Ухвала суду № 53887730, 05.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9537/15

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Оверіної О.В., Фальчука В.П.

при секретарі: Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2015 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 звернулася до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, який складений 19.07.2013 року ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, посвідчений Приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі за № 2875, а також просила забезпечити позов, шляхом заборони приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Шевиріній А.О. по місцю відкриття спадщини видавати свідоцтва про право на спадщину, а також вчиняти будь-які дії з оформлення спадщини на ? квартири АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2015 року відкрито провадження у справі та задоволено клопотання ОСОБА_5, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову. Заборонено приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Шевиріній Аллі Олексіївні по місця відкриття спадщини видавати свідоцтво про право на спадщину, а також вчиняти будь-які дії з оформленням спадщини на 1\2 квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вважаючи, що судом першої інстанції недотримано правила підсудності, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2015 року та передати питання щодо відкриття провадження у справі до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відкриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що дана цивільна справа є підсудною Київському районному суду м.Одеси.

Однак, такий висновок є помилковим.

Виходячи з поняття "підсудність у цивільному судочинстві" як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

ЦПК виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання заповіту недійсним.

У позовній заяві позивач просить визнати недійсним заповіт, складений 19.07.2013 року ОСОБА_7 з підстав, передбачених ст.225, 1257 ЦК України, посилаючись на те, що на момент складення заповіту ОСОБА_7 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. При цьому позивач не просить застосування наслідків недійсності правочину.

Згідно заповіту від 19.07.2013 року ОСОБА_7 заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право (а.с.07). У даному заповіті не зазначено про заповіт конкретного нерухомого майна, в тому числі квартири АДРЕСА_1. Відомості про звернення спадкоємців до нотаріальної контори, прийняття спадщини та її склад у справі відсутні.

Таким чином предметом спору є односторонній правочин - заповіт і об"єкт перевірки судом є саме заповіт та волевиявлення заповідача на його складення, а не конкретний об"єкт нерухомості.

Позовні заяви про визнання заповіту недійсними є позовами немайнового характеру і вирішують спір про волевиявлення заповідача, а не про право на спадкове майно, в тому числі і на спадкове нерухоме майно.

Підсудність таких справ визначається відповідно до ст.109 ЦПК України за місцезнаходженням відповідача, якими можуть бути спадкоємці, які прийняли спадщину, або за відсутності таких спадкоємців - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивачем заявлені вимоги, на які не розповсюджуються правила альтернативної, договірної, виключної підсудності.

Згідно ст.109 ЦПК України (загальна підсудність) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

З позовної заяви та з апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

За правилами ст.115, 116 ч.1 п.2 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.

Згідно п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя не перевірив, чи подана позовна заява у встановленому законом порядку, чи підсудна справа цьому суду.

За таких обставин, ухвала судді про відкриття провадження у даній справі постановлена з порушенням встановленого законом порядку і підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд згідно з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись, ст.312 ч.1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Київського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі та про забезпечення позову - скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: О.В. Оверіна

В.П. Фальчук