Рішення № 538846, 02.04.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.07 р. Справа № 24/33

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс – Інвест” м. Донецьк

До відповідача Військова частина 3037 ВВ МВС України м. Донецьк

про стягнення 87699 грн. 86 коп.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 29.03.2007р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва до 02.04.2007р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс – Інвест” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Військової частини 3037 ВВ МВС України м. Донецьк про стягнення 87699 грн. 86 коп., в тому числі 85031,77грн. боргу, 2668,09грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 10021020 від 01.04.2004р. з додатковими угодами та додатком, договір про реструктуризацію заборгованості № 10021020/2 від 07.06.2006р., графік погашення заборгованості, акти прийому-передачі електроенергії за квітень 2006р. – грудень 2006р., рахунки на оплату за період квітень 2006р. – грудень 2006р., акт звірки, розрахунок суми боргу та пені.

Позивач надав письмові пояснення, якими конкретизував позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на позов, у судовому засіданні суму боргу визнав в повному обсязі, проти нарахування штрафних санкцій заперечує, що зафіксовано протоколами судових засідань від 15.03.2007р. та від 29.03.2007р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 10021020 від 01.04.2004р., строком дії до 31.12.2005р., який вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про його перегляд. (далі: договір). Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковими угодами підписаними обома сторонами.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язується постачати відповідачу електроенергію, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, за період квітень 2006р. – грудень 2006р. поставив відповідачу електроенергії 729599 кВт на суму 200310,24 грн. та пред’явив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, зокрема актами прийому-передачі електроенергії, підписаними обома сторонами та відповідачем у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.2.3 договору відповідач зобов’язаний оплачувати позивачу вартість спожитої електроенергії згідно з умовами додатків №№ 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії”.

Відповідно до умов п. 3.2 додатку № 2 до договору відповідач до 5 числа поточного місяця сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період. Згідно з п. 3.2 додатку № 2 від 08.09.2006р. до договору відповідач зобов’язаний здійснювати оплату отриманого від позивача рахунку за попередній розрахунковий період самостійно, щомісячно до останнього банківського дня.

07.06.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про реструктуризацію заборгованості № 10021020/2 від 07.06.2006р. (далі: договір-1), відповідно до п. 1.1 якого сторони підтверджують, що заборгованість споживача перед позивачем за активну електроенергію, спожиту за період з 01.03.2006р. по 01.06.2006р., за договором про постачання електроенергії № 10021020 від 01.04.2004р. складає 119671,11грн.

Згідно з п. 2.1.1 договору-1 відповідач зобов’язаний сплачувати заборгованість, зазначену у п. 1.1 цього договору, у розмірах та в терміни, узгоджені Додатком № 2 „Графік погашення заборгованості”.

Згідно із Додатком № 2 „Графік погашення заборгованості” до договору-1 відповідач зобов’язаний, в тому числі, сплатити 25.11.2006р. суму у розмірі 18485,58 грн., яка утворює заборгованість за квітень – травень 2006р.

Відповідач свої зобов’язання за вищезазначеними договорами щодо оплати спожитої електроенергії виконав не в повному обсязі, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за квітень 2006р. – грудень 2006р. в розмірі 85031,77грн., що підтверджено матеріалами справи, актом звірки від 15.02.2007р., підписаним обома сторонами, визнано відповідачем і підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 договору та п. 4.1.2 договору-1 передбачено, що у разі несвоєчасної оплати, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату в сумі 2668 грн. 09 коп., в тому числі по заборгованості за квітень 2006р. – за період 26.11.2006р.-15.02.2007р. в сумі 119,21 грн., за травень 2006р. – за період 26.11.2006р.-15.02.2007р. в сумі 232,29 грн., за жовтень 2006р. – за період 01.11.2006р.-15.02.2007р. в сумі 656,45 грн., за листопад 2006р. – за період 01.12.2006р.-15.02.2007р. в сумі 1279,05 грн., за грудень 2006р. – за період 01.01.2007р.-15.12.2007р. в сумі 381,09 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня на заборгованість за квітень 2006р. в сумі 119,21 грн., на заборгованість за травень 2006р. в сумі 232,29 грн. та на заборгованість за жовтень 2006р. в сумі 656,45 грн. нарахована відповідно до діючого законодавства та умов договорів. Пеня на заборгованість за листопад, грудень 2006р. нарахована без урахування умов п. 3.2 додатку № 2 від 08.09.2006р. до договору.

З рахунків на оплату за листопад та грудень 2006р., які містяться в матеріалах справи, вбачається, що рахунок за листопад 2006р. відповідачу вручено 01.12.2006р., а рахунок за грудень 2006р. вручено відповідачу 09.01.2007р., що зазначено на рахунках самим відповідачем із засвідченням підписом та представником Військової частини у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи закріплені сторонами умови здійснення відповідачем розрахунків, пеня на заборгованість за листопад 2006р. повинна нараховуватись за період з 01.01.2007р. по 15.02.2007р., а на заборгованість за грудень 2006р. – за період з 01.02.2007р. по 15.02.2007р. і становить 747,50 грн. та 115,98 грн. відповідно.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1871,43 грн.

Пеня в залишковій частині стягненню не підлягає у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Посилання позивача на той факт, що про вручення рахунків відповідачу свідчить дата, віддрукована у верхньому правому куті рахунків, тобто 25 число поточного місяця, суд визнає безпідставними і вважає, що про отримання відповідачем рахунку свідчить дата, проставлена особисто самим відповідачем в момент його одержання.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс – Інвест” м.Донецьк до Військової частини 3037 ВВ МВС України м. Донецьк про стягнення 87699 грн. 86 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 3037 ВВ МВС України (83005, м.Донецьк, вул.Купріна, 1, п/р 352119005000144 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23316237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс – Інвест” (83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 335160 – 85031 грн. 77 коп. боргу; на поточний рахунок № 26000301750649 у філії „ГУ Промінвестбанку у Донецькій області”, МФО 334635 – 1871 грн. 43 коп. – пені, 869 грн. 03 коп. – державного мита, 116 грн. 93 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя Ломовцева Н.В.