Ухвала суду № 53893246, 25.11.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/3553/15-ц Провадження № 22-ц/795/2026/2015 Головуючий у I інстанції -Гордієць Л. В. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого -судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І.

при секретарі: Козлачковій Ю.В.

з участю: представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2015 року у справі за заявою Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про стягнення заборгованості належних сум при звільненні, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви КП «Виробниче управління комунального господарства» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до КП «Виробниче управління комунального господарства» про стягнення заборгованості, належних сум при звільненні, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди

В апеляційній скарзі КП «Виробниче управління комунального господарства» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про стягнення з КП «Виробниче управління комунального господарства» на користь ОСОБА_2 3013 грн. 97 коп. заробітної плати, 2090 грн. 31 коп. компенсації за невикористану відпустку, 4180 грн. 62 коп. допомоги по тимчасовій непрацездатності, 700 грн. моральної шкоди, а всього 19984 грн. 90 коп. (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів).

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є незаконним, необгрунтованим та ухвалене з порушеням норм процесуального права. Апелянт зазначає, що суд проігнорував той факт, що рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року було обгрунтоване рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року, яким було частково задоволено позов ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, КП «Виробниче управління комунального господарства» про визнання незаконним розпорядження про дострокове розірвання трудового контракту і звільнення з займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, і яке в подальшому було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року. При новому розгляді справи рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 01.12.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, КП «ВУКГ» про визнання незаконним розпорядження про дострокове розірвання трудового контракту і звільнення з займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу було відмовлено.

Апелянт вважає, що суд не взяв до уваги, що даний спір є трудовим і трудові обов'язки у підприємства виникли на підставі скасованого рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року і наслідком такого скасування є інше за змістом вирішення спору. Звільнення ОСОБА_2 є законним і останнім його робочим днем вважається 19 вересня 2013 року.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу КП «Виробниче управління комунального господарства», а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Залишаючи без задоволення заяву КП «Виробниче управління комунального господарства» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що скасування рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05.02.2014 року не вплинуло на обов'язок КП «Виробниче управління комунального господарства» провести із ОСОБА_2 розрахунок із заробітної плати за відпрацьований ним час, відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, і саме скасування зазначеного рішення не означає протилежне вирішення питання про стягнення із заявника належним сум при звільненні ОСОБА_2

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у справі за позовом ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, КП «Виробниче управління комунального господарства» про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі (а.с.162-166 т.1).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року скасовано; позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано незаконним розпорядження Ніжинської міської ради №70 від 19 вересня 2013 року про дострокове розірвання трудового контракту і звільнення ОСОБА_2 з посади начальника КП «Виробниче управління комунального господарства»; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» з 20 вересня 2013 року; стягнуто з КП «Виробниче управління комунального господарства» на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 34098 грн. 09 коп. (без утримання обов'язкових платежів); вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат (а.с.158-161 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.167-169 т.1).

При новому розгляді рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 14 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково; визнано незаконним розпорядження №70 від 19 вересня 2013 року секретаря Ніжинської міської ради ОСОБА_3 про дострокове розірвання контракту №47, укладеного 16.08.2012 року та звільнення ОСОБА_2 з посади КП «Виробниче управління комунального господарства»; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» з 20 вересня 2013 року; стягнуто з КП «Виробниче управління комунального господарства» на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8159 грн. 91 коп. з урахуванням обов'язкових платежів; в іншій частині позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл між сторонами судового збору (а.с.170-172 т.1).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року апеляційну скаргу Ніжинської міської ради задоволено, рішення Ніжинського міськрайонного суду від 14 жовтня 2014 року скасовано; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, КП «Виробниче управління комунального господарства» про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (а.с.173-175 т.1).

У даній справі за позовом ОСОБА_2 до КП «Виробниче управління комунального господарства» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди, рішення по якій заявник КП «Виробниче управління комунального господарства» просить переглянути, рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 04 вересня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково; стягнуто з КП «Виробниче управління комунального господарства» на користь ОСОБА_2 3013 грн. 97 коп. заробітної плати, 2090 грн. 31 коп. компенсації за невикористану відпустку, 4180 грн. 62 коп. допомоги по тимчасовій непрацездатності, 10000 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, 700 грн. моральної шкоди, а всього стягнуто 19984 грн. 90 коп. (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів); стягнуто з КП «Виробниче управління комунального господарства» судовий збір в дохід держави в сумі 487 грн. 20 коп. (а.с.94-98, 132-136 т.1).

У квітні 2015 року КП «Виробниче управління комунального господарства» звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 червня 2014 року, зазначаючи підставою для такого перегляду скасування ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року, яким було поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» та на якому ґрунтувалося рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року, та ухвалення нового рішення апеляційним судом Чернігівської області 01.12.2014 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (а.с.144-146 т.1).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина 2 статті 361 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року, скасування судового рішення (пункт 3 частини 2 статті 361 ЦПК України) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Твердження апелянта про те, що рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року ґрунтувалось саме на скасованому рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року і наслідком такого скасування є інше за змістом вирішення спору не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року вирішено спір про стягнення з КП «Виробниче управління комунального господарства» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі за період лютий-березень 2014 року у сумі 3013,97 грн., допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 27.02.2014 року по 26.03.2014 року у сумі 2090,31 грн., компенсації за невикористану відпустку у сумі 2090,31 грн., які підлягали виплаті ОСОБА_2 при його звільненні, що підтверджується довідкою КП «Виробниче управління комунального господарства» від 26.05.2014 року (а.с. 32), а також середнього заробітку за затримку вказаного розрахунку при звільненні у сумі 10000 грн. та відшкодування моральної шкоди у сумі 700 грн., пов'язаної з несвоєчансою виплатою вказаних сум. Таким чином, вказане рішення стосувалось трудових відносин, що тривали між ОСОБА_2 та КП «Виробниче управління комунального господарства» після ухвалення рішення апеляційним судом Чернігівської області 05 лютого 2014 року, а саме з 06 лютого 2014 року по 27 березня 2014 року.

З огляду на викладене, скасування рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року та ухвалення апеляційним судом Чернігівської області нового рішення 01 грудня 2015 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання незаконним звільнення, не вплинуло на обов'язок КП «Виробниче управління комунального господарства» на підставі статті 116 КЗпП України провести із ОСОБА_2 розрахунок із заробітної плати за відпрацьований ним час, і саме по собі скасування вказаного рішення не означає протилежного вирішення даної справи.

Відтак, обставини, на які посилається КП «Виробниче управління комунального господарства» як на підставу для перегляду рішення Ніжинського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року не можуть вважатись нововиявленими в контексті ст. 361 ЦПК України.

За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення районного суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» - відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: