Ухвала суду № 53885468, 24.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/855/11 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/4650/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв»язку з нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медгарант» до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Державної служби інтелектуальної власності України, про визнання патенту на корисну модель недійсним, -

встановила:

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 20.05.2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд у зв»язку з нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01.03.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Медгарант» до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Державної служби інтелектуальної власності України, про визнання патенту а корисну модель недійсним - залишено без задоволення.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Нововиявленою обставиною ОСОБА_2 вважає те, що у назві патенту України на корисну модель № 35139 від 10.09.2008 року «Спосіб застосування озону для лікувальних ванн» була допущена помилка, яка виправлена шляхом подання заявником повторної заявки на корисну модель «Спосіб збереження мінеральної води з озоном для лікування», що одержала постійний державний реєстраційний номер U 2015 00887 від 04.02.2015 року. Висновок про встановлення дати подання заявки на винахід (корисну модель) затверджений 05.03.2015 року Державною службою інтелектуальної власності України. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що вказана обставина не є нововиявленою.

Сторони в судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були належно повідомлені, від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги та виходячи із наявних у справі матеріалів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такої виходячи з наступного.

Установлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01.03.2013 року (т.2 а.с.269-275), яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 24.09.2013 року (т.3 а.с.71-74), задоволено позов ТзОВ «Медгарант» до ОСОБА_2 за участі третьої особи - Державної служби інтелектуальної власності України та визнано недійсним патент України № 35139 від 10.09.2008 року на корисну модель «Спосіб застосування озону для лікувальних ванн», власником якого є ОСОБА_2.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відхилено. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01.03.2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24.09.2013 року залишено без змін (т.3 а.с.134-135).

Відповідно до змісту положень п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України нововиявленими є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду її справи.

Згідно з роз»ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 3612 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи: ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов»язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують акти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судому у судовому засіданні, що переглядається.

Перевіряючи обґрунтованість заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд вірно виходив із загальних положень про істотні для справи обставини, які можуть бути підставою для перегляду рішення, а відтак прийшов до обґрунтованого висновку про те, що факт подання позивачем 04.02.2015 року заявки за реєстраційним номером U 2015 00887 на винахід (корисну модель) під назвою «Спосіб збереження мінеральної води з озоном для лікування» не є нововиявленою обставиною, оскільки така виникла лише після ухвалення рішення суду, яке заявник просить переглянути.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали районного суду колегія суддів не вбачає.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2015 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Таким чином з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 121 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 Стягнути на користь держави 121 грн. 80 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.М.Шандра

Судді: Н.П. Крайник

Н.Л. Шумська