Рішення № 53886083, 25.11.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 487/1864/15-ц

Номер провадження 2/489/3042/15

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25 листопада 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до ОСОБА_2 (далі-відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди,

встановив

В березні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі за текстом - ДТП) з вини відповідача 1, автомобілю позивача завдано матеріальних збитків. Так, як власником автомобілю, за кермом якого перебував відповідач є відповідач 2, вважає, що витрати, які поніс позивач повинні відшкодувати відповідачі в солідарному порядку.

Просив суд стягнути з відповідачів на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 34963,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 6000 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не відомо.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не відомо.

Ухвалою суду вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Згідно з Постановою від 29.10.2014 у справі №487/10149/14-п відповідач 1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із тим що рухався попереду а/м Тойота Камрі, д/н НОМЕР_1 під керуванням позивача, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідача 1 визнано винним в скоєному правопорушенні та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником Тойота Камрі, д/н НОМЕР_1 є позивач (а. с. 8).

Згідно зі Звітом №255-14 визначено вартість матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП власнику автомобілю Тойота Камрі, д/н НОМЕР_1 на дату огляду склала 89924,04 грн. (а. с. 9-10)

Відповідно до Рахунку №105 від 25.12.2014 вартість відновлювального ремонту автомобілю Тойота Камрі, д/н НОМЕР_1 склала 84963,00 грн. (а. с. 12)

Згідно з Квитанцією до прибуткового касового ордеру №105 від позивача прийнято на ремонт автомобілю Тойота Камрі, д/н НОМЕР_1 (а. с. 14)

01.12.2014 ПАТ СК "Альфа Страхування" на користь позивача сплачено максимальний розмір страхового відшкодування згідно полісу страхування №АС-7402715 ВІД 20.12.2013 в розмірі 50000 грн. (а. с. 16)

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Постанови від 29.10.2014 у справі №487/10149/14-п відповідач 1 перебуває в трудових відносинах з ТОВ "ВИП-ТРАНС", обіймає посаду водія ( а. с. 7). ДТП сталося в робочий час.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як роз'яснив Верховний суд України в постанові від 06.11.2013 з аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т. ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, ст. 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За таких обставин, не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Як вбачається в даному випадку має місце саме правило спеціального делікту, враховуючи факт перебування відповідача 1 та відповідача 2 у трудових відносинах та належності на праві власності автомобілю відповідачу 2.

Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду, посилаючись на те, що йому було спричинено моральні страждання з приводу пошкодження автомобілю та необхідністю витрат на відновлення його попереднього стану, його позбавлено можливості тривалий час користуватися автомобілем, а також фізичні страждання через шоковий стан, через страх, яких позивач зазнав через ДТП.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Проаналізувавши всі надані докази, суд приходить до висновку, що позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки в результаті ДТП пошкоджено належний йому автомобіль, для відшкодування спричинених збитків він змушений витрачати додатково час та кошти, що призвело до зміни звичного для нього способу життя.

Спричинену позивачу моральну шкоду суд з урахуванням вимог розумності і справедливості залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача оцінює в розмірі 1000 грн., а тому його вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований, а відтак підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 409,63 грн., що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.

Так, як позивачем було заявлено 2 вимоги (майнового та немайнового характеру), судовий збір не сплачено в повному обсязі, то недоплачений судовий збір за вимогою про стягнення на користь позивача моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача 2 на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог, тобто в розмірі 183,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд

вирішив

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" про стягнення компенсації матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" (код ЄДРПОУ - 38790224) на користь ОСОБА_1 компенсацію матеріальної шкоди в сумі 34 963 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. та компенсацію моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 409,63 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" на користь держави судовий збір в сумі 183,6 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв