Рішення № 53893505, 26.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.15р. Справа № 904/9372/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний будівельний союз", м. Київ

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки в розмірі 6305грн.10коп.

Представники:

Від позивача: Заярний С.О., дов. №б/н від 09.11.2015р.

Від відповідача: Харитонов Є.Б., дов. №18/902 від 03.02.2015р.

В судовому засіданні від 18.11.2015р. було оголошено перерву до 24.11.2015р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний будівельний союз" звернулось до Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення пені в розмірі 2689грн.15коп., суми інфляційної складової в розмірі 3347грн.63коп. та 3% річних в розмірі 268грн.32коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати послуг наданих за договором про надання послуг №421/62 від 18.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 18.11.2015р. та 24.11.2015р.

12.11.2015р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог разом з розрахунком сум, заявлених до стягнення.

Відповідач 18.11.2015р. надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що сторони не визначили в договорі про надання послуг №421/62 від 18.04.2014р. строк оплати наданих послуг та на скрутне становище підприємства відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

18.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний будівельний союз" (далі - виконавець) та Державним підприємством "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" підписаний договір про надання послуг №421/62 (далі - договір). За умовами зазначеного договору виконавець приймає на себе виконання послуг з "Обстеження і оцінки технічного стану будівель і спору ДП "СХІДГЗК" (Обстеження і оцінки технічного стану будівель і споруд на Новокостянтинівській шахті)", а замовний - приймання і оплату послуг.

Відповідно до пункту 2.1 договору за виконані послуги, згідно з цим договором, замовник перераховую виконавцю, відповідно до протоколу погодження договірної ціни, 24004грн.50коп. у т.ч. ПДВ.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що підставою для оплати виконаних послуг є акти здачі - приймання виконаних послуг, підписані з двох сторін та рахунок, доданий до нього. Замовник здійснює оплату наданих послуг з відстрочкою платежу не менше ніж 15-ть банківських днів від дати підписання актів здачі - приймання виконаних послуг.

Згідно з пунктом 3.3 договору здавання - прийняття послуг в цілому оформлюється актом, що складається в 4-х примірниках та є підставою для проведення розрахунків.

Відповідно до положень статті 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається з акту здачі - приймання робіт №038/2014 від 30.09.2014р. позивач надав, а відповідач прийняв роботи за договором про надання послуг №421/62 від 18.04.2014р. на суму 24004грн.50коп. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

З огляду на положення умов пункту 2.3 договору Державне підприємство "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" було зобов'язано сплатити вартість послуг отриманих згідно з актом здачі - приймання робіт №038/2014 від 30.09.2014р. в строк до 21.10.2014р. (включно).

Відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконав, сплативши позивачу вартість послуг, наданих за договором про надання послуг №421/62 від 18.04.2014р. на суму 24004грн.50коп. лише 05.03.2015р., що підтверджується випискою з банківського рахунку, наданою позивачем.

Внаслідок порушення відповідачем строків оплати, позивач на підставі пункту 4.1 договору заявив до стягнення пеню за період з 21.10.2014р. по 05.03.2015р. в розмірі 2689грн.15коп.

Згідно з умовами пункту 4.1 договору за кожен день прострочення виконання робіт, а також за кожен день прострочення оплати винна сторона повинна сплатити штрафні санкції у розмірі передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України від обсягу невиконаних робіт або несплаченої суми.

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2689грн.15коп. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається з пункту 4.1 договору, конкретний розмір та базу нарахування пені сторонами не визначено.

Щодо посилань в пункті 4.1 договору на положення пункту 231 Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України , можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010р. в справі №3-4гс10, від 20.12.2010р. у справі №3-41гс10, від 28.02.2011р. у справі №3-11гс11 та від 04.02.2014р. у справі №3-1гс14.

Відповідно до положень статті 11128 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі є стягнення штрафних санкцій нарахованих за порушення грошового зобов'язання (прострочення строку оплати робіт), отже, штрафні санкції, передбачені статтею 231 Господарського кодексу України застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 3347грн.63коп. за період з листопада 2014р. по лютий 2015р. та 3% річних в розмірі 268грн.32коп. за період з 21.10.2014р. по 05.03.2015р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 3347грн.63коп.

При перевірці розрахунку суми 3% річних, судом встановлено, що позивач невірно визначився з періодом нарахування. Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу в розмірі 24004грн.50коп. за період з 22.10.2015р. по 05.03.2015р. в розмірі 266грн.35коп. У задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 01грн.97коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, 11116, 11128 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний будівельний союз" до Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення пені в розмірі 2689грн.15коп., суми інфляційної складової в розмірі 3347грн.63коп. та 3% річних в розмірі 268грн.32коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний будівельний союз" (ідентифікаційний код: 33905295; місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 38А, кв. 39) суму інфляційної складової в розмірі 3347грн.63коп., 3% річних в розмірі 266грн.35коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 698грн.14коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2689грн.15коп. та суми 3% річних в розмірі 01грн.97коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 24.11.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 30.11.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова