Вирок № 53884464, 30.11.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8455/15-к

Провадження № 1кп/461/381/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2015

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Домашовець М.Ф.

з участю:

прокурора Федуніва Б.Б.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015140050001722 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого: 15.10.2015 р. вироком Шевченківського районного суду м. Львова засуджений за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2015 року, близько 22:00 год., ОСОБА_2, перебуваючи в коридорі підвального приміщенні будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом злому навісного замка на дверях, проник у підвальне приміщення, яке належить ОСОБА_3 Звідки намагався викрасти два водяних радіатори до газових колонок та комплектуючі частини до сантехнічного обладнання вартістю 2660,37 грн., проте свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий мешканцями вказаного будинку.

Обвинувачений ОСОБА_2 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Розкаявся у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Показав, що дійсно 25.05.2015 року, близько 22:00 год., , перебуваючи в коридорі підвального приміщенні будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_2 шляхом злому навісного замка на дверях, проник у підвальне приміщення, звідки намагався викрасти два водяних радіатори до газових колонок та комплектуючі частини до сантехнічного обладнання, проте був затриманий мешканцями вказаного будинку.

Окрім визнання обвинуваченим провини у пред`явленому обвинуваченні - винуватість ОСОБА_2 у визначеному судом обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Заявою потерпілої ОСОБА_3 від 25.05.2015 року про намагання викрасти у неї з підвального приміщення будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_2 двох водяних радіаторів до газових колонок.

Рапортом інспектора міліції від 26.05.2015 р. про виявлений злочин і затримання на місці злочину громадянина ОСОБА_2 з майном, яке він намагався викрасти з підвального приміщення будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_2.

Протоколом огляду місця події від 25.05.2015 р. з фототаблицею, яким оглянуте підвальне приміщення будинку НОМЕР_1, що знаходиться по АДРЕСА_2 виявлений зламаний навісний замок на дверях та майно, яке громадянин ОСОБА_2 намагався викрасти з підвального приміщення цього будинку.

Висновком товарознавчої експертизи № 9/271 від 10.06.2015 р., яким вартість майна, яке ОСОБА_2 намагався викрасти, визначена в розмірі 2660,37 грн.

Протоколом огляду від 19.06.2015 р., яким оглянуте майно, яке ОСОБА_2 намагався викрасти та постановою від 19.06.2015 р. про визнання цих предметів речовими доказами.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення узгоджуються з вищепереліченими доказами, які також узгоджуються між собою.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки він вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом`якшуючих покарання обставин.

Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

ОСОБА_2 на момент скоєння цього злочину в силу ст. 89 КК України є не судимим. Крім того, на момент розгляду даної справи в суді він засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 15.10.2015 р. за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Характеризується посередньо. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Пом`якшуючими покарання обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, ухилявся від явки до суду, через що був оголошений у розшук і до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання або складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Тому вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15.10.2015 р, яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, необхідно виконувати самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ВизнатиОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15.10.2015 р, яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в ЛСІ ЛУВП № 19 УДПтС України у Львівській області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 13 листопада 2015 р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення товарознавчої експертизи № 9/271 від 10.06.2015 р. в розмірі 245,52 грн. (а.с. 48)

Речові докази: оглянуті 19.06.2015 р. предмети, що були вилучені під час ОМП 25.05.2015 р., які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - повернути останній.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Суддя В.Є.Радченко