Рішення № 53887130, 24.11.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2595/15-ц

Провадження № 2/520/2479/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевої О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Одеської міської ради про визнання частково недійсними свідоцтв про право власності на житловий будинок, визнання права власності на частку житлового будинку і земельної ділянки,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась в лютому місяці 2015 року до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати частково недійсними: свідоцтво про право власності на 53\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, видане 29.03.1999 року УЖКГ виконкому Одеської міськради ОСОБА_1; свідоцтво про право власності на 47\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, видане 29.03.1999 року УЖКГ виконкому Одеської міськради ОСОБА_2; свідоцтво про право власності на 53\100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, видане 09.08.2006 року виконкомом Одеської міськради ОСОБА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на відповідну до висновку судової будівельно-технічної експертизи частку житлового будинку АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на відповідну до висновку будівельно-технічної експертизи частку земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок АДРЕСА_1; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 1\2 частку житлового будинку АДРЕСА_1; зобов»язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 користуватися 1\2 часткою житлового будинку АДРЕСА_1. В судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги у повному обсязі. Але після заявленого відводу головуючому судді по справі до залу судового засідання не з»явилась.

Відповідачка до суду не з»явилась, про час слухання справи сповіщена, до суду син відповідачки надав медичні документи, які свідчать, що за станом здоров»я ОСОБА_2 не може приймати участь в судовому засіданні.

З огляду на тривалий час перебування справи в провадженні суду (по суті спір не вирішено у зв»язку з неявками сторін до судових засідань) і наявності в матеріалах справи усіх документів, необхідних для вирішення спору, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у відсутності сторін.

Суд вислухав представника позивачки, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.1973 року сестри ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спадкували в рівних частках після смерті матері житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. Як на період прийняття спадщини так і станом на час звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 постійно проживає в АДРЕСА_2, а в спадковому будинку проживає ОСОБА_2

Суд встановив, що за згодою ОСОБА_1 належною їй частиною домоволодіння по АДРЕСА_1 постійно користується її син - ОСОБА_4

5.02.1999 року техніком ОМБТІ було проведено обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 щодо встановлення фактичного користування будівлями та спорудами співвласниками домоволодіння. За результатами обстеження складено акт, де зазначено, що в фактичному користуванні власника ОСОБА_2 знаходиться в будинку літ.»А» 1-1 житлова, 1-2 житлова, 1-3 кухня, 1-5 веранда, прибудова «а1», гараж літ.»Ж»; в фактичному користуванні власника ОСОБА_1 знаходиться повністю літ.»Б», гараж «Е». Акт підписано ОСОБА_5 і ОСОБА_1 і до акту додано розрахунок ідеальних часток, що складають будівлі і споруди за фактичним користуванням співвласниками: ОСОБА_2 - 47\100 частин, ОСОБА_1 - 53/100 частин.

Розпорядженням Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міськради №261 від 29.03.1999 року на підставі довідки ОМБТІ та заяв співвласників домоволодіння затверджено перерахунок ідеальних часток у домоволодіння АДРЕСА_1 і ОСОБА_1 замість свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.1973 року видано свідоцтво про право власності на 53\100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

14 вересня 1999 року на підставі рішення виконкому Одеської міськради від 2.12.2998 року №1050 ОСОБА_1 отримала державний акт на право приватної власності на землю - на ділянку площею 0,0309 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. ОСОБА_2 отримала державний акт на ділянку площею 0,0308 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Розпорядженням Київської рай адміністрації м.Одеси №584 від 18.05.2006 року у ОСОБА_1 прийнято в експлуатацію реконструйований житловий будинок з прибудовою та надбудовою літ.»Б,б», загальною площею 174,8 кв.м., в тому числі житловою - 70,4 кв.м. по АДРЕСА_1

13.05.2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (від її імені на підставі довіреності діяв син - ОСОБА_4) надали до Київської рай адміністрації нотаріально посвідчену заяву про видачу їм свідоцтв про право власності на домоволодіння №8 по АДРЕСА_1: ОСОБА_2 - на 47\100 частин, що складають житловий будинок літ.»А» загальною площею 61,0 кв.м., в тому числі житловою - 37,9 кв.м. і гараж літ.»Ж»; ОСОБА_1 - на 53\100 частин, що складають житловий будинок літ.»Б» загальною площею 174,8 кв.м., в тому числі житловою - 70,4 кв.м. і гараж літ.»Е»

24.06.2010 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (від її імені на підставі довіреності діяв син - ОСОБА_4) надали до Київської рай адміністрації нотаріально посвідчену заяву про поділ домоволодіння згідно до фактичного користування і одержання кожним власником свідоцтва про право власності на окремий об»єкт нерухомості: ОСОБА_2 на житловий будинок літ.»А» загальною площею 61,0 кв.м., в тому числі житловою - 37,9 кв.м. і гараж літ.»Ж», що складає одиницю; ОСОБА_1 на житловий будинок літ.»Б» загальною площею 174,8 кв.м., в тому числі житловою - 70,4 кв.м. і гараж літ.»Е», що складає одиницю.

Розпорядженням Київської рай адміністрації №555 від 23 липня 2010 року було проведено поділ домоволодіння АДРЕСА_1, упорядковано нумерацію самостійних об»єктів нерухомості, власникам запропоновано оформити право власності на знов утворені домоволодіння.

27 грудня 2010 року ОСОБА_1 виконкомом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - літ.»Б» загальною площею 174,8 кв.м., в тому числі житловою - 70,4 кв.м. і гараж літ.»Е», що розташоване по АДРЕСА_1-А в м.Одесі. КП «ОБТІ та РОН» 18.01.2011 року прийняло рішення про державну реєстрацію нерухомого майна на ім.»я ОСОБА_1

Звертаючись у лютому 2015 року до суду з цим позовом, позивачева сторона стверджує, що відповідачкою ОСОБА_2 порушено право власності ОСОБА_1 на 1\2 частину житлового будинку літ.»А» по АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

На обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на акт про фактичний порядок користування житловим будинком від 05.02.1999 року і стверджувала, що підпис від її імені вчинила інша особа, що вона ніколи не надавала згоди на перерахунок ідеальних часток співвласників в будинку. На думку позивачки відновити її право на 1\2 частину житлового будинку літ.»А» по АДРЕСА_1 можливо шляхом визнання частково недійсними свідоцтв про право власності на 47\100 частин і 53\100 частин домоволодіння від 29.03.1999 року, від 09.08.2006 року та шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на частину цього житлового будинку і на частину земельної ділянки, на якій розташовано будинок та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 1\2 частини будинку.

При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 не підлягаючим задоволенню з наступних правових підстав:

Виходячи з положень ч. 1 ст. 356 ЦК, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм в певних частках майном, яке становить єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними і визначаються відповідними відсотками від цілого або в дробовому вираженні.

Стаття 358 ЦК дозволяє сторонам укласти договір про порядок користування спільним майном і регулює саме порядок здійснення права часткової власності. Тобто порядок користування спільною частковою власністю без її розділу в натурі. Зокрема, при встановленні порядку користування будинком кожному з співвласників передається в користування конкретна частина будинку з урахуванням його частки у праві спільної власності на будинок. Але виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідають належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

У даному випадку об»єктом спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 1973 року був житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 і сторони установили хто і якими приміщеннями та спорудами буде користуватися. Угода співвласників є двостороннім чи багатостороннім правочином (договором), у якому визначаються порядок і способи здійснення повноважень співвласниками. Для таких договорів законом (як ЦК України в редакції 1963 року так і ЦК України в редакції 2003 року) не запропонована обов?язкова форма, тому вони можуть відбуватися в усній, письмовій чи нотаріальній формі. Надані суду документи свідчать, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до 1999 року мали усну домовленість щодо порядку користування домоволодінням по АДРЕСА_1, в 1999 році договір було укладено в письмовій формі у вигляді акту про фактичний порядок користування. За цим договором співвласники отримали право користування майном у частині, що перевищує для ОСОБА_1 (53\100) а для ОСОБА_2(47\100) зменшує розмір їх частки у спільній власності, але це не суперечить положенням ст. 358 ЦК, оскільки договір заснований на домовленості, досягнутої співвласниками.

Здійснюючи реалізацію правомочності щодо розпорядження майном співвласник має право на виділ частки в натурі згідно зі ст. 364 ЦК і розділ майна згідно зі ст. 367 ЦК. У 2010 році ОСОБА_1 (від її імені діяв син ОСОБА_4 на підставі довіреності) і ОСОБА_2 уклали письмові угоди і нотаріально їх посвідчили спочатку щодо поділу домоволодіння, а потім щодо виділу часток у самостійні об»єкти нерухомості (угоди укладені у вигляді заяв на адресу Київської рай адміністрації). Виділ частки у домоволодінні, належної ОСОБА_1, у самостійний об»єкт нерухомості виконано відповідно до вимог ст..364 ЦК - виділена частина відповідає розміру і вартості частки позивачки у спільному майні, та враховано порядок користування будівлями і спорудами, який існував між співвласниками більше 30 років. Що підтверджується отриманням ОСОБА_1 27.12.2010 року свідоцтва про права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами з подальшою державною реєстрацією прав на це нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є безпідставним - з 2010 року право спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є припиненим за волевиявленням обох співвласників.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2, Виконкому Одеської міської ради про визнання частково недійсними свідоцтв про право власності на житловий будинок, визнання права власності на частку житлового будинку та земельної ділянки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя Калашнікова О. І.