Рішення № 53893532, 23.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.15р. Справа № 904/9497/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (м. Запоріжжя)

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 25 762 грн. 10 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Чепуріна Л.В. - начальник відділу договорів та претензій (довіреність № 20-

482 від 13.08.2015)

Волкова А.В. - юрисконсульт (довіреність № 20-454 від 13.08.2015)

від відповідача: Тананайська Ю.В. - начальник відділу під'їзних колій (довіреність № 476 від

01.01.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу його одержувачу у сумі 25 762 грн. 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу позивача у квітні-травні 2015 року за накладними №№ 41154444, 43266550, 43292713, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43482546, 43482363, 43547769 відповідачем було допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, та що, відповідно, є порушенням статей 41, 116 Статуту залізниць України. За порушення терміну доставки вантажів позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 25 762 грн. 10 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 23.11.2015.

У судове засідання 23.11.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 23.11.2015 представником позивача було викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в їх обґрунтування.

Від відповідача надійшов відзив на позов (вх.суду 76926/15 від 23.11.2015), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує частково, а саме: просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення штрафу в сум 8 736 грн. 40 коп., посилаючись на норми статті 116 Статуту залізниць України, які встановлюють, що штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Відповідач зазначає, що вантаж за накладними №№ 43292713, 43482546, 43482363 позивачем не було розкредитовано впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, що є підставою для звільнення відповідача від сплати штрафу у цій частині на загальну суму 8 736 грн. 40 коп. згідно з частиною 2 статті 116 Статуту залізниць України.

Представником відповідача у судовому засіданні 23.11.2015 було викладено зміст відзиву на позов. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сум 8 736 грн. 40 коп. представник відповідача просив суд відмовити.

У судовому засіданні 23.11.2015 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 30.11.2015

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

У судове засідання 30.11.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення штрафу в сум 8 736 грн. 40 коп.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, відповідач) протягом квітня-травня 2015 року зі станцій: Одеса-Порт Одеської залізниці, Новосенжари Південної залізниці, Староверівка Південної залізниці, Суми Південної залізниці, Харків-Червонозаводський Південної залізниці, Лубни Південної залізниці, Куряж Південної залізниці, Лебединська Південної залізниці, Велика Кахновка Південної залізниці до станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких було Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - одержувач, позивач).

Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№ 41154444, 43266550, 43292713, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43482546, 43482363, 43547769, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

Отже, позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 25 762 грн. 10 коп. Відповідач з розміром штрафу не погоджується, що і є причиною. спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.1. вказаних Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Відповідно до пункту 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Як було пояснено представниками сторін у судовому засіданні 30.11.2015, за спірними перевезеннями вивантаження відбувалося засобами одержувача.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні-травні 2015 року на адресу позивача (одержувача вантажу) надійшли вагони з вантажем за залізничними накладними №№ 41154444, 43266550, 43292713, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43482546, 43482363, 43547769 (далі разом - накладні).

Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про навантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (пункт 8 Правил).

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних №№ 41154444, 43266550, 43292713, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43482546, 43482363, 43547769, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

При цьому, приймаючи рішення у даній справі, судом враховано, що згідно з пунктом 2.1. Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", вбачається, що відповідно до статті 925 Цивільного кодексу України, статті 315 Господарського кодексу України, статті 130 Статуту пред'явленню залізниці позову, який випливає з цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Таким чином, питання про попереднє пред'явлення претензії до звернення з позовом до залізниці з підстав, які передбачені Статутом залізниць, вирішується відправником чи одержувачем вантажу (багажу, вантажобагажу) на власний розсуд.

Також, позивачем дотримано вимоги статті 136 Статуту залізниць України, якими встановлюється можливість подання позовів до залізниць у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, зокрема, від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу (пункт "д" абзацу 2 статті 134 Статуту залізниць України).

Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та доданий до позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки спір у даній справі безпосередньо пов'язаний з питаннями стосовно обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів, суд приймає до уваги роз'яснення, надані судам в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", в якому зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

З урахуванням наведеного, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми штрафу, суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок в частині нарахування штрафу за прострочення доставки вантажу за накладними №№ 41154444, 43266550, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43547769 не містить порушень приписів Статуту залізниць України, Правил обчислення термінів доставки вантажу та матеріалам справи, а також враховує рекомендації Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", арифметично є правильним.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу за накладними №№ 41154444, 43266550, 43276831, 43265065, 43351584, 43353929, 43467059, 43547769 обґрунтованими, а саме:

- за накладною № 41154444 (вагон № 53504056) дата приймання вантажу до перевезення 01.05.2015, видача вантажу 10.05.2015, фактичний час доставки - 8 діб, нормативний термін доставки - 4 доби, прострочення в доставці - 3 доби, за що штраф сплачується у розмірі 20% від провізної плати. Розмір штрафу становить 1 560 грн. 00 коп.;

- за накладною № 41154444 (вагон № 53450748) дата приймання вантажу до перевезення 01.05.2015, видача вантажу 10.05.2015, фактичний час доставки - 8 діб, нормативний термін доставки - 4 доби, прострочення в доставці - 3 доби, за що штраф сплачується у розмірі 20% від провізної плати. Розмір штрафу становить 1 560 грн. 00 коп.;

- за накладною № 43266550 (вагон № 67863951) дата приймання вантажу до перевезення 25.04.2015, видача вантажу 02.05.2015, фактичний час доставки - 6 діб, нормативний термін доставки - 3 доби, прострочення в доставці - 2 доби, за що штраф сплачується у розмірі 10% від провізної плати. Розмір штрафу становить 773 грн. 40 коп.;

- за накладною № 43276831 (вагон № 67665018) дата приймання вантажу до перевезення 27.04.2015, видача вантажу 05.05.2015, фактичний час доставки - 7 діб, нормативний термін доставки - 4 доби, прострочення в доставці - 2 доби, за що штраф сплачується у розмірі 10% від провізної плати. Розмір штрафу становить 1 877 грн. 60 коп.;

- за накладною № 43265065 (вагон № 67912816) дата приймання вантажу до перевезення 25.04.2015, видача вантажу 12.05.2015, фактичний час доставки - 16 діб, нормативний термін доставки - 2 доби, прострочення в доставці - 13 доби, за що штраф сплачується у розмірі 30% від провізної плати. Розмір штрафу становить 3 175 грн. 50 коп.;

- за накладною № 43351584 (вагон № 66240144) дата приймання вантажу до перевезення 05.05.2015, видача вантажу 13.05.2015, фактичний час доставки - 7 діб, нормативний термін доставки - 3 доби, прострочення в доставці - 3 доби, за що штраф сплачується у розмірі 20% від провізної плати. Розмір штрафу становить 2 680 грн. 80 коп.;

- за накладною № 43353929 (вагон № 67682237) дата приймання вантажу до перевезення 05.05.2015, видача вантажу 13.05.2015, фактичний час доставки - 7 діб, нормативний термін доставки - 3 доби, прострочення в доставці - 3 доби, за що штраф сплачується у розмірі 20% від провізної плати. Розмір штрафу становить 2 643 грн. 40 коп.;

- за накладною № 43467059 (вагон № 68685627) дата приймання вантажу до перевезення 18.05.2015, видача вантажу 25.05.2015, фактичний час доставки - 6 діб, нормативний термін доставки - 2 доби, прострочення в доставці - 3 доби, за що штраф сплачується у розмірі 20% від провізної плати. Розмір штрафу становить 2 005 грн. 20 коп.;

- за накладною № 43547769 (вагон № 53485009) дата приймання вантажу до перевезення 26.05.2015, видача вантажу 01.06.2015, фактичний час доставки - 5 діб, нормативний термін доставки - 2 доби, прострочення в доставці - 2 доби, за що штраф сплачується у розмірі 10% від провізної плати. Розмір штрафу становить 749 грн. 80 коп.

При цьому, здійснюючи перевірку розрахунку позивача судом враховано, що згідно з пунктом 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажу, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення доставки вантажу за накладними №№ 43292713, 43482546, 43482363 у загальному розмірі в сумі 8 736 грн. 40 коп. суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, згідно з нормами статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Таким чином, відповідальність настає за прострочення на відповідну кількість повних діб, за винятком випадків, коли вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що вантаж за накладними №№ 43292713, 43482546, 43482363 позивачем (одержувачем) не було вивезено із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, а саме:

- за накладною № 43292713 одержувача повідомлено 02.05.2015 о 06:00 годин, а вантаж було видано 05.05.2015 о 16:42 годин;

- за накладною № 43482546 одержувача повідомлено 26.05.2015 о 0:30 годин, а вантаж було видано 28.05.2015 о 00:40 годин;

- за накладною № 43482363 одержувача повідомлено 26.05.2015 о 0:30 годин, а вантаж було видано 28.05.2015 о 00:40 годин.

Вказане є підставою для звільнення відповідача від сплати штрафу у цій частині на загальну суму 8 736 грн. 40 коп. (346,60 грн. + 4 194,90 грн. + 4 194,90 грн. = 8 736,40 грн.) згідно з частиною 2 статті 116 Статуту залізниць України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 03.11.2015 по справі № 904/5746/14.

Отже, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 8 736 грн. 40 коп. слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", (49602, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108; ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне Шосе, будинок 72; ідентифікаційний код 00191230) - 17 025 грн. 70 коп. штрафу, 804 грн. 95 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Фещенко