготовлення замовленої відповідачем продукції.

Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 355200,00грн., судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з посиланням що 04.02.2015р. листом № 10154 відмовився від виконання зобов'язання, фактично використавши своє право на відмову від виконання зобов'язання, передбачене ч.3 ст. 538 ЦК України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки у даному листі ведеться про перерахунок ціни товару, а не про відмову від виконання договору (а.с. 34).

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до умов специфікації термін виготовлення товару безпосередньо пов'язаний з отриманням попередньої оплати від покупця, а відсутність попередньої оплати свідчить про відсутність необхідності в отриманні товару, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Оскільки з боку відповідача не було надано доказів про повідомлення позивача про неможливість здійснення попередньої оплати та необхідності зупинення виготовлення замовленого товару, позивачем належним чином виконувались умови договору.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 року у справі №904/6950/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.В. Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 30.11.2015 року.