Ухвала суду № 53887175, 30.11.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9767/13-ц

Провадження № 6/520/644/15

УХВАЛА

про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

30.11.2015 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по цивільній справі № 520/9767/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2015 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить суд визнати виконавчий лист, виданий Київським районним судом м. Одеси по справі № 520/9767/13-ц від 29.08.2013 року про стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення по справі становить 2397900 гривень таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що виконавчий лист про стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 300000 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення по справі становить 2397900 гривень є таким, що не підлягає виконанню з приводу того, що 17 січня 2012 року між його дружиною ОСОБА_3 та чоловіком позивача ОСОБА_5 в позасудовому порядку була укладена угода про задоволення вимог. Згідно умов даної угоди ОСОБА_3 повернула ОСОБА_5 300000 дол. США, згідно розписках від 17.04.2009 року, 15.08.2009 року, 21.01.2009 року, 18.06.2009 року в якості авансу за належний подружжю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 житловий будинок, розташований по вул.. Дубовий гай, 55 у м. Одесі.

Вказане і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судове засідання зявився представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_6, заяву підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у ній.

Інші сторони по справі у судове засідання не зявились, про час,дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, 30.11.2015 року від представника позивача по справі ОСОБА_2 ОСОБА_7 до канцелярії суду надійшла заява, в якій остання не заперечує проти задоволення вказаної заяви, та просить розгляд справи провести у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/9767/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкаючого за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 69, корп. А кв. 142) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкаючої за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 69, корп. А кв. 142) на користь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення по справі (100 дол. США = 799,3 гривень) становить 2 397 900 (два мільйона триста девяносто сім тисяч девятсот) гривень. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкаючого за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 69, корп. А кв. 142) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкаючої за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 69, корп. А кв. 142) на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 556, 01(три тисячі пятсот пятдесят шість) гривень 01 копійку. В решті позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення суду з ухваленням нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому посилались на порушення судом норм матеріального та процессуального права.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 04.11.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_1 -задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2013 року змінено, викладено резолютивну частину в новій редакції: Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти 300000 доларів США, що за курсом НБУ, день ухвалення рішення по справі становить 2 397 900 (два мільйона триста девяносто сім тисяч девятсот) гривень.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

27.11.2013 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи № 520/9767/13-ц на примусове виконання рішення суду.

Підставою для звернення до суду стало те, що 17 січня 2012 року між дружиною заявника ОСОБА_3 та чоловіком позивача ОСОБА_5 в позасудовому порядку була укладена угода про задоволення вимог. Згідно умов даної угоди ОСОБА_3 повернула ОСОБА_5 300000 дол. США, згідно розписок від 17.04.2009 року, 15.08.2009 року, 21.01.2009 року, 18.06.2009 року в якості авансу за належний подружжю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 житловий будинок, розташований по вул.. Дубовий гай, 55 у м. Одесі.

Крім того у вищевказаній угоді ОСОБА_5 підтвердив, що згідно з досягнутими усним угодам між ним та його дружиною ОСОБА_8 вищевказані 300000 доларів США є його особистою власністю.

Таким чином, зважаючи на те, що предметом розгляду справи № 520/9767/13-ц є стягнення 300000 доларів США, які фактично є повернуті, підстав для стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 даних грошових коштів на теперішній час суд не вбачає.

Одночасно при вирішенні даного питання суд враховує також і той факт, що позивач по справі ОСОБА_2 проти задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не заперечує, що свідчить про врегулювання спору мирним шляхом, а від так втрати актуальності у виконанні рішення суду.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Отже, з урахуванням вказаного суд вважає, що є всі підстави заяву ОСОБА_1 задовольнити, та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Київським районним судом м. Одеси по справі № 520/9767/13-ц від 29.08.2013 року про стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення по справі становить 2397900 гривень.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 369 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по цивільній справі № 520/9767/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про повернення коштів, набутих без достатньої правової підстави, таким що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий лист, виданий Київським районним судом м. Одеси по справі № 520/9767/13-ц від 29.08.2013 року про стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 300000 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення по справі становило 2397900 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.