Ухвала суду № 53894011, 24.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/83/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.11.2015 Справа № 908/3146/13

Розглядається скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕЯ", м.Запоріжжя

на дії Відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області та визнання недійсною постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.06.2014р.

у справі № 908/3146/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Міжгосподарська пересувна механізована колона", м. Первомайськ, Миколаївська область.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агея", м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача (скаржник): не з'явився.

Від ВДВС: не з'явився.

Господарським судом Запорізької області прийнята до розгляду скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕЯ" на дії посадової особи відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.06.2014р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2015 р. розгляд призначено на 11.11.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені скаржником в скарзі.

Відповідно до повідомлення від 11.11.2015р., у зв'язку з відпусткою судді Кутіщевої-Арнет Н.С., розгляд скарги перенесено на 24.11.2015р. об 11:30г.

Обґрунтовуючи скаргу, скаржник вказує на те, що 11.04.2014р. господарським судом Запорізької області було видано судовий наказ №908/3146/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агея» (надалі - боржник), на користь Публічного акціонерного товариства «Первомайська міжгосподарська пересувна механізована колона» (надалі - стягувач), заборгованості 249 030,67 грн. заборгованості та 4 980,61 грн. судового збору.

10.06.2014р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Шматковим А.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.04.2014р.

18.06.2014р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Шматковим А.М. (надалі -державний виконавець), було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25 401,12 грн. (надалі - постанова).

На підставі ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»: «Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку», боржником було оскаржено постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25 401,12 грн. до Миколаївського окружного адміністративного суду.

23.10.2014р. постановою Миколаївського окружного адміністративного суду в задоволені адміністративного позову боржника про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 25 401,12 грн. було відмовлено.

19.02.2015р. ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду було задоволено апеляційну скаргу боржника. Відповідно було скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р., а також було скасовано постанову державного виконавця про стягнення з Боржника виконавчого збору у розмірі 25 401,12 грн. Але, не погоджуючись з вказаною ухвалою, відділом державної виконавчої служби Первомайського МУЮ Миколаївської області було подано касаційну скаргу.

08.10.2015р. ухвалою Вищого адміністративного суду України було скасовано постанов} Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015р., поскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів. Вказаний висновок щодо застосування наведених норм права викладений у постанові Верховного Суду України від ЗО червня 2015 року (справа №825/2566/14). Отже, суди першої та апеляційної інстанції помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, тому ухвалені ними рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі».

Скаржник зазначає, що дії направлені на судове оскарження постанови, мною були вчиненні, спочатку, в межах встановленого десятиденного терміну, а про їх помилковість йому вже стало відомо після 16.10.2015р., (поскільки саме цього дня боржником було отримано відповідну ухвалу, що підтверджується копією поштового конверту з Вищого адміністративного суду України та роздруківкою по штрих-кодовому ідентифікатору з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»), тобто вже після винесення та отримання скаржником ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій було роз'яснено до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи.

У зв'язку з чим, скаржник просить суд визнати поважними підстави для поновлення строку на подання скарги на дії ВДВС та визнання недійсною постанови з метою захисту прав та інтересів боржника.

Скаржник зазначає, що постанова про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 25 401,12 грн. від 18.06.2014р. була винесена державним виконавцем з порушенням норм чинного законодавства та за відсутності вини боржника щодо невиконання наказу суду в строк, встановлений для добровільного виконання, оскільки саму постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.06.204р. боржником було отримано невчасно та вже після спливу терміну, визначеного для добровільного виконання судового рішення.

09.11.2015р., на виконання ухвали суду надійшло клопотання про уточнення формулювання вимог, згідно з яким скаржник просить суд визнати недійсною постанову старшого ВДВС Первомайського управління юстиції Миколіївської області від 18.06.2014р. про стягнення з боржника судового збору в розмірі 25401грн. 12коп. та зобов'язати ВДВС виготовити подання до відповідного органу казначейства про повернення ТОВ «Агея» сплаченого виконавчого збору.

Клопотання подано згідно зі ст.. 22 ГПК України судом прийнято до розгляду.

09.11.2015р., 10.11.2015р., 16.11.2015р. від ТОВ "АГЕЯ" на адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання, в порядку ст.74-1 Господарського процесуального кодексу України, про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, яким заявник просить суд забезпечити ТОВ "АГЕЯ" право приймати участь у судовому засіданні в господарському суді Запорізької області при розгляді скарги в режимі відео конференції через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, що знаходиться за адресою: 55200, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. К.Маркса, 18.

Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилається на те, що не може прийняти участь у судовому засіданні, інше обґрунтування заявленого клопотання відсутнє.

