Рішення № 53894438, 25.11.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 рокуСправа № 912/3740/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3740/15

за позовом: Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій", м. Кіровоград

про стягнення 18 840,60 грн,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 110/10 від 17.07.15;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.06.15.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державне підприємство Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (далі - ДП НАЕК "Енергоатом"), звернулось 28.09.2015 до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" (далі - ПАТ "НВП "Радій") 18 840,60 грн неустойки (пеня, штраф) за порушення строків поставки продукції за договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2015 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3740/15.

Відповідач згідно поданого відзиву від 06.11.2015 просить зменшити розмір пені до 1 гривні на підставі наступного: зобов'язання по договору виконано ПАТ "НВП "Радій" у повному обсязі; прострочення поставки продукції на 1-й енергоблок є незначним та поставку здійснено в жовтні 2014 року виключно з причин прохання позивача про пріоритетність поставки продукції на 2-й енергоблок Хмельницької АЕС; прострочення строку поставки не завдало жодних збитків позивачу та не призвело до прострочення виконання робіт на 1-му енергоблоці ВП "Хмельницька АЕС" (а.с. 55-58).

В судових засіданнях по даній справі представником позивача позовні вимоги на підставах та в межах предмета спору, що викладено у позові, підтримано повністю; представник відповідача просить зменшити розмір пені на підставах, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши наявні у справі документи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.014 за результатами проведених конкурсних торгів між ДП НАЕК "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (Покупець) та ПАТ "НВП "Радій" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-129-01-14-00236 (далі - Договір, Договір поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014).

Відповідно до вказаного Договору Постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, виготовити (розробити) та поставити модифіковане ПЗ та додаткове обладнання ПТТ АЗ-ПЗ для ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - Продукція), та передати Покупцю виключні майнові права на програмне забезпечення, а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.

До Договору сторонами підписано Специфікації № 1 і № 2 (додаток № 1 та додаток № 2), в яких зазначено найменування, одиницю виміру і загальну кількість Продукції, її номенклатуру і ціну, строк поставки (а.с. 23-25).

Сума Договору становить 4 432 140,00 грн, у тому числі:

за Специфікацією № 1 - 4 186 800,00 грн без ПДВ;

за Специфікацією № 2 - 245 340,00 грн, у тому числі ПДВ - 40 890,00 грн.

За погодженим в Договорі порядком оплати Покупець здійснює оплату поставленої Продукції протягом 30 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі Продукції (п. 4.2. Договору). Оплата Покупцем частини вартості поставленої партії Продукції за Специфікацією № 2, розмір якої відповідає сумі податку на додану вартість, здійснюється виключно після надання Постачальником податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку (п. 4.4. Договору).

Поставка Продукції згідно з Специфікаціями здійснюється автотранспортом Постачальника на умовах DDP - склад Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство": 30100, Україна, Хмельницька обл., м. Нетішин (Вантажоодержувач) згідно Інкотермс 2000 (п. 5.2. Договору).

Строк поставки згідно Специфікацій № 1 і № 2 протягом 30 днів з дати укладення Договору.

Згідно з пунктом 5.4. Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача. Виключні майнові права на програмне забезпечення вважаються переданими з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Строк дії Договору з моменту його підписання сторонами до 31.03.2015, а в частині оплати за поставлену Продукцію - до повного розрахунку.

Вказані вище та інші умови Договору погоджені шляхом підписання тексту Договору і Специфікацій № 1, № 2 обома сторонами та скріплення печатками підприємств.

З матеріалів справи слідує, що на виконання Договору поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 ПАТ "НВП "Радій" поставлено відповідну Продукцію, а саме:

01.09.2014 на суму 200 520,00 грн згідно видаткової накладної № 12 від 01.09.2014;

01.09.2014 на суму 2 093 400,00 грн згідно видаткової накладної № 13 від 01.09.2014;

02.09.2014 на суму 44 820,00 грн згідно видаткової накладної № 15 від 02.09.2014;

09.10.2014 на суму 2 093 400,00 грн згідно видаткової накладної № 19 від 09.10.2014 (а.с. 59-62).

