Рішення № 53881119, 24.11.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

СЛОВ?ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/9032/15-ц 2/243/4716/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарі Дзюба М.О.

за участю представника відповідача Стулікова А.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору.

Представник позивача Сафір Ф.О., який діє на підставі довіреності юридичної особи № 3913-К-О від 25 жовтня 2012 року, належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився. / а.с.73/ До матеріалів позовної заяви було долучено письмове клопотання від 17 серпня 2015 року про підтримку позовних вимог у повному обсязі, відсутності будь-яких клопотань та заяв, про проведення розгляду справи за його відсутності та відсутності заперечень проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення по справі. /а.с.39/

У позовній заяві зазначено, що 19 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 було укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено,що Кліент дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і кліент дає право банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь- якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява - анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг,затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно цієї норми статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банком нараховуються відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому « Тарифами банку», які викладені на вищевказаному банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 1.13.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування шляхом надання виписок по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.13.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банк у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором та угодою, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку позичальник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.2.1.1.12.9 « Правил користування платіжною карткою» боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку, у тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Положеннями п. 1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті,позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість. На підставі п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, за незгодою зі зміною Прави та/ або « Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п.1.1.3.2.3 « Умов та правил надання банківських послуг», банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами ( договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі у разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором. Згідно п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/ або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків за цим договором.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 порушуються зобов'язання за кредитним договором відповідач станом на 31 липня 2015 року має заборгованість у сумі 7831,06 грн., з якої: 2166,36 грн. заборгованість за кредитом, 3225,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1590,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, передбачені пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 349,10 грн. - штраф (процентна складова).

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 7831,06 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі і на обгрунтування своїх заперечень зазначив про те, що у 2012- 2013 роках його матеріальне становище не дозволило виконувати зобов'язання перед цим банком, з яким він 19 квітня 2010 року уклав кредитний договір. Після закінчення проведення у місті Слов'янську антитерористичної операції, він спочатку працював волонтером, тому не отримував заробітну плату і не міг виконувати зобов'язання перед банком, а з 13 серпня 2015 року він призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку. Вважає, що банком пропущений строк позовної давності за цими вимогами, бо звернення до суду мало місце через п'ять років після укладання кредитного договору. Крім того, стверджував, що банком ведеться «нечесна» діяльність відносно нього, бо згідно ст. 2 Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банкам на час проведення такої операції забороняється нарахування пені та/ або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Незважаючи на те, що він постійно зареєстрований та фактично проживає у місті Слов'янську, яке занесено у перелік таких населених пунктів, банком було порушено ці положення Закону та проведено нарахування пені та штрафних санкцій за кредитним договором від 19 квітня 2010 року.

Представник відповідача- адвокат Стуліков А.В., який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 02 листопада 2015 року, на обгрунтування заперечень відповідача, додатково зазначив про те, що наданий банком розрахунок заборгованості за договором від 19 квітня 2010 року суперечить умовам договору. Враховуючи те, що банком не надано суду даних: коли відповідач брав гроші з картки, яким чином він «погашав» заборгованість, то наданий розрахунок заборгованості за користування кредитом, по процентам, пені та комісії не може бути прийнятий судом до уваги. Відсутність у суду даних про строк прострочки не дозволяє вирішити питання наявності обов'язку відповідача сплачувати штраф: як фіксовану частину, так і процентну складову. Крім того, вважає, що за умовами кредитного договору у ОСОБА_2 відсутній обов'язок повернути гроші, а є обов'язок надати банку гроші, що є іншим поняттям. Вважає, що укладений між сторонами договір не є кредитним, бо його умови суперечать чинному цивільному законодавству, тому у ОСОБА_2 відсутній обов'язок повернення будь-яких грошей цьому банку. Банком не надано суду даних щодо строку дії картки, що не дозволяє робити висновок про наявність пені. Нарахування штрафних санкцій не повинно було проводитись, виходячи із місця перебування відповідача- у місті Слов'янську, який є населеним пунктом у зоні АТО. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити з причини пропуску строку позовної давності.

Вислухавши пояснення відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

19 квітня 2010 року юридична особа - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали договір б/н, за яким кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а позичальник зі своєї сторони зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку основну суму кредиту, сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. який складається із: підписаної відповідачем заяви та Умов та правил надання банківських послуг,затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та Тарифів банку, які викладені на банківському сайті./ а.с. 6-32/

Судом встановлено, що кредитний договір складається із підписаної відповідачем заяви та Умов та правил надання банківських послуг,затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та Тарифів банку, які викладені на банківському сайті./ а.с. 6-32/.

Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов'язковим для виконання.

Доводи представника відповідача про те, що укладений між сторонами договір не є кредитним, бо суперечить нормам цивільного кодексу, не приймаються судом до уваги, як такі, що не відповідають дійсності і не доведені перед судом, як це передбачено положеннями статей 10,60 ЦПК України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк повністю виконав умови кредитного договору, видавши ОСОБА_2 кредитні ресурси у розмірі 1500 грн. Строк дії кредитної картки складає -листопад 2012 року.

Положеннями статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обстави, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання представника відповідача у судовому засіданні на те, що позивачем по справі не надано суду даних щодо: дати користування ОСОБА_2 коштами за цим договором та відомостей щодо дати та сум погашення ним заборгованості перед банком, спростовуються наданим ПАТ суду письмовим розрахунком заборгованості за кредитним договором , з яким також мали можливість ознайомитися відповідач та його представник, отримавши копії усіх додатків до позовної заяви. ( а.с.72)

Із матеріалів справи убачається, що відповідач з 20 вересня 2012 року (це остання дата погашення кредиту) не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором./а.с.4-5/

Із цього ж письмового розрахунку вбачається, що у період з 19 квітня 2010 року по 31 липня 2015 року ( дата визначення позивачем заборгованості за цим позовом) мали місце неодноразові зміни щодо розміру кредитного ліміту.

Розмір заборгованості за станом на 31 липня 2015 року за кредитом (тілом кредиту) складає 2166,36 грн. Крім того, банком нараховані проценти у сумі 3225,60 грн. за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік у розмірі 30%,що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг. Погашення процентів відповідачем не проводиться з 20 вересня 2012 року, що підтверджується письмовим розрахунком банку.

Зазначені обставини фактично визнані відповідачем у судовому засіданні, який пояснив, що саме у 2012-2013 роки вже не мав матеріальної можливості виконувати зобов'язання перед позивачем по договору.

ПАТ КБ « Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права у серпні 2015 року /а.с.40 конверт, надходження матеріалів до суду 03 вересня 2015 року).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( частини четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( статті 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ( частина перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних кошів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг ( при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності

( стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту ( стаття 261 ЦК України).

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.10.2014 р. по справі № 6-127 цс 14, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для виконання судом.

Враховуючи те, що відповідно до умов договору, укладеного 19 квітня 2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки - листопад 2012 року, тому, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності на звернення до суду з цими вимогами.

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку позичальник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Розмір нарахованої банком комісії складає 1590,00 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що незважаючи на зазначення у тексті позовної заяви відомостей про те, що заборгованість у сумі 1590,00 грн. є заборгованістю за пенею та комісією, у письмовому розрахунку по цьому кредитному договору ця сума є лише заборгованістю за комісією. /а.с. 4-5/

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов'язків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема сплати неустойки.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. У договорі кредиту- заяві про оформлення кредитки сторони домовились про сплату штрафу саме у такому розмірі при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на120 днів.

Відповідач порушив строки платежів більше, ніж на 120 днів, а саме з 20 вересня 2012 року кредит не погашається. Обумовлений у договорі штраф не є подвійною юридичною відповідальністю за одне і те ж правопорушення, бо цей визначений сторонами у письмовому договорі штраф який складається з фіксованої частини та процентної складової, що є узгодженим порядком обчислення, а не подвійною відповідальністю. Таким чином, нараховані позивачем суми штрафу 500 грн. та 349,10 грн. у повному обсязі відповідають умовам кредитного договору з відповідачем та підлягають стягнення з нього у судовому порядку.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушуються умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та відсотків за користування кредитом, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у загальній сумі 7831,06 грн. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 19.04.2010 року. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору і не спростований відповідачем та його представником у судовому засіданні.

У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані того, що відповідач вживав заходи для належного виконання зобов'язання по даному правочину, у зв'язку з чим порушення зобов'язання визнається судом таким, що сталося з його вини.

Доводи відповідача та його представника щодо незаконності нарахування банком заборгованості по пені та штрафних санкцій по кредитному договору, бо Законом України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на території АТО не передбачено право банкам нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне погашення заборгованості банку, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 статті 11 цього Закону передбачено необхідність Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13квітня 2014 року « Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України » від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 214 року до її закінчення.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р, у якому було зазначено також і місто Слов'янськ ( Слов'янська міська рада).

У подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р « Про перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Таким чином, підстав для скасування зазначеним у ст. 2 Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції, не має. Таке нарахування проводиться у загальному порядку.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 243,60 грн., який відповідно до вимог статті 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі. Положеннями Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI « Про судовий збір» не передбачено право на звільнення від сплати судового збору особам, які призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлені для проходження військової служби.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтями 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 19 квітня 2010 року станом на 31 липня 2015 року: за кредитом - 2166,36 грн., за відсотками за користування кредитом - 3225,60 грн., по комісії та пені за користування кредитом - 1590,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 349,10 грн., а в загальній сумі 7831 ( сім тисяч вісімсот тридцять одну ) гривню 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати: судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева