Постанова № 538815, 30.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.07 р. Справа № 29/66а

11 год.45 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” м.Донецьк

до відповідача – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

про визнання нечинним рішення від 16.11.2006р. №0103050816\0\32033\10\15-16-23\3

за участю представників сторін

від позивача – Резніченко Т.О.(за довір.)

від відповідача – Хандуріна Н.М. – гол.дежподатковий інспектор (за довір.), Литвин Г.В. – ст..держподатковий інспектор (за довір.).

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Східенерго”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.11.2006р. №0103050816\0\32033\10\15-16-23\3 .

В обгрунтування позову позивач посилається на безпідставне застосування штрафних санкцій, оскільки свої зобов’язання, передбачені п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ним були виконані належним чином шляхом перерахування 31.03.2006р. до бюджету належної суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 75000000,00 грн., що засвідчується платіжними дорученнями №1 від 31.03.2006р. на суму 18000000 грн. , №2 від 31.03.2006р. на суму 57000000 грн. та 27.06.2006р. у розмірі 23187500 грн., що засвідчується платіжними дорученнями №19 від 27.06.2006р. на суму 7000000 грн., №1481 від 27.06.2006р. на суму 787500 грн., №1479 від 27.06.2006р. на суму 15400000 грн.

Відповідач проти позову заперечує і вважає застосування штрафних санкцій згідно п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач вважає, що перерахування позивачем платіжним дорученням №1 від 31.03.2006р. авансового внеску в розмірі 18000000 грн. до Державного казначейства Луганської області було здійснено з порушенням норм діючого законодавства України. Відповідач зазначив, що фактично перерахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів на відповідний рахунок в управління Державного казначейства Донецької області(тобто за місцезнаходженням емітента корпоративних прав) було здійснено позивачем тільки 29.09.2006р. згідно платіжного доручення №3175, в той час коли дивіденди були виплачені учасникам товариства в період з 17.04.2006р. по 30.06.2006р., що є порушенням вимог п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У судовому засіданні досліджені письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, господарський суд, встановив :

Позивач є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №31831942, взятий на облік як платник податку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку .

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку була проведена планова перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р., за результатами якої складений акт від 03.11.2006р. №232/15-16-23/3/31831942 та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.11.2006р. №0103050816\0\32033\10\15-16-23\3, яким позивачеві на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та згідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36000000 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій послужив висновок податкового органу про те, що позивачем у порушення п.1.9 ст.1, п.п.7.8.2 п.7.8 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 1 кварталі 2006 року не було нараховано та внесено до бюджету авансовий внесок в сумі 18000000 грн. з податку на прибуток при виплаті дивідендів на підставі рішення загального збору учасників (протокол від 30.03.06р.).

Відповідач вважає, що оскільки платіжним дорученням №1 від 31.03.2006р. авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів було перераховано до Державного казначейства Луганської області, то перерахування здійснено з порушенням норм діючого законодавства.

Наведений висновок відповідача суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

За приписами п. 1.9 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” дивіденд – це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок оподаткування дивідендів визначений у п.7.8 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, за приписами п.п.7.8.2 якої емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Підпунктом 7.8.8. п.7.8 ст.8 наведеного Закону встановлено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.

Як вбачається із ст..14 Закону України “Про систему оподаткування”, податок на прибуток належить до загальнодержавних податків.

За приписами п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Згідно до п. 2.1 ст.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податку є, у тому числі, з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку , що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

До складу позивача в якості структурної одиниці без статусу юридичної особи входить Луганська ТЕС з місцезнаходженням: Луганська область, місто Шастя, що засвідчується відповідним Положенням, затвердженим Протоколом №2 від 25.01.2002р. зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго”(наказ №2 від 26.01.2002р.).

Позивач та його філії у період перевірки знаходились на консолідованій системі сплати податку на прибуток.

Позивачем до податкового органу 05.05.2006р. було подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2006р., де у рядку 20 задекларовані авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, в розмірі 57000000 грн. У декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2006р., розрахованої наростаючим підсумком, поданої до податкового органу 09.08.2006р., позивачем у рядку 20 задекларовані авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів в розмірі 98187500 грн.

Згідно протоколу загальних зборів учасників позивача від 30.03.2006р. було направлено на виплату дивідендів учасникам Товариства 300000000,00 грн. Сума авансових внесків з податку на прибуток, розрахована згідно до вимог п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, складає 75000000 грн., яка була перерахована позивачем на рахунок Управління Державного казначейства у Донецькій області в сумі 57000000 грн. платіжним дорученням №2 від 31.03.2006р. та платіжним дорученням № 1 від 31.03.06р. на суму 18000000грн. на рахунок Управління Держказначейства у Луганській області.

Протоколом загальних зборів учасників позивача від 21.03.2006р. прийнято рішення про направлення частини прибутку в сумі 92750000 грн. на виплату дивідендів учасникам Товариства. При цьому сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів складає 23187500 грн., яка фактично була перерахована позивачем на рахунок Управління Державного казначейства у Донецькій області платіжними дорученнями №19 від 27.06.06р. на суму 7000000 грн., №1479від 27.06.06р. на суму 15400000 грн., №1481 від 27.06.06р. на суму 787500 грн.

Позивачем дивіденди учасникам товариства було перераховано у квітні 2006р. в сумі 30000000 дол.США(151500000 грн.), травні 2006р. в сумі 17000000 дол.США(85850000 грн.) та червні 2006р. в сумі 28620000 дол.США(144531000грн.)

Наведені обставини визнаються сторонами.

За приписами статті 17 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок зараховується до бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.

Пунктом 4 ст..50 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Відповідно до п.5 цієї статті податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затв.наказом Державного казначейства України 26.06.2002 за №122,зареєстр. в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 р. за N 594/6882, єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України . Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У балансі Державного казначейства України відкритий відповідний єдиний казначейський рахунок (п.2.1 Положення).

Відповідно до п.4.1 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затв. наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 за №131, зареєстр.в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за N 67/5258, платежі до бюджету, які відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік є доходами до загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. №604 “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” затверджено бюджетну класифікацію доходів бюджету, де за кодом 11021000 значиться податок на прибуток приватних підприємств.

З дослідженого платіжного доручення №1 від 31.03.2006р. вбачається, що позивачем було сплачено 18000000,00 грн.з призначенням платежу - авансовий внесок з податку на прибуток, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати згідно Протоколу збору учасників від 30.03.06р., та п.7.8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» код 11021000. Одержувач – Управління Державного казначейства в Луганській області.

Головне управління Державного казначейства України у Луганській області листом від 29.01.2007р. за №13-16/359 підтвердило надходження до Державного бюджету України 31.03.2006р. податку на прибуток в сумі 18000000 грн. згідно платіжного доручення №1 від 31.03.2006р.

З викладеного вбачається, що позивачем платіжним дорученням №1 від 31.03.2006р. авансовий внесок з податку на прибуток було сплачено безпосередньо на рахунок, на який зараховується податок на прибуток, і кошти були зараховані до Державного бюджету України.Таким чином, суд вважає, що позивачем були додержані вимоги п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Між позивачем , відповідачем та Державною податковою адміністрацією в Донецькій області 27.09.2006р. було укладено угоду, у якій сторони підтвердили, що платежі платіжними дорученнями №2 від 31.03.2006р. в сумі 57000000 грн. на рахунок №31115009600002 Управління Державного казначейства в Донецькій області та №1 від 31.03.2006р. в сумі 18000000 грн. на рахунок №31112009600002 Управління Державного казначейства у Луганській області були здійснені позивачем на відповідні рахунки Держказначейства Донецької та Луганської області на підставі п.п.2.1.3 п.2.1 ст.2 та п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Однак, з метою відповідного обліку сплати податку на прибуток по облікам АРМ СДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Донецьку, сторони дійшли згоди про те, що позивач направить до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську лист про повернення своєчасно та належним чином сплаченого до бюджету України податку на прибуток в розмірі 18000000 грн. з рахунку Управління Державного казначейства у Луганській області на поточний рахунок позивача. СДПІ по роботі з великими платниками податків у Луганській області на підставі листа позивача перерахує суму податку на прибуток , сплаченого ним у розмірі 18000000 грн. на рахунок позивача, а останній в день зарахування грошових коштів на свій поточний рахунок перерахує дану суму на рахунок Управління Державного казначейства в Донецькій області із призначенням платежу: авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 18000000 грн. згідно угоди від 27.09.06р.

У наведеній угоді зазначено, що дана операція здійснюється з метою технічної можливості обліку в АРМ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку своєчасно та належним чином сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток.

На виконання умов наведеної угоди позивач платіжним дорученням від 29.09.2006р. №3175 здійснив перерахування Управлінню Державного казначейства в Донецькій області 18000000 грн. з призначенням платежу: перерахування, сплаченого 31.03.2006р.(платіжним дорученням №1) авансового внеску з податку на прибуток відповідно до угоди від 27.09.06р. код платежу 11021000.

Крім того, на виконання умов цієї угоди позивачем 27.09.2006р. за №2/59-2686 в адресу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську було направлено лист з проханням суму податку на прибуток в розмірі 18000000 грн., сплачену платіжним дорученням №1 від 31.03.2006р., перерахувати з метою належного відображення, сплачених податкових зобов”язань з податку на прибуток на особових рахунках СЕ “Луганська ТЕС” та ТОВ “Східенерго”, одержувач – ТОВ “Востокенерго”. З виписки Філії “Головне Управління Промінвестбанку в Донецькій області” вбачається , що наведена сума була повернута позивачеві 03.10.2006р.

Тобто, платіжним дорученням від 29.09.2006р. №3175 позивачем було перераховано 18000000 грн. на виконання умов укладеної угоди, тому посилання відповідача наведене платіжне доручення суд вважає безпідставним. Слід також зазначити, що грошові кошти були додатково перераховані позивачем до бюджету 29.09.2006р., а повернуті йому 03.10.2006р.

Відповідно до п.п.17.1.9. п.17.1. ст.17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що дивіденди були виплачені учасникам Товариства у період з 17.04.2006р. по 30.06.2006р., тобто після нарахування та сплати позивачем авансових внесків, то застосування штрафних санкцій суд вважає безпідставним.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.11.2006р. №0103050816\0\32033\10\15-16-23\3 підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.9,14 Закону України “Про систему оподаткування” , ст..2,п.п.7.8.2, 7.8.8. п.7.8 ст.8,ст..17 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Східенерго” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.11.2006р. №0103050816\0\32033\10\15-16-23\3 задовольнити .

Визнати нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 16.11.2006р. №0103050816\0\32033\10\15-16-23\3 .

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Східенерго” (83055, м.Донецьк, бул.Шевченка,11, р/рахунок №26007301751845 у філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 31831942) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 03грн.40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя Гаврищук Т.Г.

Постанова в повному обсязі виготовлена 04.04.2007р.

Надрук. 3 примір.

1 суду

2 сторонам