Відповідно до акта звіряння взаємних розрахунків поставлена Продукція повністю оплачена позивачем, а саме:

200 520,00 грн згідно платіжного доручення № 1903 від 25.09.2014;

44 820,00 грн згідно платіжного доручення № 1967 від 02.10.2014;

2 093 400,00 грн згідно платіжного доручення № 1997 від 06.10.2014;

2 093 400,00 грн згідно платіжного доручення № 2396 від 27.11.2014.

З наведених документів слідує, що ПАТ "НВП "Раді" порушено договірний строк поставки Продукції на суму 2 093 400,00 грн за видатковою накладною № 19 від 09.10.2014.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за порушення строку поставки Продукції за договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк Продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої Продукції.

21.04.2015 позивач звернувся до ПАТ "НВП "Радій" з претензією про сплату неустойки в розмірі 18 840,60 грн за несвоєчасну поставлену Продукцію в сумі 2 093 400,00 грн за видатковою накладною № 19 від 09.10.2014 (а.с. 26-28).

На вказану претензію ПАТ "НВП "Радій" направило лист від 13.05.2015, в якому, посилаючись на стислі строки поставки предмета закупівлі та звернення ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" щодо необхідності першочергової поставки продукції на енергоблок № 2 ХАЕС, просило не застосовувати неустойку за Договору поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 (а.с. 29-30).

В подальшому позивач двічі звертався до ПАТ "НВП "Радій" з досудовим нагадуванням щодо сплати неустойки в розмірі 18 840,60 грн, на що отримав відповідь ПАТ "НВП "Радій" з проханням не застосовувати штрафні санкції за Договором.

Зазначені вище обставини та не сплата ПАТ "НВП "Радій" штрафних санкцій в розмірі 18 840,60 грн стало підставою для звернення ДП НАЕК "Енергоатом" з позовом у даній справі.

При розгляді справи господарський суд враховує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України). Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України). До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Стаття 663 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 та Специфікаціями до Договору встановлено строк поставки Продукції - протягом 30 днів з дати укладання Договору.

Згідно встановленого Цивільним кодексом України порядку визначення та обчислення строків, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254).

Таким чином, граничною датою поставки Продукції за Договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 є 29.09.2014.

Між тим, як встановлено вище, Продукція на суму 2 093 400,00 грн згідно видаткової накладної № 19 від 09.10.2014 поставлена ПАТ "НВП "Радій" з порушенням договірного строку поставки, а саме 09.10.2014.

Відповідач порушення строку поставки Продукції не заперечив.

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказаним нормам кореспондують положення ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи з того, що сторони в Договорі поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 передбачили застосування у разі порушення терміну поставки Продукції пені у розмірі 0,1 % від вартості непоставленої в строк Продукції за кожен день прострочення поставки товару; спірні правовідносини є господарськими, а позивач суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; враховуючи підтвердження матеріалами справи порушення відповідачем строку поставки продукції, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Та обставина, що за порушення передбаченого строку поставки Продукції Постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості непоставленої в строк Продукції за кожен день прострочення , не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, а тому обмеження щодо розміру пені, які встановлені Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не застосовуються.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 03.12.2013 за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі у справі № 908/43/13-г.

За розрахунком позивача розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 18 840,60 грн за період прострочення з 30.09.2014 по 08.10.2014 (9 днів) на суму вартості Продукції, з якої допущено прострочення строку поставки - 2 093 400,00 грн.

Вказаний розрахунок є правильним та відповідає матеріалам справи і встановленим обставинам.

Відповідач згідно поданого відзиву просить зменшити розмір пені до 1 гривні на підставі того, що зобов'язання по договору виконано ПАТ "НВП "Радій" у повному обсязі; прострочення поставки продукції на 1-й енергоблок є незначним та поставку здійснено в жовтні 2014 року виключно з причин прохання позивача про пріоритетність поставки продукції на 2-й енергоблок Хмельницької АЕС; прострочення строку поставки не завдало жодних збитків позивачу та не призвело до прострочення виконання робіт на 1-му енергоблоці ВП "Хмельницька АЕС" (а.с. 55-58).

Згідно приписів ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Схоже правило міститься в частині 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в пункті 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

З приписів наведених норм вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Досліджуючи наведене, господарський суд враховує наступне.