Клопотання ТОВ "АГЕЯ" судом залишено без задоволення з підстав, викладених в ухвалі про відмову у задоволенні даного клопотання від 12.11.2015р. (Клопотання від 10.11.2015р., 16.11.2015р. в своєму обґрунтуванні були абсолютно аналогічними клопотанню від 09.11.2015р.).

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судове засідання 24.11.2015р. представники відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області, стягувача та боржника не з'явились. Про поважність причин неявки представників стоні суд належним чином не повідомили.

Відділ ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області без поважних причин не виконали вимоги суду, викладені в ухвалі від 30.10.2015р., не надали відзиви на скаргу, не направили в судове засідання повноважних представників.

Скаргу розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судове засідання проводилось без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання про поновлення строку , виходячи з його обґрунтування, слід задовольнити:

За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, в порядку визначеному Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»: «Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку».

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»: «Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом».

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011р., положення якого зазначають, що розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу). Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.

Поскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, на виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.04.2014р., яка була винесена 10.06.2014р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Шматковим А.М. (надалі - постанова про відкриття провадження), боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання судового наказу, а саме до 16.06.2014р. включно.

Постанова про відкриття провадження була відправлена боржнику 12.06.2014р.

Згідно ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржников не пізніше наступного робочого дня .

Постанова про відкриття провадження, на якому міститься штамп Укрпошти датований була отримана скаржником 12.06.2014р. (копія додається). Також, на конверті знизу вказаний реєстраційний номер супровідного листа, який надсилався разом з постановою про відкриття провадження (копія додається). Порівнюючи номер, який зазначений на конверті з номером, який вказаний на супровідному листі видно, що це є два однакових номери, і згідно до цього можна зробити висновок, що в даному конверті містилася саме постанова про відкриття провадження.

Постанова про відкриття провадження була направлена скаржнику простою кореспонденцією.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження": "Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення".

Постанова про відкриття провадження була направлена 12.06.2014р. простою кореспонденцією, відправлення було отримано ТОВ «Агея» 20.06.2014р., тобто з порушення норм Закону України "Про виконавче провадження".

17.06.2014р. боржником було отримано постанови про арешт коштів боржника та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

18.06.2014р., представник скаржника (боржника) ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується записом на останній сторінці виконавчої справи. Як зазначає скаржник, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а саме 18.06.2014р., боржнику стало відомо про існування, як самого виконавчого провадження так і постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.06.2014р.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження державному виконавцю було письмово повідомлено про те, що станом на 18.06.2014р. заборгованість по виконавчому документу значно зменшилася, тому що боржник виконує добровільно судовий наказ, шляхом часткових оплат.

На день відкриття виконавчого провадження боржником ТОВ «Агея» було сплачено 53000,00 грн. (копія пояснень додається).

Державним виконавцем при винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 25 401,12 грн. від 18.06.2015р. не було взято до уваги, що з часу відкриття виконавчого провадження боржником добровільно вже було сплачено стягувачу 53 000грн., відповідно розмір виконавчого збору мав би складати - 20 101,12 грн.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню".

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Згідно зі ст. 6, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ... роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Аналіз вказаних правових норм та взагалі положення Закону України «Про виконавче провадження», свідчать проте, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання судового рішення самостійно та за невиконання його без поважних причин, у строк встановлений для його самостійного виконання.

Таким чином, державним виконавцем може бути винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, тільки якщо останній без поважних причин не виконав рішення суду у встановлений державним виконавцем строк. Проте, як свідчать обставини та було підтверджено ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015р. боржник, внаслідок протиправних дій державного виконавця, був фактично позбавлений можливості виконати добровільно рішення у встановлений строк.

Крім того, 18.06.2014р. до відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області надійшла заява безпосередньо від стягувача, відповідно до якої він просив повернути виконавчий документ без подальшого виконання (копія з відміткою органу ДВС про прийняття додається).

Згідно Закону України «Про виконавче провадження», отримавши даного листа, державний виконавець повинен був зупинити будь-які виконавчі дії, закрити виконавче провадження та повернути виконавчий документ стягувачу.

Щодо закриття виконавчого провадження, то воно було закрите на підставі поданої вже повторно заяви стягувача (копія додається).

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в скарзі є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України, а скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 75, 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання скаржника. Поновити пропущений строк.

Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕЯ", м.Запоріжжя

на Відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області.

Визнати недійсною постанову Відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області від 18.06.2014р.

Зобов'язати Відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області вчинити дії щодо повернення Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕЯ", м.Запоріжжя судового збору у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та інших норм діючого законодавства, що регулюють дане питання

Копію ухвали направити сторонам по справі та відділу ДВС Первомайського МРУЮ Миколаївської області.

Ухвала вступає в законну силу з дня її винесення (24.11.2015р.)

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет