Рішення № 53886912, 20.11.2015, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 20.11.2015

Справа № 501/2952/15-ц

2/501/1240/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року м. Іллічівськ.

Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді - Смирнова В.В.,

при секретарі - Пращук А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Павловської Світлани Максимовни, третя особа - ОСОБА_4 про скасування заборгованості по сплаті аліментів, зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

у червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Павловської Світлани Максимовни, третя особа - ОСОБА_4 про скасування заборгованості по сплаті аліментів, зняття арешту з майна. В обґрунтування позову позивач вказує, що 19.11.2013 року відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №40813946 по виконанню рішення Малиновського районного суду м.Одеси по справі № 2-2396/2002 від 21.08.2002 року на підставі виконавчого листа за № 2-2396/2002 від 29.08.2002 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, на утримання дитини, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно.

Позивач також вказує в позові, що постановою про відкриття виконавчого провадження №40813946 від 19.11.2013 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 в межах боргу та було заборонено вчиняти відчуження будь якого майна. На даний час заборгованість (31 833,26 гривень), зазначена в постанові №40813946 від 19.11.2013 року, погашена в повному обсязі, але державний виконавець арешти та заборони скасувати відмовляється.

у зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд:

- скасувати заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 35 271,05 гривень, яка нарахована згідно складеного старшим державним виконавцем Пославською С.М., відділу державної виконавчої служби Іллічівського МУЮ розрахунку заборгованості по аліментам від 01.09.2014 року;

-зняти арешт накладений Постановою про відкриття виконавчого провадження №40813946 від 19.11.2013 року на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 та скасувати заборону на вчинення відчуження будь якого майна ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову (а.с.26-27), просив розгляд справи проводити без його участі та відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідно до розрахунку заборгованості, який складено державним виконавцем, сума боргу станом на 31.08.2014 року складає 35271,05 грн., отже заборгованість залишилась непогашеною.

Третя особа що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що у матеріалах справи є відповідні докази, причин неявки суду не повідомила, про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутність не просила.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відділом державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №40813946 по виконанню рішення Малиновського районного суду м.Одеси по справі № 2-2396/2002 від 21.08.2002 року на підставі виконавчого листа за № 2-2396/2002 від 29.08.2002 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, на утримання дитини, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, у межах суми боргу 31 833.26 гривень (а.с.7).

Позивачем отримано розрахунок заборгованості по аліментам від 01.09.2014 року на суму 35 271,05 гривень (а.с.8). Такі розрахунки проведені на підставі відповіді TOB «УНІВІС, ЛТД» вих.041 від 27.03.2014 року (а.с.9).

Згідно копії ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 05 березня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області Павловської Світлани Максимівни про визнання дій неправомірними, зобов'язання скасувати заборгованість, зняття арешту та заборони відчуження - відмовлено у повному обсязі (а.с.28-31).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05 березня 2015 року встановлено, що 02.10.2015 року представник відповідача надав до суду заперечення в якому вказав, що 09.07.2015 року на адресу відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції надійшла ухвала про відкриття провадження по справі від 30.06.2015 року та копія позовної заяви ОСОБА_2 від 26.06.2015 року про скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 01.09.2014 року, звільнення рухомого та нерухомого майна боржника з-під арешту та скасування заборони здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить ОСОБА_2

18.11.2013року старшим державним виконавцем відділу ДВС Іллічівського МУЮ Павловською С. М., на підставі письмової заяви стягувача від 12.11.2013 року, керуючись ст. ст. 17,18,19,20,25 Закону України « Про виконавче провадження», була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2- 2396/2002 від 29.08.2002 року Малиновського р/суду м. Одеси, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, на утримання дитини, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 13.08.2002 року і до досягнення дитиною повноліття.

В заяві про прийняття виконавчого документу до примусового виконання від 12.11.2013 року, стягувач ОСОБА_5 просить на підставі п.3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, у зв'язку із чим при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми боргу 31 833,26 грн.

26.11.2013року на адресу відділу надійшла заява від стягувача, в якій вона повідомила про зміну прізвища, у зв'язку із розірванням шлюбу. Державним виконавцем була винесена постанова про зміну назви сторони виконавчого провадження, відповідно до якої призвіще стягувача змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_4.

13.03.2014 року на адресу відділу надійшла заява від стягувача ОСОБА_4 якій вона стверджує, що боржник ОСОБА_2 співпрацює з морським агентством « УНІВІС» та отримує відповідну грошову винагороду, але приховує від державного виконавця прибутків.

17.03.2014 року державний виконавець направив запити до ТОВ «Унівіс» Адміністрації прикордонної служби України.

02.02.2014 року на адресу ВДВС надійшов лист з ТОВ « Унівіс ЛТД», вих. №041 від 27.03.2014 року, відповідно до якого боржнику ОСОБА_2 надавались посередницькі послуги у працевлаштуванні у період з 18.12.2010 року по 24.05.2011 року на посаді старшого помічника капітану з базовим окладом 1705 доларів США на місяць і з 07.07.2011 року по 27.11.2011 року на посаді капітана з базовим окладом 2641 доларів США на місяць. 23.0 року надійшла відповідь з Адміністрації прикордонної служби України, відповідно до якої боржник ОСОБА_2 дійсно неодноразово перетинав кордон України.

27.08.2014року на адресу відділу надійшла відповідь з ПАТ « Державний Ощадний Банк України» на вимогу державного виконавця про співвідношення курсу долару США до гривні за вказаний період.

01.09.2014року державним виконавцем на підставі ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.182, 194, 195 Сімейного Кодексу України складений розрахунок заборгованості по аліментах, відповідно до якого заборгованість станом на 31.08.2014 року складає 35 271,05 грн. Тобто при складанні розрахунку заборгованості по аліментах, державним виконавцем був врахований той факт, що боржнику ОСОБА_2 надавались посередній послуги у працевлаштуванні у період з 18.12.2010 року по 24.05.2011 року на посаді старшого помічника капітану з базовим окладом 1705 доларів США на місяць і з 07.07.2011 року по 27.11.2011 року на посаді капітан з базовим окладом 2641 доларів США на місяць.

Боржник ОСОБА_2 звертався до Малиновського районного суду Одеси з подібною скаргою та дії державного виконавця ВДВС Іллічівського МУЮ про визнання дій неправомірними, зобов'язати скасувати розрахунок заборгованості по аліментам, зняття з під арешту всього рухомого та нерухомого майна боржника та заборони відчуження.

Отже, ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05.03.2015 року встановлено, що при здійсненні виконавчих дій державний виконавець не допустив у своїй діяльності порушення прав законних інтересів фізичних і юридичних осіб, використовувала надані їй права відповідно до закону.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який складено державним виконавцем, сума боргу станом на 31.08.2014 року складає - 35 271,05 грн. Станом на 01.09.2015 року заборгованість залишилась непогашена (а.с. 26-27).

Відповідно до ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішення суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжитих запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведення виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовується, інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання, а також проводяться інші дії, необхідні у зв'язку зі завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче не може бути розпочате крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця немає законних підстав для зняття арешту боржника.

Відповідно до п.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи наведене, дослідивши докази, суд вважає, що вимоги даної позовної заяви щодо скасування заборгованості по сплаті аліментів, зняття арешту з майна - не знайшли свого підтвердження з поданими позивачем доказами.

З проаналізованих доказів та обставин справи, судом встановлено, що старший державний виконавець ВДВС Іллічівського МУЮ Павловська С. М. при здійсненні виконавчих дій не допустила у своїй діяльності порушенні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, виконувала надані їй права відповідно до закону, тому підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_2 - відсутні.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 17, 18, 19, 20, 25, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст..ст.194, 195 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Павловської Світлани Максимовни, третя особа - ОСОБА_4 про скасування заборгованості по сплаті аліментів, зняття арешту з майна відмовити за необґрунтованістю.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені 16 листопада 2015 року.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Іллічівський міській суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.В. Смирнов.