Договір поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 є договором у сфері державних закупівель та укладений за результатами проведення процедури закупівлі.

Виходячи із положень Закону України "Про здійснення державних закупівель", ПАТ НВП "Радій" визначено переможцем відкритих торгів на закупівлю модифікованого ПЗ та додаткового обладнання ПТК АЗ-ПЗ для ВП ХАЕС, як учасника, пропозиція якого визнана найбільш прийнятною та економічно вигідною за результатами оцінки, а тому повідомлення відповідача про стислі строки поставки предмета закупівлі згідно умов Договору, що могло стати наслідком порушення строку поставки, є неґрунтовним.

Зазначення відповідачем про те, що строк поставки порушено з причин прохання позивача про пріоритетність поставки продукції на 2-й енергоблок Хмельницької АЕС, внаслідок чого відповідач був вимушений першочергово вжити всіх заходів, необхідних по поставці продукції для вказаного енергоблоку, що призвело до порушення строку поставки на інший енергоблок, не розцінюється судом як поважна причина пропуску строку поставки у зв'язку з наступним.

Умовами Договору поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 та Специфікаціями передбачено виготовлення і поставку Продукції на два енергоблоки Хмельницької АЕС. Строк поставки - протягом 30 днів з дати укладення Договору.

Отже, відповідач за умовами Договору прийняв обов'язок виготовити та поставити обладнання протягом 30 днів з дати укладення Договору, як на енергоблок № 1, так і на енергоблок № 2 Хмельницької АЕС. При цьому, умови Договору не передбачають поетапної поставки Продукції.

Як слідує з матеріалів справи, поставка обладнання на 2-й енергоблок ХАЕС здійснена відповідачем в рамках Договору та в межах строку поставки, встановлених Специфікацією. Докази дострокового виконання відповідачем будь-якої частини зобов'язання за Договором відсутні.

Господарський суд також враховує, що ДП НАЕК "Енергоатом" є експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок щодо Запорізької, Рівненської, Хмельницької, Південно-Української атомних електростанцій та згідно постанов Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734, від 04.03.2015 № 83 входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави Україна.

Згідно пункту 2.3. Договору Продукція, що закуповується, буде використана в системах, важливих для безпеки АЕС.

Таким чином, будь-який зрив роботи на енергоблоці АЕС внаслідок, у тому числі недотримання контрагентами строків поставки необхідного обладнання, може призвести до незворотних негативних наслідків для економіки і безпеки держави. Отже, відсутність збитків позивача, на що звертає увагу відповідач у відзиві, в даному конкретному випадку не розцінюється судом, як підстава для зменшення розміру штрафної санкції.

Щодо незначного строку прострочення виконання зобов'язання, господарський суд погоджується з доводами відповідача, що строк прострочення дійсно незначний - 9 днів. Проте, виходячи з правової природи штрафної санкції - пеня, яка передбачає нарахування за кожний день прострочення, період прострочення безпосередньо вплинув на розмір нарахованої пені. Тобто, при нарахуванні пені та визначенні її розміру вже враховано період прострочення.

Більш того, встановлений Договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 розмір пені не перевищує розмір, що передбачений частиною другою ст. 231 Господарського кодексу України, а тому є ґрунтовним і розумним. Крім того, відповідач не повідомляє та не підтверджує свій фінансовий стан, що позбавляє господарський суд можливості оцінити співвідношення розміру пені з його майновим станом.

З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов'язання за Договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 з оплати виготовленої і поставленої Продукції виконав належним чином, прострочення оплати зі сторони позивача по даному Договору відсутнє. Наявність заборгованості позивача по іншим договорам, які укладено з відповідачем та про що повідомляє останній, жодним чином не стосується та не впливає на виконання зобов'язань за Договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014.

На підставі викладеного, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, у зв'язку з чим його відхиляє.

Таким чином, позовні вимоги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" про стягнення з ПАТ "НВП "Радій" 18 840,60 грн пені за порушення строків поставки продукції за Договором поставки № 53-129-01-14-00236 від 29.08.2014 підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" (25009, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 29, ідентифікаційний код 303954503) на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, ідентифікаційний код 26251923) пеню в розмірі 18 840,60 грн, а також судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.11.2015.

Суддя В.В.Тимошевська